Рада роботодавців підставляє плече університету

     12 червня. В університеті відбулися перші установчі збори загальноуніверситетської ради роботодавців.
     Цій непересічній події передувало створення аналогічних рад на всіх факультетах та в навчально-наукових інститутах. А логічним завершенням цього процесу стало формування ради роботодавців НУБіП України. До її складу увійшли 34 члени з числа інститутських і факультетських рад, представники владних структур, керівники компаній і сільськогосподарських підприємств, наукових установ і вишів.

     Гостей від імені 27-тисячного колективу університету привітав ректор Станіслав Ніколаєнко. Звертаючись до загалу, Станіслав Миколайович зазначив, що стратегія університету передбачає побудову триєдиної спіралі, яка складається з науково-інноваційної, освітньої і виробничої складових. Саме на цих трьох опорних точках зростає якісно підготовлений фахівець і громадянин.
     Створення такої ради в стінах нашого університету – вимога життя, а виш має йти з ним в ногу. В Україні часто-густо виробництво випереджає освіту. Вирівняти підготовку в університеті, зробити її якісною, а фахівця затребуваним на ринку праці і покликана рада роботодавців. 
     Для того, щоб гості мали уявлення про масштаби НУБіП, ректор коротко розповів про те, яким університет є сьогодні. Він окремо спинився на структурі та зазначив, що вона оптимізована за рахунок скорочення адміністративного прошарку. Це і посприяло поліпшенню оперативності в роботі та вирішенні поточних завдань. Сьогодні колектив працює над виконанням стратегії розвитку університету «Голосіївська ініціатива-2020», яка охоплює перспективи вишу, починаючи від навчальної, наукової та міжнародної діяльності – і до виховної роботи, розвитку студентського самоврядування.

     Потім Станіслав Ніколаєнко говорив про виклики вищої освіти та нагальні проблеми. Так, новий закон про вищу освіту формує нові підходи до навчального процесу, змісту освіти. Не вдалося сповна реалізувати добрі наміри по розвантаженню викладачів. Новий закон встановив навчальне навантаження обсягом у 600 годин. Але при цьому заборонив вводити додаткові штати. Відтак замість розвантаження змушені скорочувати кількість годин на вивчення дисциплін. І це величезна проблема, підкреслив ректор. Крім цього, під загрозою опинилися технікуми та коледжі. На сьогодні вони винесені за правове поле вищої освіти.
     Проблемним залишається фінансування університету, продовжив Станіслав Ніколаєнко. Якщо бюджет покриває заробітну плату, стипендії і частково комунальні платежі, то про решту витрат, особливо капітальні видатки, і говорити нічого. Тож власними силами доводиться ремонтувати гуртожитки, корпуси, звертатися за допомогою до випускників та спонсорів. 

     Але це далеко не всі проблеми, що спіткали освітян та вищу освіту. Варто згадати і спроби відмінити наукові пенсії, обмежити заробітну плату. Тільки за сприяння ректорату і особисто ректора це зробити не вдалося. Каменем спотикання залишається земельний податок та податок на додану вартість. Але й вони, запевнив очільник університету, залишаються у полі зору. 
     Станіслав Ніколаєнко спинився і на болючій проблемі, яку часто замовчують, - нестатутних відносинах у вищій школі. Завдяки зусиллям ректорату університету, протягом останнього часу ця гангрена зменшилася в рази. І зробимо все, щоб її не було взагалі, наголосив очільник вишу. Разом з роботодавцями університет має наміри осучаснити навчальний процес, зміцнити матеріально-технічну базу, поліпшити практичну підготовку.

     Про розвиток університету членів ради інформував проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша. Вже сьогодні НУБіП займає непогані позиції у різних рейтингах вищих навчальних закладів. Але вони могли б бути значно кращими, до чого і прагнемо. Цього можна досягнути і за рахунок оновлення навчальної роботи. На переконання проректора, вона неможлива без знання іноземних мов, інформаційних технологій та професійних знань і вмінь. Але цей трикутник, на думку директора ННЦ Інституту механізації та електрифікації сільського господарства НААН Валерія Адамчука, варто доповнити. Наприклад, вмінню менеджменту може навчити курс підготовки на військовій кафедрі. Сергій Миколайович зауважив, що у частині теоретичної та практичної підготовки студентів друга значно слабша. І факторів, що сприяють цьому, багато. Вирішити згадане має на меті рада роботодавців. 

     Проректор спробував знайти відповідь на питання: що ж дасть це стратегічне партнерство працедавцям, студентам та університету? Переваг чимало. Виокремимо лише деякі. Насамперед, відповідність потребам ринку праці, працевлаштування, проходження практик, підвищення кваліфікації і стажування викладачів, узгодження навчальних планів. Цей перелік можна і ще продовжувати. Можливістю читання лекцій і проведення практичних чи семінарських занять одразу зацікавилися деякі роботодавці, зокрема Валерій Адамчук. Ці заняття і враховуватимуть думку останніх. 

