Історія кафедри

У нинішньому складі кафедра відтворення лісів та лісових меліорацій створена Наказом НУБіП України (№ 661 від 1.07.2016 р.) шляхом об’єднання кафедр лісовідновлення та лісорозведення і лісової меліорації та оптимізації лісоаграрних ландшафтів. 

Склад кафедри Відтворення лісів та лісових меліорацій 2016 року (зліва направо). Перший ряд: доцент С.М. Дударець, професор В.Ю. Юхновський, лаборант Н.М. Дегтярьова, професор-консультант О.І. Пилипенко, зав. кафедри, професор В.М. Маурер,майстер виробничого навчання О.П. Гладка, професор Ф.М. Бровко, доцент І.М. Бобошко-Бардин. Другий ряд: доцент О.В. Соваков, асистент Г.О. Лобченко, доцент В.М. Малюга, зав. лабораторії Л.С. Кашпор, аспірант П.В. Пирогова, доцент І.В. Іванюк, доцент А.П. Пінчук, старший викладач В.Ю. Кайдик, аспірант І.Б. Ковалишин, аспірант І.В. Шилін, старший викладач Ю.І. Косенко, старший лаборант Я.Л. Мала, доцент О.Ю. Кайдик

Витоки кафедри лісовідновлення та лісорозведення (до 2008 р. кафедра лісових культур) сягають 1919 року, коли на лісовому відділенні Ново-Олександрійського інституту сільського господарства і лісівництва (у Харківський період історії лісогосподарського факультету) було засновано кафедру лісових культур. У різні роки кафедру очолювали: проф. А.П. Тольський (1919-1921 рр.), проф. І.А. Яхонтов (1921-1930 рр.), доц. Р.Г. Кравченко (1930-1935 рр.), проф. В.Е. Шмідт (1935-1941 рр.), доц. М.М. Ягніченко (1941-1953 рр.),  проф. Б.Й. Логгінов (1953-1974 рр.), проф. П.Г. Кальной (1974-1983 рр.), проф. А.В. Цилюрик (1983-2002 рр.), проф. В.М. Маурер  (2002-2012 рр.), проф. Ф.М. Бровко (2012-2013 рр.) та знову проф. В.М. Маурер з 2013 р. і донині.

Завідувачі кафедри різних років

Розвиток кафедри лісовідновлення та лісорозведення Національного університету біоресурсів і природокористування України нерозривно пов’язаний з історією становлення та розбудовою ННІ лісового і садово-паркового господарства.

Першим завідувачем кафедри було призначено професора Андрія Петровича Тольського, який очолював її до 1921 р. Педагогічна, наукова й практична діяльність Андрія Петровича є яскравим прикладом творчого таланту і високої ерудиції Лісівника, непересічної відданості його Величності Лісу й невтомного служіння лісокультурній справі. В його фаховому доробку дослідні об’єкти рукотворних лісів та близько ста оригінальних друкованих праць. Зокрема, його перу належить чотиритомне видання “Частное лесоводство” загальним обсягом близько 1000 сторінок, яке упродовж кількох десятиліть було настільною книгою лісівників-практиків, котрі предметно опікувалися лісонасінною та лісокультурною справами. Доречно згадати не дуже відомий широкому загалу фахівців вислів Андрія Петровича: “Лесокультурное дело далеко не является частным делом лесного хозяйства, а тесно связано с хозяйством страны и благосостоянием населения и таким образом приобретает общегосударственное значение”, який був, є і буде лишатися актуальним упродовж усього терміну існування людської спільноти.

З 1921 по 1930 р. кафедрою завідував вихованець Ново-Олександрійського інституту сільського господарства і лісівництва, професор Ілля Олексійович Яхонтов. Він плідно продовжив розпочату своїм попередником справу з розбудови й становлення кафедри. Відомо, що Ілля Олексійович вільно володів п’ятьма іноземними мовами. Рішенням РНК СРСР від 17 березня 1937 року йому без захисту дисертації присуджено науковий ступінь доктора с.–г. наук і того ж року звання професора. У його спадку понад 40 наукових друкованих праць. Під його керівництвом захищено десять кандидатських дисертацій, зокрема й Борисом Федоровичем Остапенком, який тривалий час завідував кафедрою лісівництва у Харківському національному аграрному університеті. Слід також відмітити, що упродовж 1943–1944 років Ілля Олексійович працював на посаді директора Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації.

