Наталія Макаренко: майбутнє – за екологічно безпечними технологіями
Доктор сільськогосподарських наук професор кафедри екології агросфери і екологічного контролю Наталія Макаренко займається проблемою екологічної безпеки продукції рослинництва вже не один десяток років. До її фахової думки прислухаються – вона входить до екологічної групи експертів Міністерства екології та природних ресурсів України, брала участь у розробленні Закону України «Про дитяче харчування». І після стількох років дослідження проблеми Наталія Макаренко переконана: майбутнє нашої країни (та й усього світу) саме за екологічно безпечними технологіями.
Про її роботи в цьому напрямку, рецепт успіху та мрії наша сьогоднішня розмова.
— Як трапилося, що Ви обрали для себе шлях науковця?
– Головну роль у моєму виборі відіграла родина. Я з династії науковців. Мій дідусь Петро Горшков – доктор сільськогосподарських наук, свого часу обіймав посаду проректора Української сільськогосподарської академії, а потім довгий час завідував кафедрою агрохімії. Батьки багато років пропрацювали у науково-дослідному інституті, обоє захистили кандидатські, докторські дисертації. Вони з дитинства брали мене з собою в лабораторії та на дослідні ділянки. Тож робота науковця була для мене звичною, зрозумілою і, головне, цікавою.
— Кого вважаєте своїм наставником у науці?
– На кожному етапі становлення як науковця біля мене були люди, яких я вважаю своїми наставниками. Насамперед, це керівники моїх робіт: дипломної – доцент Борис Мойсеєнко, кандидатської – професор Едуард Дегодюка. З вдячністю згадую академіків Олексія Созінова, Володимира Патику, Ореста Фурдичка, які відіграли велику роль у моєму науковому становленні.
— Ви обрали своїм напрямом наукового пошуку – екологічно безпечні технології у рослинництві, які базуються на екологічній експертизі та екологічній токсикології. Чим зумовлений такий вибір?
– На сучасному етапі розвитку людства надзвичайно важливими є питання, пов’язані з якістю продуктів харчування і станом навколишнього природного середовища. Вирішити ці проблеми можна лише шляхом розроблення екологічно безпечних технологій, в тому числі у галузі рослинництва. Без вивчення механізмів негативної дії технологій на компоненти екосистеми неможливо визначити екологічні ризики і розробити технології, які б відповідали сучасним екологічним стандартам. Це завдання складе, адже воно потребує пошуку компромісу між економічними вигодами і екологічною безпечністю. На жаль, сьогодні виробники, у першу чергу, зорієнтовані на економічні переваги. Моя мета, як еколога, переконати, що єдиним правильним шляхом є розроблення технологій, які будуть гарантувати якість продукції і відсутність негативного впливу на довкілля.
— Який прикладний аспект Ваших наукових розробок?
– Я багато років працювала із своїми колегами над вирішенням проблеми якісного дитячого харчування. Брала участь у розробленні Закону України «Про дитяче харчування», постанов Кабінету Міністрів України, які регламентували функціонування спеціальних сировинних зон для дитячого харчування, була членом Національної асоціації виробників дитячого харчування, комісій при обласних адміністраціях з питань сировинних зон. За моєї безпосередньої участі розроблялося нормативне і методичне забезпечення для спеціальних сировинних зон. В результаті, відповідний статус отримали більш як 100 господарств України.
Поряд з цим, я працювала над питаннями екотоксикологічної оцінки нових видів пестицидів і агрохімікатів та розроблення системи екологічної оцінки рослинницьких технологій. З 2000 року вхожу до складу екологічної групи експертів Мінекології України, де на практиці використовувала розробки з питань оцінки небезпечності препаратів для удобрення і захисту рослин. За цей комплекс робіт отримала Почесну відзнаку Національноїї академії аграрних наук та Почесну грамоту Верховної Ради України. Нині ця робота знайшла своє продовження у наукових розробках, пов’язаних з органічним виробництвом сільськогосподарської продукції. У цьому році світ побачила колективна монографія «Виробництво органічної сільськогосподарської продукції в Україні: наукові і практичні аспекти».
— Що надихає успішного науковця професора Наталію Макаренко?
– Почуття відповідальності, яке було виховано батьками і вчителями. Це почуття не дає спокійно жити. Інколи дуже хочеться його позбутися, відпочити, переключитися, зайнятися справами приємними і не пов’язаними з роботою. Не виходить…
— У чому Ви бачите секрет успіху?
– Я не вважаю себе успішною людиною. Скоріше, я пересічний науковець, який намагається виконувати свою роботу якісно. У мене ніколи не було і зараз немає відчуття, що сягнула Олімпу.
— Про що мрієте сьогодні?
– Що мої діти, онуки, студенти і аспіранти, яких я виховала шість, житимуть в успішній країні, де пануватимуть демократичні закони. Я завжди говорю своїм учням: ви будете жити в країні, де спеціальність еколога стане однією з головних, оскільки саме еколог буде оцінювати і дозволяти ту чи іншу діяльність. На перше місце вийдуть екологічно безпечні технології, а ви будете їх розробляти. Тож отримуйте знання, не лінуйтеся і не будьте песимістами, адже за вами майбутнє!
Розмову вела Ірина Білоус