Кафедра філософії та міжнародної комунікації провела науково-практичний семінар «Історичні уроки Української держави Павла Скоропадського»
Кафедра філософії та міжнародної комунікації провела науково-практичний семінар «Історичні уроки Української держави Павла Скоропадського»
18 травня 2023 року
Я кажу: "Як би не склалось, Україна у тій чи іншій формі буде.
Не змусиш річку текти назад…»
П. Скоропадський
Не змусиш річку текти назад…»
П. Скоропадський
Від сьогодні залежить наше завтра і саме зараз ми повинні не забувати, а вивчати, переосмислювати нашу історію, зруйновувати міфи, засвоювати уроки минулого. Головний урок, який маємо винести ‒ ми повинні зробити все, щоб українська державність не зникла від навали окупантів. А нині важливо вшановувати тих українських героїв, українських політичних діячів, які творили основи української державності на початку ХХ століття, які вже тоді засвідчили, що Україна має бути країною демократичною, розуміли, що Україна об’єднує людей різних національностей, підтримували українську культуру, науку. І наше завдання ‒ гідно їх вшанувати.
До 150-річчя останнього Гетьмана України і 125-річчя НУБіП України, ураховуючи важливе значення особистості Павла Скоропадського та історичних уроків розбудови Української держави, формування у молодих науковців: учнів, студентів та аспірантів, національно-культурних ідей, виховання молодого покоління на основі цінностей україноцентризму та духу патріотизму, на базі кафедри філософії та міжнародної комунікації гуманітарно-педагогічного факультету НУБІП України відбувся Міжнародний науково-практичний семінар «Історичні уроки Української держави Павла Скоропадського» для популяризації постаті видатного українського державного, військового, політичного і громадського діяча.
З вітальним словом до учасників семінару звернулася декан гуманітарно-педагогічного факультету Інна Савицька, які зазначила, що існування Гетьманату було заповнене надзвичайно інтенсивним і плідним процесом українського державотворення. Він охопив усі ділянки суспільного буття ‒ від закордонної політики і військового будівництва, творення державної адміністрації або земельної реформи до відкриття українських університетів і національної Академії наук, розбудови українського шкільництва. Павло Скоропадський проявив себе творчим політичним діячем, який зумів розгорнути будівництво української держави у надзвичайно складній і суперечливій ситуації: вона вимагала чітких і конкретних дій у творенні розмаїтих і численних державних інституцій.
Роботу науково-практичного семінару, який відбувся в очному форматі, розпочав ініціатор та модератор заходу, голова Наглядової ради НУБіП України, професор кафедри філософії та міжнародної комунікації Микола Томенко. Він виступив з доповіддю «Створення Української Академії наук: давні і сучасні міфи», в якій зазначив, що українські історики неоднозначно оцінюють роль гетьмана Скоропадського в історії України. Одні вказують на порівняно стабільне життя України з квітня по грудень 1918 року, нормалізацію економіки, запуск українських шкіл, театру, університетів та академії наук. Інші критикують його політику, те, що влада гетьмана частково трималась на окупаційних військах Німеччини та Австро-Угорщини. Тож завдання сучасних науковців: істориків, політологів, правознавців, філософів, культурологів полягає не лише в популяризації постаті Павла Скоропадського, але й в розвінчуванні міфів, з якими його пов’язують.
У своїй доповіді «Історико-правові основи Української держави» директор Навчально-наукового інституту неперервної освіти і туризму НУБіП України, професор Іван Гриценко охарактеризував правові засади діяльності Української держави Павла Скоропадського. Написані гетьманом наприкінці 1918 року мемуари дають гарне підґрунтя для роздумів для сучасних українців. У них Павло Скоропадський виклав своє бачення на низку ключових проблем становлення України, які й зараз видаються актуальними.
Політичну опору гетьманату Павла Скоропадського у своїй доповіді визначила Олена Любовець, професор кафедри міжнародних відносин і суспільних наук.
До роботи семінару був запрошений гість з Національного університету імені Тараса Шевченка Павло Гай-Нижник, український історик, поет, громадсько-політичний діяч, доктор історичних наук. Окрім виступу з доповіддю про громадсько-політичну діяльність Павла Скоропадського. На семінарі відбулась презентація авторського наукового доробку ‒ видання «Український націонал-консерватизм: Гетьманський Рух».
У своїй доповіді «Значення державотворчої діяльності Павла Скоропадського: філософський аспект» доцент кафедри філософії та міжнародної комунікації Світлана Гейко зазначила, що комплекс державних заходів Гетьмана став тим реальним матеріалом, який дав можливість лідеру українського консерватизму В’ячеславу Липинському створити політичний трактат «Листи до братів-хліборобів» та озброїти українців теоретичним і практичним знаряддям державотворення.
Доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук Богдан Грушецький в доповіді «Кримське питання» в політиці України (1917-1918 рр.) розкрив особливості вирішення кримської проблеми у діяльності українських урядів 1917-1918 рр. Як він відзначив, протягом кінця 1917 – початку 1918 рр. політика щодо Кримського півострова зазнала кардинальної трансформації – від підтримки ідеї розвитку окремої від України кримськотатарської автономії до реалізації стратегії включення Криму до складу України. Уряд гетьманської доби продовжив цей курс, активно застосовуючи економічні та дипломатичні методи. На жаль, реалізувати цей документ на практиці тоді не вдалося через загрозливі зовнішньо- та внутрішньополітичні обставини, а Крим повернувся до складу України вже у 1954 р.
Павло Скоропадський виступав за поступову українізацію усіх сфер життя, зокрема в культурі. Про це йшлося в доповіді «Національно-культурний розвиток в Україні за часів гетьмана», яку репрезентувала молода науковиця, викладачка кафедри культурології Владислава Чайка.
Наш науково-практичний семінар став майданчиком для публічного обговорення, відкритої дискусії та обміну думками і серед молоді. Доповідачами виступили студенти спеціальності «Журналістика» Тетяна Петрук, Анна Булка, Ілля Хацько, Олег Коржук та інші. Вони розповіли про релігійно-церковне життя Української держави за гетьманства П. Скоропадського у площині державно-церковних відносин та про постать самого Гетьмана під кутом зору сучасного дослідника.
Завершила семінар завідувачка кафедри філософії та міжнародної комунікації Валентина Культенко, закликаючи пам’ятати свою історію, берегти свою культуру, традиції, мову.
Переможемо! Слава Україні! Героям Слава!
Світлана Гейко,
доцент кафедри філософії та міжнародної комунікації
доцент кафедри філософії та міжнародної комунікації