Після відкриття у м. Києві Українського лісотехнічного інституту (1930 р.) до його складу разом з іншими було введено і кафедру лісових культур. З 1930 по 1935 рік на посаді завідувача працював вихованець Харківського сільськогосподарського інституту, доцент Роман Тимофійович Кравченко. Серед іншого він запам’ятався тим, що був одним із небагатьох викладачів, який читав лекції українською мовою. У 1936 році Романа Тимофійовича репресовано за звинуваченням у контрреволюційній діяльності. Відомо, що у повоєнні роки він повернувся до роботи за фахом: працював лісничим в одному із приміських лісництв, брав участь у складанні Генплану розвитку лісового господарства України на 1956–1970 роки. У 1960 році його було реабілітовано у зв’язку з відсутністю у його діях складу злочину.

З реорганізацією Українського лісотехнічного інституту в Київський лісогосподарський інститут (КЛГІ), у навчальному закладі відбулися структурні та кадрові зміни і кафедру лісових культур очолив професор Вальтер Едуардович Шмідт, який на цій посаді працював з 1935 по 1941 рік. Упродовж усього терміну роботи, він тісно співпрацював із професором Євгеном Венедиктовичем Алексєєвим та з академіком Петром Степановичем Погребняком не лише з питань лісової типології, а й у контексті її застосування у лісокультурній справі. Крім того, він брав активну участь у поповненні видового складу деревних рослин дендросаду інституту. Перу Вальтера Едуардовича належить добре відомі лісівникам різних поколінь монографії: “Лесные культуры в главнейших типах леса” (1948) і “Агротехника выращивания лесных культур” (1958), у яких він узагальнив понад 30-річний досвід із штучного відтворення лісів. У цих працях автор детально опрацював комплекс питань, пов’язаних із способами передпосадкового обробітку ґрунту, методами створення лісових культур та агротехнічними заходами по догляду за ними, а також ретельно описав біологію бур’янів та вперше науково обґрунтував особливості боротьби з ними на лісокультурних площах. Науковий доробок професора В.Е. Шмідта використали професори Василь Васильович Огієвський та Анатолій Родіонович Родін під час написанняі підручника з дисципліни “Лісові культури”.

З 1944 по 1953 року кафедрою завідував доцент Микола Михайлович Ягніченко, який у довоєнні роки тривалий час працював лісничим в Чугуєво-Бабчанському лісгоспі. Коло його наукових інтересів було зосереджено на природі амурського коркового дерева на Україні. За підсумками завершених наукових досліджень Миколою Михайловичем опубліковано відомі широкому загалу лісівників роботи – “Амурское пробковое дерево и разведение его на Украине” (1938) та “Разведение амурского бархатного дерева в Украинской ССР” (1953).

Із 1953 до 1974 року завідувачем кафедри лісових культур був один із кращих і найвідоміших учнів академіка Григорія Миколайовича Висоцького, видатний учений в галузі агролісомеліорації та лісових культур, організатор лісової й агролісомеліоративної науки в Україні, дійсний член Української академії сільськогосподарських наук, доктор с.-г. наук, професор Борис Йосипович Логгінов. У важкі повоєнні роки (1944–1948) він очолював вітчизняну галузеву науку, працюючи директором Українського науково-дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації. За часів управління Б.Й. Логгінова, зусилля співробітників кафедри були спрямовані на вдосконалення агротехніки створення культур дуба звичайного і сосни звичайної та на добір раціональних, науково-обґрунтованих типів лісових культур для рівнинної частини України і лісостепових регіонів Молдови. Під керівництвом Бориса Йосиповича та за його особистої участі кафедрою обґрунтовано доцільність створення змішаних насаджень різного цільового призначення, опрацьовано нові, радикальні підходи поліпшення екології урбанізованого середовища створенням захисно-декоративних насаджень на териконах вугільних шахт Донбасу, а також методи реконструкції низькопродуктивних деревостанів дуба та лісів зеленої зони м. Києва.

