Важлива складова підготовки майбутніх фахівців до практичної діяльності: факультет захисту рослин, біотехнологій та екології про лабораторні заняття студентів
Лабораторні роботи – важлива складова підготовки майбутніх фахівців до практичної діяльності у сфері біотехнологій, екології, захисту та карантину рослин, що дозволяє студентам отримати навички у виконанні конкретних завдань та вивченні дисциплін. Факультет активно працює над покращенням матеріально-технічного забезпечення, адже розуміє, як важливо студентам й аспірантам мати доступ до високоякісного лабораторного обладнання, завдяки якому вони навчаються, проводять дослідження, досягають високих результатів на конкурсах, олімпіадах та зрештою, стають фахівцями, що мають практичні навички для роботи в провідних вітчизняних й світових компаніях.
У підготовці студентів спеціальності 101 «Екологія» чільне місце займає саме практичне навчання, де вони закріплюють теоретичні знання отримані на лекціях. Під час практичних занять із дисципліни «Моніторинг довкілля», викладачами якої є професор Володимир Боголюбов, старший викладач Анна Сальнікова, доцент Олена Ракоїд, студенти навчаються визначати якісні показники стану довкілля за допомогою сучасних приладів. Також здійснюється проведення біотестування та біоіндикація впливу антропогенного навантаження на природні екосистеми за реакцією живих організмів.
В умовах ризиків воєнного часу, вивчення такої дисципліни, як «Безпека праці і життєдіяльності» є надзвичайно важливою складовою в отриманні знань, умінні орієнтуватися в надзвичайних ситуаціях, дотримуватися правил поведінки при можливих загрозах, мати відповідну підготовку й навички спрямовані на порятунок власного життя та оточуючих. Дисципліну викладають доценти Валерія Бондарь, Лариса Піскунова, Аліна Кудрявицька. Крім того, науково-педагогічні працівники кафедри загальної екології, радіобіології та безпеки життєдіяльності активно організовують навчання студентів з першої домедичної допомоги, та навчають правильно оцінювати ризики власного існування.
На практичній роботі з дисципліни «Загальна екологія», яку викладають доценти Валерія Бондарь та Олена Ракоїд, студенти досліджують трофічні взаємовідносини в екосистемах, а також розв'язують екологічні задачі з визначення міграції ксенобіотиків у трофічних ланцюгах. Така практична робота є своєрідним тренуванням перед розв'язанням певних практичних задач, які будуть стояти перед ними в подальшій професійній діяльності.
Старший викладач Анна Сальнікова на дисципліні «Екологія біологічних систем (екологія рослин)», відпрацьовує зі студентами навички визначення стану природних рослинних угруповань за станом рослин, екологічними групами рослин по відношенню до абіотичних та біотичних факторів. Практичне навчання потребує постійних польових спостережень за станом фітоценозів, для цього кожен студент закріплений за дослідною ділянкою та проводить їх дослідження.
Доценти Катерина Гринчук та Ігор Антіпов під час проведення дисципліни «Протеоміка та геноміка» для спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія» використовують біоінформативні методи дослідження для ознайомлення студентів з організацією вірусних геномів рослин та в подальшому їх дослідження. Такі навички потрібні для студентів, адже, це є основою молекулярної біології. Надалі, студенти отримують знання для проведення дизайну праймерів, які використовуються для постановки ПЛР аналізів. Використання генетичних баз даних є необхідним фундаментом для роботи з геномами живих організмів: від конструкції плазмід до ідентифікації генів. Разом з тим, студенти набувають практичних навичок побудови філогенетичних дерев різними методами та за використання ряду моделей для порівняння, систематизації геномів й встановлення їх спорідненості. Крім того, студенти вчаться депонувати нові данні, а саме визначені нуклеотидні послідовності в базу National Сenter of biotechnological information, яка є Всесвітню генетичною базою даних.
Дисципліну «Біотехнологія мікробного синтезу» викладає доцент Оксана Лобова, на якій студенти навчаються підбирати оптимальні умови культивування Bacillus subtilis, а також виділяти чисту культуру, яка широко використовується у виробництві біологічних препаратів.
