Нові підходи лісокультурного освоєння заплавних ландшафтах

 Підвищення продуктивності заплавних екосистем є важливим завданням лісівників, екологів, природоохоронних фахівців. В цьому контексті ці малопродуктивні землі рекомендується використовувати для прискореного вирощування рослинної біомаси, тобто отримання власних ресурсів енергетичної сировини. Зокрема одним із шляхів масового отримання деревної енергетичної біомаси є її вирощування на енергетичних плантаціях верби і тополі.
Саме ці та інші актуальні питання опрацьовувалися на науково-практичному семінарі «Технологічні аспекти створення енергетичних насаджень на заплавних землях з елементами інноваційного агролісівництва», який відбувся 01 жовтня 2024 р. на дослідних об’єктах кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій НУБіП України у філії «Вищедубечанське лісове господарство» ДП «Ліси України».

У семінарі прийняли участь професори В.М. Маурер, В.Ю. Юхновський (НУБіП України), професор Я.Д. Фучило (Інститут біоенергетичних культур НААН України), професор О.М. Горєлов (Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України), а також очільник місцевої територіальної громади Пірнівський сільський голова С.О. Книжников та Ю.С. Урлюк, О.В. Поліщук, І.Л. Середа – працівники філії «Вищедубечанське лісове господарство», очолюваної директором І.О. Шийка.

Інженер лісового господарства Юрій Урлюк у своїй доповіді «Культивування енергетичних видів та агролісівництво на заплавних ландшафтах» інформував, що з метою виявлення перспективних культиварів для підвищення ефективності водоохоронних насаджень, підбору асортименту деревних і кущових видів для виконання водоохоронних функцій, отримання деревної сировини і забезпечення енергетичних потреб працівниками підприємства та науковцями кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій було створено експериментальні маточно-тестові плантації гібридних тополь і верб.

Перед обстеженням дослідних об’єктів директор філії Іван Шийка ознайомив з технологіями вирощування сіянців сосни звичайної у коробах і в теплиці, розміщених на території контори підприємства. Далі здійснено обстеження дослідних плантації експериментальних маточно-тестових плантацій гібридних тополь і верб, а також швидкорослої рослини павловнії.

Як зазначив Юрій Урлюк, у 2019-2021 роках було висаджено 13 культиварів тополі, живці яких заготовлено на навчально-дослідному розсаднику кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій НУБіП України. Використано здерев'янілі живці клонів тополі: Ijzer-5, Ghoy, Dorskamp, Robusta, Blanc du Poitou, Serotina, Tardif de Champagne, I-45/51, I-214, Vereecken, San Giorgio, Торопогрицького, Пірнівської. Результати інвентаризації тополевої плантації показали, що найкращою приживлюваністю, збереженням та продуктивністю характеризуються такі (наступні) клони тополі (перераховані у зростаючому порядку комплексних показників) Ijzer-5, Robusta, Ghoy, I-214, Serotina, Blanc du Poitou, Dorskamp, Пірнівська. Їх приживлюваність становить 95-100%. Тому як зазначив професор Віктор Маурер для виробничого впровадження потрібно протестувати у кожному типі лісорослинних умов максимум можливу кількість як зарубіжного так і вітчизняного походження культиварів, щоб запропонувати виробництву мінімум 5 найпродуктивніших з них.

На стаціонарному об’єкті – експериментальній тестовій плантації енергетичних культур, закладеної у минулому році в Центральному лісництві на заплавних землях (нелісові землі – болото низинне) з періодичним затопленням, висаджено 20 клонів тополь, 31 культивар кущових і деревних верб. Плантація огороджена парканом від проникнення лісової фауни, яка в даних умовах представлена широким спектром копитних і дрібних тварин. Відзначена висока приживлюваність культиварів і намічені заходи з подальшого прискореного вирощування енергетичних культур.

Учасники семінару також ознайомилися з результатами вирощування сільськогосподарських культур у міжряддях деревних рослин, так зване орно-польове агролісівництво. Висівання агрокультур відбулося весною після пониження рівня ґрунтових вод, тобто нівелювання русла Десни з нормально підпертим горизонтом.

Різнопланові експерименти включали використання різних видів сільськогосподарських однорічних культур: гречки, редьки олійної, вики ярової, гірчиці білої та гірчиці жовтої, фацелії пижмолистої. Перераховані рослини являються ефективними меліорантами, які позитивно впливають на формування сприятливої структури грунту, активно переводять в обмінний стан наявний у мінеральній частині (кристалічній решітці) грунту фосфор та калій, активно конкурують з великим спектром присутніх бур’янів, є цінними нектароносами та продукують зерно, деякі з них витримують двоукісність (здатні на вирощування отави), містять достатню кількість кормових одиниць та можуть використовуватись як сидерати. На фото-слайдах, запозичених з презентації Юрія Урлюка, показано обробіток ґрунту, висів насіння сільськогосподарських культур, сходи рослин в міжряддях культур в різні періоди. Результати висіву культур, які зафіксовані на кінець періоду стиглості, засвідчили позитивний вплив на лісові культури, та загалом ефективність агролісівництва.

Під час огляду дослідних об’єктів проходила жвава дискусія, пошук шляхів використання заплавних ландшафтів з введенням енергетичних культур з елементами інноваційного агролісівництва. На підведенні підсумків семінару запропоновано продовжити пошук асортименту деревно-кущових видів для плантаційного лісовирощування на землях, не придатних для культивування головних лісоутворювальних порід, впроваджувати ефективні технології створення енергетичних плантацій, виявляти перспективні види агрокультур, які підвищать родючість ґрунту, покращать умови вирощування лісових культур, збагатять лісорослинних потенціал і урізноманітнять екосистемні послуги заплавних територій.

Для реалізації озвучених завдань рекомендовано звернутися з пропозицією до ДП «Ліси України» із включенням експериментальних розробок підприємства у тематичний план науково-дослідних робіт на наступні роки.

Учасники семінару висловили щиру вдячність професорам Олександру Горєлову, Ярославу Фучило за професійні поради з вирощування енергетичних культур, керівництву філії в особі директора Івана Олексійовича Шейки та інженерам Юрію Станіславовичу Урлюку і Оксані Валеріївні Поліщук за прекрасну організацію і логістичні умови проведення семінару. Окремо необхідно відзначити участь Пірнівського сільського голови Сергія Книжникова, який окреслив перспективи майбутньої тривалої співпраці членів територіальної громади у розвитку даного експериментального напряму ведення господарювання. Особливу вдячність висловлено професору Віктору Мауреру за високо кваліфікований науковий супровід і цінні науково-практичні рекомендації з розвитку лісокультурної справи на заплавних землях Українського межиріччя Дніпра і Десни.

Василь Юхновський,
професор кафедри відтворення лісів
та лісових меліорацій