Перу Бориса Йосиповича належить понад 300 наукових праць, серед них такі монографії, як “Агролісомеліорація” (1950) та “Основы полезащитного лесоразведения” (1961), а також навчальні посібники - “Краткий курс лесных культур” (1966), “Лесное семеноводство” (1977) і “Лесные культуры” (1977), за якими студенти лісогосподарських факультетів тривалий час вивчали дисципліну “Лісові культури”. Борис Йосипович є фундатором відомої далеко за межами України наукової школи з лісокультурної справи. Під його керівництвом виконано та успішно захищено 9 докторських та 39 кандидатських дисертацій. Саме до цієї наукової школи належать співробітники кафедри – декан лісогосподарського факультету доцент Дубінін Георгій Володимирович; доктор біологічних наук, професор Гордієнко Михайло Іванович; кандидат с.-г. наук, доцент Корецький Георгій Семенович; доктор с.-г. наук, професор Бровко Федір Михайлович; відомі широкому загалу науковці: доктор с.-г. наук, професор Білоус Василь Іванович; доктор с.-г. наук, професор Ониськів Микола Ількович; доктор с.-г. наук, професор Левон Федір Михайлович; кандидат с.-г. наук, професор Вакулюк Павло Гаврилович та багато інших працівників лісокультурної галузі.

У 1974 році на посаду завідувача кафедри лісових культур було обрано ветерана Великої Вітчизняної війни, доктора с.-г. наук, професора Прокопа Григоровича Кального. Десятирічний термін, упродовж якого Прокіп Григорович завідував кафедрою, вирізняється значною активізацією наукових досліджень, удосконаленням форм і методів навчальної роботи та суттєвим поліпшенням матеріальної бази кафедри. З ініціативи П.Г. Кального у навчальний процес широко впроваджувалися технічні засоби навчання. За його проектом і безпосередньою участю в Боярській ЛДС було створено експериментальні, дослідно-виробничі об’єкти. Найвідомішими з них є унікальні еколого-географічні культури сосни звичайної та сосново-дубові культури в умовах свіжого субору на ділянках з різною підготовкою зрубів, а також інші, які й донині вірою і правдою слугують справі підготовки фахівців для лісової галузі та є взірцем для молодих науковців інституту.

Склад кафедри 1977 року (зліва направо). Перший ряд: асистент Ф.М. Бровко, доцент Г.С. Корецький, зав. кафедри, професор П.Г. Кальной, професор Б.Й. Логгінов, доцент Г.В. Дубінін, професор М.І. Гордієнко. Другий ряд: стажист-дослідник В.М. Маурер, лаборант О.П. Гладка, ст. лаборант Г.М. Кривенко, зав. лабораторією В.М. Манелюк

На теренах колишнього Радянського Союзу значного фахового резонансу набув ініційований і проведений Прокопом Григоровичем у 1982 році Всесоюзний науково-практичний семінар завідувачів кафедр лісових культур (м. Київ). На цьому зібранні було розглянуто проблемні питання з лісокультурної підготовки фахівців для лісової галузі та намічено стратегічні напрями їх вирішення, що власне й зумовило подальший розвиток лісокультурної справи, вітчизняної фахової освіти та галузевої науки.

У цей період на кафедрі вперше розроблено навчально-методичний комплекс з дисципліни “Лісові культури”, впровадження якого в навчальний процес дало змогу суттєво вдосконалити підготовку лісівників на лісогосподарському факультеті. Очолюючи проблемну раду, П.Г. Кальной значних зусиль доклав до активізації наукової роботи на факультеті та в Боярській ЛДС. За його ініціативи традиційними стали щорічні наукові експедиції співробітників кафедри у передові держлісгоспи України.

За матеріалами завершених наукових досліджень Прокіп Григорович опублікував понад 100 науково-методичних праць, у тому числі 3 навчальних посібники, кілька монографій та запатентував винахід на машину для викопування дерев з грудкою ґрунту. За військові та трудові звитяги його нагороджено орденами “Червоної зірки”, “Великої Вітчизняної війни”, “Знаком пошани” та медаллю “За доблесну працю”.