Як зазначають викладачі дисципліни «Загальна біотехнологія» професор Юлія Коломієць та кандидат біологічних наук Олена Кваско, головним завданням дисципліни є використання біологічних процесів, систем та організмів в різних галузях і, перш за все, в сільському господарстві, які сприяють його інтенсифікації і перетворенню у високоефективну, конкурентоздатну, екологічно безпечну галузь. При цьому першочергового значення набувають питання покращання біотехнологічними методами існуючих і створення нових високопродуктивних сортів культурних рослин та одержання корисних штамів мікроорганізмів. На лабораторних роботах студенти навчаються оволодівати навиками стерилізації середовищ через бактеріальні фільтри, складати і стерилізувати фільтри, ознайомлюються із явищем фізіологічної полярності при культивуванні рослинних тканин in vitro, отримують калюси із незрілих зародків і вузлів кущування пшениці, проводять індукції органогенезу в калюсній тканині картоплі, набувають навичок виділення пиляків та спостереження за їх розвитком в умовах in vitro, навчаються отримувати велике число копій плазміди, отримувати трансформовані рослинні клітини методом «листкових дисків» тощо.
Дисципліна «Біохімія», яку викладають професор Світлана Прилуцька та доцент Тетяна Ткаченко, спрямована на вивчення хімічного складу, структури, механізмів перетворення речовини та енергії, які відбуваються в живих організмах у процесі їх життєдіяльності. Біохімія є проміжною ланкою між такими дисциплінами як хімія та біологія і взаємопов’язана з рядом біологічних наук: анатомією, яка вивчає будову організму, гістологією та цитологією – структуру тканин і клітин, а також фізіологією, молекулярною біологією, біофізикою, генетикою тощо. Виконуючи лабораторні роботи, студенти-біотехнологи визначають каталазну активність у тканинах рослин, вивчають каталітичну дію амілази, визначають тирозиназну активність у рослинних зразках, визначають кількість вітаміну С (аскорбінової кислоти), оцінюють вплив модельних токсикантів на ушкодження рослинних клітин з використанням світлової мікроскопії та прижиттєвого барвника тощо.
Доцент Ольга Дмитрієва пояснює, що метою навчальної дисципліни «Хімічний захист рослин» спеціальності 202 «Захист і карантин рослин», є формування у студентів міцних знань та умінь із захисту сільськогосподарських культур від шкідливих організмів з допомогою екологічно безпечних біологічних засобів захисту та хімічних речовин. Це дозволяє забезпечити успішний захист урожаю, застосувати комплексні біологічні і хімічні заходи, що значно сприяє поліпшенню екологічної безпеки навколишнього середовища. На лабораторних заняттях студенти навчаються визначати вплив фітотоксичної дії гербіцидів на насіння та сходи культурних рослин на різних типах ґрунтів, на прикладі соняшника, кукурудзи, пшениці ознайомлюються з хімічними засобами захисту рослин від шкідників, вивчають специфічні властивості та механізм дії інсектицидів й акарицидів різних хімічних груп, набувають навичок у характеристиці окремих препаратів і вибору їх для захисту сільськогосподарських культур, навчаються визначати технічну і економічну ефективність пестицидів тощо.
Під час вивчення дисципліни «Родентологія» студенти знайомляться з біологією, екологією, систематикою, поширенням і шкідливістю головних видів гризунів і зайцеподібних України. Викладач, доцент Леся Бондарєва проводить зі студентами облік мишоподібних гризунів, де вони встановлють видовий склад, розробляють орієнтовний план прогнозу чисельності мишоподібних гризунів у різних регіонах України. Студенти вивчають заходи, які спрямовані на обмеження чисельності шкідливих видів гризунів.
На практичних заняттях з дисципліни «Контроль бур’янів», яку викладає асистент кафедри ентомології, інтегрованого захисту та карантину рослин Сергій Мороз, студенти здобувають навички щодо видової ідентифікації бур’янів, складання протоколів вирощування сільськогосподарських культур. Вивчають сучасні методи контролю бур’янів, особливості застосування бакових сумішей гербіцидів та правила поводження з пестицидами, їх селективну та фітотоксичну дію на культурні рослини та навколишнє середовище. Навчаються плануванню та організації виробничого процесу, внесенню гербіцидів, застосування сільськогосподарської техніки, зокрема, обприскувачів та агро-дронів для внесення гербіцидів, а також моніторингу стану посівів сільськогосподарських культур.
Дисципліна «Загальна фітопатологія» вивчає етіологію та патогенез хвороб, а саме: хвору рослину, причини захворювання, закономірності виникнення, розвитку і поширення хвороб та роль факторів навколишнього природного середовища на рівень цих показників. Вона є основною профілюючою дисципліною у підготовці фахівців із захисту і карантину рослин. Доцент Олена Башта та асистет кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна Антоніна Вуєк зазначають, що вивчаючи предмет та отримуючи практичні навики студенти знатимуть діагностичні ознаки та типи хвороб, оволодіють прийомами і методами ідентифікації збудників хвороб рослин, вивчатимуть властивості патогенів рослин, зможуть обґрунтувати оптимальні заходи захисту, що запобігають появі хвороб та обмежують їх розвиток.
Наталія Батрак
