Завідувач кафедри екобіотехнології та біорізноманіття професор Микола Патика: «Головне завдання – входити до числа лідерів наукової думки і залишитися центром тяжіння обдарованої молоді»

17 січня 2018 року

     Готуючись до великої наради із завідувачами кафедр, яка пройде на початку лютого, ми вирішили поспілкуватися із керівниками цих підрозділів, аби дізнатися чим живуть колективи, які вони очолюють, яким був для них рік 2017-й і плани на 2018-й. Перша наша розмова із завідувачем кафедри екобіотехнології та біорізноманіття, член-кореспондентом Національної академії аграрних наук України, доктором сільськогосподарських наук, професором Миколою Патикою.

 — Миколо Володимировичу, то яким же був 2017 рік для вашого колективу? Чим запам'ятався?
     — Для нас 2017-й взагалі виявився багатим на події. Це пов'язано, перш за все, з унікальною структурою університету. Вона дозволяє охоплювати і розвивати широкий спектр напрямків діяльності: навчальну, методичну, дослідницьку, виховну, експертну, ресурсну, інформаційну, представницьку. До найбільш важливих досягнень минулого року віднесу посилення взаємодії та взаємозв'язків між структурними підрозділами університету, зокрема ННІ лісового і садово-паркового господарства, факультетами агробіологічним, харчових технологій та управління якістю продукції АПК, ветеринарної медицини. Тобто, перехід від декларативного співробітництва до конкретних проектів та ініціатив. Постійними нашими партнерами виступають й НААН та НАН України. Здійснено прорив в міжнародній діяльності у рамках програм Ерасмус+ і Мевлана, нашими гостями були колеги з Німеччини, Туреччини та Азербайджану. До аспірантури за спеціальністю «Біотехнологія» вступив учений з Ірану.

     Подією в Українському фонді фундаментальних досліджень, яка не має аналогів, стало отримання поспіль двох грантів Президента України для докторів наук (їх отримав професор Микола Патика. – Ред.), а також підтримка Міністерства освіти і науки України нашого проекту зі створення експериментального біотехнологічного виробництва. Зазначу також, що ефективність біотехнологічних розробок на полях дослідних господарств НУБіП в екстремальному 2017 році склала близько 80%.

     Вперше з 1959 року НУБіП увійшов до керівного складу найповажнішого товариства мікробіологів України (ТМУ). За активного сприяння та підтримки ректора Станіслава Ніколаєнка наступний з’їзд ТМУ пройде на нашій базі.

Серед приємний подій року і захист двох докторських дисертаційних робіт – Оксани Кляченко і Юлії Коломієць.

— А чого очікуєте від 2018 року?
     — Стабільності. Традиції університету, які сформувалися більш, ніж за вікову історію, і чітка програма розвитку «Голосіївська ініціатива 2020» – її запорука. Хотілося б, щоб наш університет став «університетом майбутнього» – був доступним як по суті викладання навчальних дисциплін, так і за інформацією для навчання і наукової роботи, гнучким з можливістю навчання в будь-який момент, можливістю доступу до онлайн-курсів, мати зручний розклад занять і обґрунтований розподіл курсів для підвищення кваліфікації. Серед мрій: щоб на ювілей університету завітали лауреати Нобелівської премії.

— Які найближчі плани і найбільш перспективні напрями розвитку?
     — Плануємо розпочати освітні програми Ерасмус+ з Італійським університетом біотехнології, а також за програмою Мевлана (Туреччина). А ще – організувати виробництво мікробних біопрепаратів і забезпечити наші науково-дослідні господарства ними не менше 50% від загальної потреби в еквіваленті мінеральних добрив з подальшим науково-обґрунтованим переведенням комплексів під системні біологічні виробництва.
     Якість навчання в університеті підтверджується тим, що більшість випускників (не враховуючи аспірантів) на сьогодні працевлаштовується за отриманою спеціальністю, мають можливість бути конкурентоспроможними і достойно проходять необхідні кваліфікаційні вимоги сучасних та закордонних біотехнологічних підприємств, компаній. Це наслідок політики ректорату, спрямованої на якомога кращу практичну підготовку молоді.
     Наразі активна публікаційна активність співробітників, аспірантів реалізується через висвітлення їхніх наукових робіт у міжнародних виданнях, що входять до наукометричних баз даних. Тут теж маємо успіхи: зусиллями ректорату наш фаховий журнал «Науковий вісник НУБіП» найближчим часом увійде до переліку цих баз даних (а саме Scopus) і це, звісно, відкриває широкі можливості та перспективи.
     Головне завдання – бути серед лідерів наукової думки і залишитися центром тяжіння обдарованої молоді.

— Як завідувач чого саме очікуєте від всеуніверситетської наради? Можливо, маєте якісь пропозиції чи побажання?
     — Так. Думаю, слід посилити інтеграційну політику у світові наукові та навчальні процеси. Подумати над створенням наукоємних академічних шкіл за перспективними напрямками біологічної науки. А ще – експериментально обґрунтувати інноваційну систему біотехнологічних розробок на базі НДГ НУБіП України.

Розмовляла Ірина Білоус

Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015