Семінар з підвищення кваліфікації в рамках спільного проекту Університету Рідінг (Великобританія) та НУБІП України “Capacity building of Ukrainian researchers for sustainable livelihoods: socio-economic development”
Семінар з підвищення кваліфікації в рамках спільного проекту Університету Рідінг (Великобританія) та НУБІП України “Capacity building of Ukrainian researchers for sustainable livelihoods: socio-economic development”
31 липня 2023, 15:20
24 липня розпочався семінар з підвищення кваліфікації в рамках проекту Університету Рідінг (Великобританія) та НУБіП України “Capacity building of Ukrainian researchers for sustainable livelihoods: socio-economic development”. Факультет тваринництва був представлений доцентами Русланою Уманець, Наталією Свириденко, Іриною Кононенко та асистентом Аліною Макаренко.
На початку семінару з вітальним словом виступила Sarah Cardey.
Розпочали семінар організатори Steve Thomas та Lamma Zhoul з розповіді про місце знаходження університету Рідінг та його структуру.
Lamma Zhoul повідомила що в ньому зараз навчається 25000 студентів з 160 міст. Університет займає 26 місце серед університетів Англії та 169 місце в світі. Має в своєму складі 15 наукових шкіл (факультетів).
Steve Thomas розповів про багаточисельні зв’язки з співпраці по всьому світу. Основними регіонами з яких є Азія та Європа. Загалом на програмах співпраці навчається 4500 студентів. Робота зі студентами базується на поєднанні їх інтересів, партнерів та університету. Вища міра співпраці коли ці інтереси співпадають.
Lamma Zhoul наголосила про початок співпраці з НУБіП України з грудня 2022 року, фінансування проекту складає 150 000 £.
Продовжив розповідь про університет Рідінг керівник наукової діяльності школи сільського господарства і розвитку Simon Mortimer. Доповідь розпочав з того, що у 1892 році при університеті Oxford був створений коледж, який у 1922 році став окремою структурою – університетом Рідінг. До початку Великої вітчизняної війни кількість студентів за сільськогосподарськими напрямками зростала, але на даний час їх чисельність становить лише 10 % загальної кількості слухачів університету.
На даний момент в університеті навчаються представники з 80 країн світу (бакалаври, магістри, PhD). Програма для бакалаврів яка планується на 2024/25 н.р. буде містити 120 кредитів, або 3 модулі по 20 кредитів (60 европейських кредитів). Навчання для магістрів триває 1 рік, програма складається з 180 годин (120 год навчання, 60 год написання випускної роботи).
В структурі університету є лабораторія культур та середовищ, ботанічний сад, 2 ферми. Одна ферма з вирощування рослинних культур, інша з тваринництва (молочне скотарство, птахівництво, свинарство та вирощування лам з метою отримання антитіл для боротьби з хворобами).
Директор навчально-наукового центру міжнародної діяльності Олександр Лабенко представив Національний університет біоресурсів і природокористування України. Ознайомив з розміщенням, структурою університету. Зазначив які місця займає університет в рейтингах країни та світу.
Наприкінці першої половини дня кожен учасник семінару мав можливість представитись та зазначити свої наукові інтереси.
Після обідньої перерви Emmanuel Essah представив школу (факультет) будівництва, яка складається з 3 кафедр і має багато програм та проектів з будівництва об’єктів різного призначення. Розповів про помилки і пріоритети в цій галузі.
Представник проекту EITFood AdamShatsky розповів про пошук талановитої молоді для навчання, про навчання жінок, які займаються сільським господарством в Україні.
Завершився перший день семінару завданням для учасників створити проект об’єднавшись у групи з представників різних спеціальностей та знань.
Другий день семінару розпочався з представлення результатів попереднього завдання учасникам.
Sarah Duddigan продовжила семінар ознайомленням з проектом природного фермерства. Досліди в рамках проекту проходили в Індії де компост заготовляли вручну в пластикових баках. Проект мав на меті підтримати таких фермерів і зрозуміти мету ведення природного фермерства. Висновком проекту було наполягання використовувати природні добрива.
Sophie Read ознайомила з проектом з аналізу соціального життя та справедливості в країнах Африки. В роботі використовували різні види аналізу: мультидисциплінарний, інтердисциплінарний та трансдисциплінарний. В проекті прийняли участь 35 респондентів, яких було розподілено на групи за статтю та походженням. Загалом було записано 90 годин інтерв’ю. Респонденти були з різних сфер інтересів і основною проблемою була розбіжність в поглядах і потребах в різногалузевій інформації.
В ході роботи з групами респондентів різних інтересів було розроблено основні правила:
- розробка загальної концепції;
- організаційна робота, хто над чим буде працювати;
- теорія змін, що зміниться завдяки проекту.
Мікробіолог Glen Dulin ознайомив з школою біологічних наук, її структурою та наповненням. Школа в своїй структурі містить музей з цікавими експонатами (скелет слона, 7 метрової змії) для наочного навчання студентів та 3 лабораторії кожна з яких вміщує до 230 слухачів. В школі працює більше 90 академіків. Є 8 бакалаврських програм (зоологія, збереження природи, охорона здоров’я та інші) за двома основними напрямками екологія та медицина.
