Студенти спеціальності «Міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій» вшанували пам'ять жертв Голодомору в Україні

Студенти МВ21002б, 3 курсу спеціальності «Міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій» відвідали конференцію з нагоди вшанування 90-річчя Голодомору в Україні та презентацію збірки «Міжнародне визнання Голодомору 1932–1933 рр. геноцидом українського народу», упорядником якої є Ігор Осташ, Посол з особливих доручень МЗС України, кандидат філологічних наук.

Борис Тарасюк, постійний представник України при раді Європи, у своєму виступі підкреслив рівність між сталінським Голодомором і поведінкою путінської Росії, що призвела до повномасштабної війни в 2022 році. Заходи присвячені пам’яті голодомору в 2023 році не залишають байдужими.
Резолюція постійної Асамблеї Ради Європи визнала голодомор актом геноциду. Борис Тарасюк відзначив участь ради Європи у визнанні диктатури Росії та президента Путіна нелегітимним після закінчення строку президенства. Рада Європи долучається до формули миру пункту 7 президента України, взяла на себе зобов’язання відновлення справедливості та реєстрації збитків від дій Росії.
ПАРЄ визнала депортацію і насильницьке вивезення дітей геноцидом. Тема голодомору є актуальною на всіх засіданнях парламентської Асамблеї Ради Європи та знайшла відображення в декларації Європейського союзу і ООН. Парламентська Асамблея Ради Європи і Комітет міністрів Ради Європи активно впливають на підняття теми голодомору. Парламентська Асамблея Ради Європи проголосувала за визнання Голодомору актом геноциду українського народу, підтримавши відповідне рішення 73 з 74 учасників засідання.
Ці заходи та висловлені позиції свідчать про серйозне ставлення міжнародного співтовариства до проблеми Голодомору. Борис Тарасюк підкреслив важливість вшанування пам’яті та визнання геноциду, використовуючи це як основу для вирішення сучасних викликів, зокрема, в контексті дій Росії.
Генеральний директор Павло Олександрович Кривонос висловив подяку Ігорю Осташу, видатному дипломату та колишньому голові Генеральної комісії з питань України в ОБСЄ, який працював послом України в Лівані та Канаді. Він наголошує на важливості знання історії для забезпечення перемоги України та поділяє динаміку визнання Голодомору як акту геноциду різними країнами.

Зазначається, що Росія, яка хоче знищити українську мову та культуру, веде геноцид. Також обговорюється книга, в якій містяться документи про три геноциди, зокрема Голодомор. Розглядається виступ Ігоря Осташа на конференції та презентація збірки «Міжнародне визнання Голодомору 1932-1933 рр. геноцидом українського народу», який він упорядкував.

Зауважується, що книга включає документи визнання Голодомору актом геноциду, а також резолюції європейських та національних парламентів щодо російських воєнних злочинів та злочинів проти людства. Видання розраховане на істориків, студентів та всіх, хто вивчає проблему Голодомору в Україні.
Леся Гансинджак розповіла про історію голодомору у Швейцарії та подала ініціативу у парламент Швейцарії для визнання голодомору в Україні.
Далі Станіслав Лазебник розповів про Джеймса Мейса, індіанця, який, читаючи статтю з газети, придумав історії про голодомор в Україні. Мейс опублікував статтю і його запросили в Україну. Як упорядник документів, він опитав понад 50 свідків голодомору та привіз касети в Україну, які, на жаль, пропали. Традиція розміщення свічки на підвіконні для вшанування пам’яті загиблих від Голодомору була започаткована Джеймсом Мейсом.
Підсумовуючи враження від конференції, хочеться наголосити, що ми отримали цінну інформацію про важливі уроки з вітчизняної історії. Особлива подяка Вікторії Олексіївні за можливость брати участь у цьому заході, що сприяло розширенню нашого світогляду та розуміння глибини трагедії та важливості вшанування пам’яті тих, хто постраждав від Голодомору.

Анастасія Чулакова, Анастасія Кошевацька, Олександра Свириденко,
Марина Пікуліна, Софія Набока, Дар’я Коноваленко, Іванна Бусло,
студентки групи МВ-21002