У 1984 році штат науково-педагогічних працівників кафедри було доповнено фахівцями з лісової фітопатології, а її назву змінено на “кафедру лісових культур та лісової фітопатології”. З 1984 по 2002 рік кафедру очолював випускник факультету, член-кореспондент Української академії аграрних наук, заслужений працівник народної освіти України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки за 1988 рік, професор Анатолій Васильович Цилюрик.

Склад кафедри 1987 року (зліва направо). Перший ряд: доцент Г.С. Корецький, професор М.І. Гордієнко, зав. кафедри, професор А.В. Цилюрик, професор Б.Й. Логгінов, доцент Г.В. Дубінін, доцент В.М. Маурер, асистент А.Ф. Гойчук. Другий ряд: аспірант І.В. Шаблій, зав. лабораторією В.М. Манелюк, лаборант Л.Л. Решетник, лаборант О.П. Гладка, ст. лаборант Г.М. Кривенко, наукові співробітники А.Є. Червоний та В.П. Корнієнко 

Під керівництвом А.В. Цилюрика на кафедрі продовжені роботи, пов’язані з удосконаленням навчального процесу, його організаційного та методичного забезпечення. Співробітники кафедри опублікували понад 20 монографій та видали три підручники з дисципліни “Лісові культури”, а особисто Анатолій Васильович розробив систему оздоровлення осикових насаджень в Україні. Він опублікував понад 250 наукових праць, із них 183 у періодичних виданнях, 2 монографії, 49 методичних розробок з різних питань навчального процесу, 7 навчальних посібників, 2 підручники “Лісова фітопатологія”, атлас “Гриби лесных биоценозов”  та два практикуми “Лісова фітопатологія”. У його науковому доробку 6 деклараційних патентів на винахід.

Окремо добрим словом слід згадати фундатора власної наукової школи, заслуженого діяча науки і техніки України, академіка лісівничої академії наук України, доктора біологічних наук, професора Михайла Івановича Гордієнка, який працював на кафедрі упродовж 48 років. Під керівництвом Михайла Івановича захищено 6 докторських та 25 кандидатських дисертацій. За результатами завершених наукових досліджень він опублікував близько 300 наукових та навчально-методичних праць. У тому числі за його редакції надруковано 16 монографій. Він був співавтором 4 підручників з дисципліни “Лісові культури” (1986, 1995, 1996, 2005 рр.) та близько 20 навчально-методичних розробок. На жаль, 8 червня 2009 року професор М.І. Гордієнко відійшов у вічність.

У 2002 році кафедрі повернуто її історичну назву – «кафедра лісових культур», a на посаду завідувача обрано професора Маурера Віктора Мельхіоровича. Працюючи на адміністративних посадах заступника декана, декана та директора ННІ значних зусиль доклав y розбудову лісогосподарського факультету та створення ННІ лісового і садово-паркового господарства, отримання права на носіння студентами і викладачами форменного одягу державної лісової охорони. За його ініціативи та участі засновано кафедру лісового менеджменту, відновлено підготовку фахівців за спеціальністю «Садово-паркове господарство» та «Технологія деревообробки», відкрито факультет Садово-паркового господарства та ландшафтної архітектури.

Склад кафедри 2004 року (зліва направо). Перший ряд: доцент Ф.М, Бровко, зав. кафедри, професор В.М. Маурер зав. лабораторією О.П. Гладка, професор М.І. Гордієнко. Другий ряд: аспірант О.Ю. Шматков, асистент А.П. Пінчук, майстер виробничого навчання Г.А. Кобзар, аспірант І.В. Іванюк, доцент Я.Д. Фучило, асистент В.В. Озадовський.

В.М. Маурер ініціатор запровадження в процес підготовки магістрів лісового і садово-паркового господарства нових видів освітньої діяльності: навчально-наукових і виїзних науково-практичних семінарів, багаторівневого стажування на виробництві та у наукових установах. За час роботи на посаді за його активної участі закладено навчально-досвідний деревний розсадник, облаштовано навчально-науково-виробничу лабораторію лісового насінництва і розсадництва з відділенням мікроклонального розмноження деревних рослин, засновано бібліотеку фахової літератури з особистих зібрань класиків-лісівників.