Далі Glen представив проект з захисту екосистеми, рівень фінансування якого за грантом становив 670 000 £. В рамках проекту досліджували дуби, які заражені різними хворобами (Breneria та ін.) та визначали причини їх виникнення.
Тема доповіді Emmanuel Essah звучала, як: «Роздуми про стратегії публікації». Emmanuel проаналізував для чого потрібно публікуватись. Визначив наступні стратегії:
- потрібно визначитись про що буде публікація;
- які є журнали, що підійдуть за тематикою;
- яка роль автора.
Головне це зміст публікації, підбір літератури і перевірка своєї роботи на якість і доброчесність. Також потрібно визначитись для якої аудиторії буде розрахована стаття. З цим і буде пов’язаний вибір журналів для публікування.
На третій день семінару організаторами була ініційована екскурсія до Вілянівського палацу. Це садово-палацовий ансамбль доби бароко занесений до переліку найцінніших зразків культури Польщі. Палац було збудовано для польського короля Яна III Собеського (українця за походженням).
Четвертий день семінару розпочався з доповіді Sophie Read про переваги відкритих досліджень з відкритим доступом інформації. В Британії існує дві організації з поширення публікацій: UKRT та UKRN. Запровадження відкритих досліджень з роками збільшується.
Принципи відкритих досліджень:
1. Доступність.
2. Колаборація.
3. Чесність і відкритість (довіра людей).
4. Відтворюваність.
5. Перевикористання.
6. Прозорість.
7. Верифікації (перевірка роботи перед публікуванням).
Відкритий доступ дозволяє збільшити кількість переглядів і кількість цитувань. Також представники різних країн зможуть оглянути дослідження, що збільшить ймовірність створення колаборацій.
Karin Whiteside розповіла про правила та особливості написання наукових статей. Дослідження Karin базуються на формуванні послідовності дій при створенні публікації.
Також вона ознайомила з планом майбутніх інформаційних заходів.
Наступний виступ Karin Whiteside був присвячений корпусній лінгвістиці, яка полягає в доречному підборі визначень та словосполучень у публікаціях.
Останньою в цей день виступала Elisavet Kitou, яка ознайомила з роботою наукової структури університету Рідінг та особливостями фінансування.
Науковий відділ працює за 4 тематиками:
1. Агрономія
2. Навколишнє середовище
3. Спадщина та креативність
4. Багатство, процвітання та опір негативним чинникам.
Загалом ця структурна одиниця охоплює 35 галузей досліджень в рамках вищезгаданих тематик.
Цей відділ займається від консультування науковців до пошуку фінансування і грантів.
Останній, п’ятий день, семінару розпочала Lucy Watson, яка представляє міжнародний інститут навчання та мов, а також займається науковим письмом та міжкультурною комунікацією. Її доповідь була присвячена віртуальній та очній студентській активності. Вона окреслила основні питання, які викладачі можуть ставити перед початком роботи зі студентами міжнародних груп:
1. Яким навичкам ми хочемо навчити студентів?
2. Над якими питаннями ми можемо працювати з ними?
3. Як ми плануємо співпрацю студентів між собою?
4. Наскільки сильно впливають мовні і культурні особливості?
Фото 25
Далі Lucy представила проект: «Комунікація студентів з різних країн». В ньому приймали участь респонденти 4 країн: Індія, Бразилія, Італія та Угорщина.
Для комунікації була створена закрита група на базі платформи Facebook. Завданням було створити групи за інтересами та виконання поставлених завдань. Позитивом такої комунікації було нівелювання формальностей між викладачами та студентами (використовувались смайли тощо). Це дало можливість працювати в групах на рівних.
Завданням для студентів міжнародних груп було створити презентацію у відеоформаті. Респонденти стикнулися з рядом незручностей (відсутність інтернету, не стійкий зв’язок тощо), не для всіх було зручно комунікувати у Facebook, тому більшість в ньому лише працювало, а спілкувались у WhatsApp.
Результатами проекту стали цікаві презентації. Респонденти змогли відповісти на питання: хто ми?; як комунікувати з представниками інших культур? В процесі роботи студенти зрозуміли, що комунікувати зручніше за допомогою прямого спілкування, а не SMS.
Вагомим плюсом було те, що 60% студентів після проекту були зацікавлені у академічній мобільності. Вони набули корисних навичок: користування різними віртуальними платформами, робота у міжнародних групах, підвищення рівня комунікації.
Викладачі, в свою чергу, набули експертності у віртуальній роботі зі студентами.
На при кінці Lucy Watson зазначила, що на базі університету Редінг працюють 3 види мовних курсів: для студентів іноземців, з академічної мови та зі спеціальних наук.
Після перерви представникам НУБіП України було запропоновано створити фокус-групи за факультетами і обговорити напрямки і теми можливої співпраці викладачів та студентів університету з викладачами та студентами університету Рідінг. Кожен факультет, який приймав участь у семінарі запропонував варіанти проектів з співпраці.
Завершився тижневий семінар подякою від делегації НУБіП організаторам заходу та обміном цінними подарунками.
Дякуємо Університету Рідінг за насичений, цікавий на ідеї та креатив семінар. Щирість і відкритість іноземних колег надихнула на нові ідеї, які будуть впроваджені у подальшу наукову роботу.
Руслана Уманець,
доцент кафедри технологій у птахівництві,
свинарстві та вівчарстві
