НУБіП отримав технічну допомогу від Японії

     На базі Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології (УкрНДІСГР) Національного університету біоресурсів і природокористування України відкрито найсучасніший аналітичний комплекс – мас-спектрометр ICP-MS, що надійшов від його партнерів з Японії.

     Це – складова міжнародного проекту співробітництва «Покращання радіаційного контролю навколишнього середовища та законодавчої бази в Україні для екологічної реабілітації радіоактивно забруднених територій», який фінансується Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) і Японським науково-технічним агентством (JST) від імені уряду Японії за державною науково-технічною програмою SATREPS. Наскільки важливого значення йому надають в Країні сонця, що сходить, засвідчує прибуття на цю подію японської делегації – експертної комісії з виконання проекту в умовах України: представників департаменту закордонних справ Японського агентства з науки і технологій, вчених університетів Фукушіма та Цукуба, з якими у НУБіП України підписано меморандуми про співпрацю.

     До цього проекту залучені провідні науково-дослідні установи України і Японії, які беруть активну участь у ліквідації наслідків радіаційних аварій в Чорнобилі і Фукушімі. І серед них вагоме слово належить науковцям УкрНДІСГР НУБіП, ефективність роботи якого засвідчує те, що його дані використані Науковим комітетом ООН з дії атомної радіації для уточнення оцінок палива, викинутого з реактора Чорнобильської АЕС.

     Довгострокові цілі проекту полягають у посиленні технічного рівня радіаційного контролю і законодавчої бази в Україні для екологічного відновлення радіоактивно забруднених територій, забезпечення моніторингу та моделювання на підтримку здійснення нового районування Чорнобильської зони відчуження, коментує заступник директора УкрНДІСГР Святослав Левчук. Маємо на меті також отримати нові знання про довгострокову поведінку радіонуклідів у навколишньому середовищі та оцінити ефективність методів управління і технологій відновлення навколишнього середовища шляхом порівняння досліджень в Чорнобилі та Фукушімі.

     Український НДІ сільськогосподарської радіології розпочав тісну співпрацю з японськими вченими відразу після аварії на АЕС Фукушіма-1 – з квітня 2011 року, вітаючи учасників зустрічі, сказав ректор Станіслав Ніколаєнко. Вже п’ять років в Інституті радіоактивності навколишнього середовища Університету Фукушіма надають допомогу тамтешнім колегам дослідники нашого університету – Василь Йощенко і Олена Паренюк, а японські науковці – часті гості нашого полігону в Чорнобильській зоні відчуження. Тож наша співпраця з японськими колегами вельми корисна для обох сторін. Ми вдячні за підтримку цього проекту, надані прилади, і докладемо всіх зусиль, аби мати максимум результативності. Очільник університету запевнив, що ректорат і надалі робитиме все належне для підтримки Українського НДІ сільськогосподарської радіології.

     У свою чергу, професор Нанба з Університету Фукушіма, який стояв біля витоків проекту, відзначив внесок українських вчених у ліквідацію наслідків аварії на АЕС Фукушіма-1 і надійність їх як партнерів. Він з колегами радий співпрацювати з нами і далі, після закінчення нинішнього проекту.

     Наш університет бере участь у всіх напрямках робіт, для реалізації яких серед іншого і призначений мас-спектрометр ICP-MS та відповідне лабораторне обладнання. Це сучасний прилад, який дозволяє аналізувати елементний та ізотопний склад (у т.ч. трансуранових елементів, які в майбутньому представлятимуть найбільшу загрозу у Чорнобильській зоні відчуження у зв’язку з їх періодом напіврозпаду у десятки тисяч років) будь-яких зразків – продукції АПК, біологічних матеріалів, об’єктів навколишнього середовища навіть в надзвичайно малій концентрації (до 0,01 ppb) і відтворюваністю, розкриває можливості мас-спектрометра старший науковий співробітник Валерія Морозова, яка власне і працюватиме з презентованим сьогодні комплексом. За допомогою цього неймовірного приладу можна вирішити безліч складних і рутинних наукових і аналітичних завдань.

     Дещо раніше університет вже отримав обладнання для оцінок біомаси в лісах, поведінки радіонуклідів у навколишньому середовищі. А наступного року планується надходження обладнання для ідентифікації гарячих частинок.

Валентин Обрамбальський