     Які ж знання маємо дати студенту, адже всі дати неможливо апріорі? Вихід – забезпечити основними, але при цьому зацікавити молоду людину навчатися впродовж життя. І показати, як це робити. Дуже хотілося б, зазначив Валерій Адамчук, напрацювати базу підприємств, які були б раді прийняти на практику студентів. Але й університет також має зацікавити підприємців у такій співпраці. Голова правління агропідприємства «ХОРС-КЛМ» Леонід Кельвіч додав, що, зі свого боку, виш повинен посилити контроль за проходженням практики студентами на виробництві.
     Прозвучала пропозиція сформувати 1-2 групи кращих другокурсників з різних вишів України, які навчатимуться в НУБіП, з тим, щоб потім працювати в НААН. Її підтримав Станіслав Ніколаєнко, але з єдиним уточненням: таких студентів слід підбирати вже на першому курсі. Тим більше, що з НААН маємо угоду про співпрацю. 

     Куди рухається аграрний сектор? Яких фахівців маємо підготувати? І скільки їх потрібно? Всі ці питання депутат Васильківської районної ради 6-го скликання Сергій Кириченко адресував присутньому на засіданні заступнику міністра аграрної політики та продовольства Володимиру Лапі. У відповідь пролунало: моя особиста точка зору – це створювати у кожному селі 2-3 сімейні ферми. Тим більше, що зараз міністерство приділяє увагу саме малим господарюючим формам. І продовжив: проблема освіти в тому, що готуємо фахівців більше, ніж потрібно АПК. Нонсенс, але при цьому на селі їх не вистачає! Тож рада роботодавців НУБіП повинна посприяти усуненню цього дисбалансу.

     Установче засідання завершилося обранням голови ради, його заступників, координатора та розподілом складу членів за секціями. 
     Керуватиме радою директор ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» НААНУ Валерій Адамчук.

     Він же очолив секцію техніки, енергетики і автоматики, інформаційних технологій. До її складу увійшли:

• Бойко Віктор, радник голови Верховної Ради України,
• Іванчук Василь, голова правління ПАТ «Київсільелектро»,
• Калапа Сергій, генеральний директор ВАТ «Червона зірка»,
• Кутовий Ігор, генеральний директор «John Deere Україна»,
• Куссуль Наталія, завідувач відділу інформаційних технологій та систем інституту космічних досліджень НАН та ДКА України,
• Мороженко Олександр, заступник директора ДП Укренерго «Центральна електроенергетична система»,
• Ніколаєнко Віктор, генеральний директор Асоціації фермерів та приватних землевласників України,
• Сич Віктор, генеральний директор ТОВ «КУН-Україна».

     Секцію рослинництва, захисту рослин, біотехнологій та екології, лісового і садово-паркового господарства очолив заступник голови ради – генеральний директор компанії «Агроосвіта» Віктор Недобиткін. До її складу увійшли:

• Атаманчук Віталій, радник міністра аграрної політики України,
• Кириченко Сергій, депутат Васильківської районної ради 6-го скликання, начальник відділу з питань депутатської діяльності, голова комісії з питань планування, розвитку територій, архітектури та містобудування,
• Центило Леонід, директор ТОВ «Агрофірма Колос»,
• Червоний Володимир, президент Української корпорації «Укрзеленбуд».

     Секцію тваринництва та водних біоресурсів, ветеринарної медицини, харчових технологій та управління якістю продукції АПК очолив заступник голови ради – голова правління агропідприємства «ХОРС-КЛМ» (Київська область) Леонід Кельвіч. До її складу увійшли:

• Васильченко Микола, директор агрофірми «Маяк»,
• Грод Іван, генеральний директор ТОВ «Матімекс-Україна»,
• Жук Андрій, начальник головного управління ветеринарної медицини у Київській області,
• Ничик Сергій, директор Інституту ветеринарної медицини НААН України,
• Плічко Василь, заступник начальника управління аквакультури використання водних біоресурсів та міжнародного співробітництва Державного агентства рибного господарства України.

     Секцію економіки, аграрного менеджменту, землевпорядкування, правового та гуманітарно-педагогічного забезпечення очолив заступник голови ради – заступник міністра Володимир Лапа. До її складу увійшли:

• Балагура Олег, директор ДП ДГ «Шевченківське»,
• Бицюра Людмила, начальник відділу забезпечення професійного добору суддів Управління з питань організації підготовки суддів секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України,
• Висоцький Тарас, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу,
• Добрянський Ярослав, перший заступник голови Київської обласної ради,
• Карасик Юрій, директор ТОВ «Агро-холдинг МС»,
• Клочко Віталій, директор ТОВ «Див»,
• Ковальський Віктор, президент «Юрінком Інтер»,
• Алекс Лісітса, генеральний директор ІМК
• Марусич Неля, начальник відділу виставково-ярмаркової діяльності Національного комплексу «Експоцентр України»,
• Тарнапольський Андрій, заступник генерального директора Державногопідприємства «Центр державного земельного кадастру»,
• Ус Іван, директор ПП «Агроспецпроект»,
• Щербак Ольга, директор Київського професійно-педагогічного коледжу ім. Антона Макаренка,
• Яцук Ігор, генеральний директор ДУ «Інститут охорони грунтів» Міністерства аграрної політики та продовольства України.

     Обов’язки заступника – координатора ради покладено на проректора Сергія Квашу.
     За тиждень рада роботодавців визначиться з колом спільних інтересів і завданнями, які слід вирішувати.

Ольга Наконечна,
Валентин Обрамбальський