Екскурсії-лекції до найвизначніших місць Києва – Софійського собору та Михайлівського Золотоверхого монастиря – провів Микола Томенко

Студенти кафедри міжнародних відносин і суспільних наук та кафедри журналістики та мовної комунікації разом із викладачем курсу «Всесвітня спадщина ЮНЕСКО» Томенком Миколою Володимировичем поглиблювали свої знання, відвідавши Софію Київську та Михайлівський Золотоверхий монастир.

  – Ідея полягає в тому, щоб не лише вивчити правові документи, особливості діяльності ЮНЕСКО, і зокрема, один із найзнаменитіших проєктів, який веде комітет Всесвітньої спадщини, а в міру можливостей відчути цю атмосферу історичних об’єктів, – зазначив Микола Володимирович. – Київ наш унікальний тим, що перший об’єкт, який було внесено до списку ЮНЕСКО – це Києво-Печерська Лавра і Софія Київська з прилеглим монастирський приміщенням. Тому й практикую на цьому курсі відвідування спадщини ЮНЕСКО, такі лекції-екскурсії, з одного боку, виконують просвітницьку функцію, а з іншого – закріпляють наші знання для подальшої популяризації студентами таких місць.

Першою локацією була Софія Київська. Софійський собор – це найдавніша споруда, яка збереглася не лише на території України, а взагалі на території східно-слов’янських земель. Згідно останніх досліджень, собор був закладений за князя Володимира Святославовича в 1011 році, а завершено його будівництво було за Ярослава Мудрого в 1018 році.

Софійський собор з давніх часів був не лише храмом та культовою спорудою, це було серце, душа держави. Саме в ньому ще з давніх часів відбувалися всі найважливіші державні події: ставили князя на престол, приймали послів, цілували хрест на дотримання умов мирних договорів. Саме в цьому соборі була заснована перша відома на Русі бібліотека. Коли екскурсія прямувала до свого логічного завершення, нам продемонстрували 3D модель Ярослава Мудрого, яка всіх вразила точністю та витонченістю, і всі були в захваті від новітніх технологій.

Наступною «зупинкою» для студентів став Михайлівський Золотоверхий монастир. Він вважався однією з найкращих монументальних споруд древнього Києва. Це був хрестово-купольний шестистовпний храм з трьома нефами. Найбільшою його святинею стали мощі святої великомучениці Варвари, привезені до Києва дружиною князя Святополка, дочкою візантійського імператора Олексія І Комнина, яка носила в хрещенні ім’я Варвара.
У 1240 році його пограбували і частково знищили орди хана Батия. За митрополита Борецького монастир став одним з центрів антиуніатської боротьби. У 1922 році Михайлівський монастир було ліквідовано. У 30-і роки над Михайлівським Золотоверхим собором поглумилися так само жорстоко, як і над тисячами інших храмів. Його не врятувала ні давня історія, ні досконала художня цінність.

У 1934-1936 рр. Михайлівський Золотоверхий собор, дзвіниця та частина інших споруд монастиря були знесені радянською владою у зв’язку з проектом створення на цьому місці урядового центру. Відбудова Михайлівського Золотоверхого собору не обійшлася без помилок: при відтворенні аркбутанів із південного та північного боків собору синхронні одноповерхові приміщення між ними не відбудовано. Внаслідок цього архітектурний образ храму деформовано.

Студент-міжнародник Денис Чіркін поділився своїми враженнями:

– Мені дуже сподобалась передусім організація лекцій-екскурсій, тому що все було на найвищому рівні. Ми побачили речі і місця, які ми самі навряд чи б відвідали. Тому дякую за можливість побачити ці історично важливі пам’ятки для кожного українця. Ще більшої цінності це набуло через те, що ми три роки навчалися дистанційно і бачили це тільки на зображеннях. Чекаємо на наступні лекції-екскурсії!