Вітчизняний і світовий досвід виробництва часнику – нашим гуртківцям-овочівникам

15 грудня 2016 року

     14.12.2016 р. відбулось чергове засідання наукового студентського гуртка «Овочівник», на якому піднімали питання щодо впровадження сучасних підходів до технологій вирощування і післязбиральної доробки часнику в Україні. Ці питання обговорювали 8-10 грудня цього року в Києві на III Міжнародному конгресі: «Український часник. Розширюючи межі якості» за організації компанії «Best garlic», яка є центром комерційного і професійного часнику в Україні.

     В обговоренні проблеми прийняли участь вчені та практики з усіх регіонів України, а також ведучі консультанти у сфері промислового виробництва часнику Англії, Нідерландів, Ізраїлю, Грузії, Єстонії, Швеції, Латвії, Білорусі. Так, британский коллега Колін Босвел – власник крупного виробництва часнику в Англії і ведучий спеціаліст у сфері «зеленого туризму» в Європі звернув увагу на історичні аспекти окультурення часнику, продемонстрував колекційні зразки та закликав використовувати в повній мірі генетичний потенціал культури в різних ґрунтово-кліматичних умовах України. Зацікавленість викликав ще один вид (Allium ampeloprasum var. ampeloprasum), який продемонстрував доповідач. Він формує великі цибулини і зубки, який ще називають слоновим часником (Elephant garlic), але за походженням ближчий до цибулі порей, ніж до часнику. Водночас всі присутні на конгресі мали змогу продегустувати слоновий часник та порівняти його смак із сортами часнику, вирощеного в різних європейських країнах.

      Про секрети кореневої системи та сортимент часнику представив доповіді модератор проекту, доктор с.-г. наук, професор, в минулому завідувач кафедри овочівництва НУБіП України, відомий вчений як в Україні так і за межами Сич Зеновій Деонизович. Доповідач розкрив таємниці коренів часнику та особливості росту кореневої системи залежно від глибини та строків висаджування. Учасники мали можливість ознайомитись з науковими дослідженнями вченого та практичними порадами щодо їх впровадження у виробництво. Особливий інтерес у виробничників викликали інновації щодо оптимізації факторів навколишнього середовища для росту кореневої системи, яка тісно корелює з врожайністю культури.

   

     Своїми досягненнями та перспективами розвитку поділились й представники ізраїльської, естонської, швецької, білоруської, грузинської науки. Одним із шляхів подолання проблем в українському часниківництві є забезпечення високоякісним садивним матеріалом із наукових установ, які б змогли налагодити його масове вирощування. 

      Учасниками конгресу були представники з НУБіП України, а саме начальник відділу інноваційної діяльності та трансферу технологій Василь Михайлович Туринський, доцент кафедри овочівництва Ірина Макарівна Бобось та студент III курсу агробіологічного факультету Олександр Саранюк. Гуртківець-овочівник Олександр Саранюк не лише працює над науковими дослідженнями з часником, а професійно займається вирощуванням та реалізацією товарного й посадкового часнику в СТОВ «Пальмиравідгодівля», яке входить до агропромислової асоціації «Аграрник» в Черкаській обл. Господарство вже 4 роки займається професійним вирощуванням часнику на площі 105 га, виробництво якого у 2016 році становило 500 т.   

      На засіданні гуртка Саранюк Олександр поділився власним та європейським досвідом вирощування часнику на прикладі Іспанії, де він навчався у передових господарствах Мадриду. Він акцентував увагу, що часник відноситься до овочів з постійним попитом, який в Україні забезпечується імпортом з Китаю та інших країн. Для внутрішнього попиту необхідно 10000 т продукції, а Україна виробляє лише 2000 т.
      Доповідач наголосив, що у сучасному овочівництві склались дві основні схеми з виробництва часнику – іспанська та китайська. Іспанська модель передбачає промислове виробництво за принципом від поля до споживача з широким використанням механізованого збирання врожаю і післязбиральної доробки з наступним зберіганням і транспортуванням в контрольованих умовах. Такі технології під силу лише великим фермерським господарствам та їх кооперативам. Прикладом такого виробництва є передові господарства Іспанії, де навчався Олександр, площа яких становить 17 тис. га із середньою врожайністю 20 т/га.     

       

      Китайська модель передбачає вирощування часнику в дрібних господарствах, який закуповується заготівельниками з наступною ручною післязбиральною доробкою і формуванням великих партій для внутрішнього споживання й експорту. Ці дві моделі знайшли свій розвиток і в Україні. Однак більш поширеною є китайська модель, де українські невеликі господарства за відсутності кооперування не мають можливості гармонізувати виробництво і маркетинг.
      Гуртківець представив садивний матеріал часнику та сорти Дюшес і Любаша, які вирощують у господарстві. Водночас гуртківці мали змогу ознайомитись із чорним часником та визначити його смак. У світі зростає попит на таку продукцію часнику, яку започаткували виготовляти у господарстві. Чорний часник викликав неабиякий інтерес у гуртківців, адже поживні властивості його у 5-50 разів збільшуються залежно від способів і строків обробки, порівнюючи із звичайною його продукцією.

   

      На засіданні наукового студентського гуртка визначили багато цікавих аспектів організації виробництва і маркетингу часнику. І це вселяє надію для подальшого розвитку українського часниківництва з прогресивною сучасною молоддю, яку представляють гуртківці-овочівники університету.

Науковий керівник гуртка,
доцент кафедри овочівництва
Бобось І.М.

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)