Відкриті лабораторні заняття на факультеті захисту рослин, біотехнологій та екології: діагностика хвороб рослин, нові методики і моделі наукових досліджень

     Упродовж минулого тижня на факультеті захисту рослин, біотехнології та екології за участю викладачів кафедр, аспірантів, представників деканату проведено ряд відкритих лабораторних та практичних занять.

     Зокрема, на кафедрі фітопатології ім. академіка В.Ф. Пересипкіна 2 грудня пройшло лабораторне заняття з дисципліни «Загальна фітопатологія». Студентів-третьокурсників асистент Антоніна Вуєк ознайомила з морфологічними структурами мікроскопічних грибів порядку Піреноміцети та симптомами хвороб рослин, які вони спричиняють. У ході заняття студенти вивчали особливості ураження пшениці, винограду, дуба борошнисторосяними грибами. За допомогою мікроскопів досліджували структури – плодові тіла клейстотеції, сумки, сумкоспори. Велику зацікавленість викликав збудник хвороби – ріжок злаків, гриб Claviceps purpurea, який, крім склероцій, утворює пурпурові строми з плодовими тілами іншого типу – перитеціями. На завершення заняття студенти навчилися правильно діагностувати хворобу, спираючись не лише на візуальні симптоми, але й мікроскопічні ознаки збудників.

     24 листопада на кафедрі молекулярної біології, мікробіології та біобезпеки відбулося відкрите лабораторне заняття з дисципліни «Загальна мікробіологія та вірусологія» за темою «Визначення чисельності мікроорганізмів в ґрунті методом посіву на щільні поживні середовища». Старший викладач кафедри Олександр Колодяжний навчив студентів методики приготування ґрунтової суспензії, десяткових розведень та техніки поверхневого і глибинного висіву ґрунтової суспензії на щільне поживне середовище.

     У рамках дисципліни «Основи наукових досліджень» доцент кафедри екології агросфери та екологічного контролю Віта Строкаль провела практичне заняття за темою «Формування моделі наукових досліджень за напрямками бакалаврських робіт». Студентів ознайомлено з побудовою моделей наукових досліджень різного типу. У ході заняття вони застосовували методи наукового пошуку інформації, «мозкового штурму», емпіричні методи та методи досліджень в екології (картографічні, наземні, геонформаційні та ін.). Вивчення алгоритму наукових досліджень відбувалося в ігровій формі та під час роботи у малих групах. Результати були представлені у вигляді стендових доповідей, де кожен учасник презентував свою модель наукових досліджень з бакалаврської роботи. 

   У цілому всі заняття проведено на достатньому методичному рівні з використанням лабораторних приладів та презентативних матеріалів.

Юлія Рибалко,
заступник декана