Наукові інтереси В. М. Маурера пов’язані з опрацюванням теоретичних основ відтворення лісів на засадах екологічно орієнтованого лісівництва та розробкою зональних систем лісового й декоративного розсадництва. Він автор навчального посібника «Декоративне розсадництво», співавтор чотирьох підручників «Лісові культури» і посібника «Підвищення продуктивності лісів лісокультурними методами», шести наукових монографій та 8 патентів. Усього у доробку — близько 200 наукових і науково-методичних праць.

Під час останньої реорганізації структури ННІ ЛІСПГ (2008 р.) назву кафедри змінено й нині вона іменується – «кафедра лісовідновлення та лісорозведення».

У 2012 – 2013 роках кафедру очолював професор Федір Михайлович Бровко, який є вихованцем лісогосподарського факультету УСГА та працює на кафедрі з 1974 року.

З 2013 року і донині кафедру очолює професор В. М. Маурер.

Кафедра лісової меліорації і оптимізації лісоаграрних ландшафтів є однією із найстаріших у складі ННІ лісового і садово-паркового господарства і має глибокі історичні корені. Вона була створена у 20-х роках ХХ ст. з метою підготовки спеціалістів у галузі захисного лісорозведення.
У харківський період розвитку лісогосподарського факультету (20-ті роки) кафедрою керував професор В.Я. Гурський.
У 1934 р. у складі Українського лісотехнічного інституту (м. Київ) було відкрито лісомеліоративний факультет, а у 1935 р. організовано кафедру лісової меліорації під керівництвом відомого діяча в галузі захисного лісорозведення професора М.М. Степанова.
У повоєнний період розпочалася організація широкомасштабних робіт із захисного лісорозведення і у 1948 р. кафедру лісової меліорації було відновлено.
Протягом майже 20 років (1948–1967 рр.) її очолював видатний вчений, один із класиків лісової меліорації, професор В.О. Бодров, який у наступні вісім років (1967–1975 рр.) працював професором-консультантом кафедри. За цей період він підготував 25 кандидатів наук і створив наукову школу із фахівців лісомеліоративної справи.
З 1968 р. кафедрою керували учні професора В.О. Бодрова: доценти І.М. Сазонов (1968–1975 рр.), П.І. Герасименко (1975–1987 рр.), М.О. Штофель (1987–1994 рр.); професор О.І. Пилипенко (1994–2003 рр.).
З 2003 р. і по теперішній час кафедру очолює доктор сільськогосподарських наук, професор, академік Лісівничої академії наук України та Української академії наук Юхновський Василь Юрійович.
Під час керівництва професором В.Ю. Юхновським Науково-дослідним інститутом лісівництва та декоративного садівництва обов’язки завідувача кафедри упродовж 2006-2010 рр. виконував доцент Дударець С.М.

 1975 р. Кафедра лісової меліорації (зліва направо): – сидять лаборант Г.О. Андрусенко, доцент М.Б. Бертуш, завідувач кафедри, доцент П.І. Герасименко, доцент І.М. Сазонов, ст. лаборант Г.М. Гора;
– стоять асистент О.І. Пилипенко, аспірант М.М. Сухий, асистент М.О. Штофель.

1995 р. Кафедра лісової та гідротехнічної меліорації (зліва направо): сидять доцент Ю.А. Василенко, ст. лаборант Г.М. Гора, завідувач кафедри, професор О.І. Пилипенко, лаборант Г.О. Андрусенко, доцент П.І. Герасименко; стоять доцент В.Ю.Юхновський, асистент С.М. Дударець, доцент М.О. Штофель, доцент В.М. Малюга. 

 2005 р. Кафедра лісової меліорації (зліва направо):  сидять лаборант Г.О. Андрусенко, професор О.І. Пилипенко, завідувач кафедри, професор В.Ю. Юхновський, доцент М.О. Штофель, ст. лаборант Т.М. Федоришина; стоять асистент М.І. Радучич, аспірант О.С. Ситник, аспірант О.П. Поліщук, доцент С.М. Дударець, доцент В.М. Малюга.