НУЛЬОВА ТОЛЕРАНТНІСТЬ ДО КОРУПЦІЇ – ВИМОГА ВОЄННОГО ЧАСУ

14 лютого 2023 року
Ніжинський агротехнічний інститут

Нещодавно в одному зі своїх звернень до нації Президент України Володимир Зеленський, аналізуючи обстановку на фронті боротьби  із зовнішнім ворогом, прямо назвав корупцію ворогом внутрішнім. Ця стратегічна небезпечність, вкотре підкреслювана главою держави, потребує десятикратно посиленої уваги не лише з боку органів, спеціально призначених для протистояння такій загрозі, а й зі сторони широких кіл населення, як зазвичай кажуть у таких випадках, «пересічних громадян».

Хоча щодо пересічності, тобто звичайності, буденності й нібито незначущості, таких людей тут можна категорично заперечити. Адже саме вони, пересічні, якраз і перебувають, так би мовити, всередині «процесу», саме на їх очах відбуваються посягання на підвалини суспільної моралі, саме з мовчазної згоди багатьох із них руйнується правове поле держави, й так достатньо знекровленої у нерівному двобої з агресором. Тобто роль  звичайних громадян: співробітників, здобувачів освіти, партнерів, просто небайдужих перехожих – у недопущенні корупції – непересічна. Адже саме вони володіють стовідсотково правдивою інформацією. А де Правда, там і Перемога.

Тому недаремно в українське законодавство була введена нова правова категорія – викривач. Це ота сама проста людина, фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков зазначає, що питання виховання культури викривання корупції – важлива частина забезпечення нульової толерантності до корупції у суспільстві загалом.   

«Звичка повідомляти про корупцію – це питання формування нової культури у суспільстві, закріплення тих культурних змін, які відбуваються з нами під час війни. Сьогодні українці відстежують російські танки, повідомляють про активи російських олігархів, колаборантів. Усе це забезпечує формування загальної культури доброчесності, яка має стати частиною нашої національної ідентичності після війни», – стверджує керівник НАЗК. 

В Антикорупційній стратегії до 2025 року, у розділі про захист викривачів,  визначено дороговкази й орієнтири на наступні роки, яких треба досягнути у сфері захисту прав викривачів. Зокрема, мова йде про адаптацію українського законодавства до вимог директив Європейського Союзу та міжнародного законодавства, насамперед до Директиви ЄС 2019/1937. Станом на зараз її імплементували 10 країн ЄС. Документ передбачає, що поняття викривач включає не лише викривання корупції, а передбачає ширший контекст – викривання суспільно необхідної та важливої інформації. 

На жаль, наразі мають місце законодавчі прогалини: відмежування викривачів від інших учасників кримінального провадження (заявника, свідка), участь викривача у проведенні слідчих розшукових дій, інформація про стан досудового розслідування, винагорода викривачу та інші. 

НАЗК як спеціальний орган, який формує та впроваджує політику захисту викривачів, зараз якраз працює над створенням електронного інструмента – Порталу повідомлень про корупцію, який буде доступний у кожному державному органі та організації. Він допоможе якісно працювати з повідомленнями викривачів. При створенні Порталу велика увага приділяється саме захисту персональних даних, щоб особи, які хочуть повідомити про корупцію, були впевнені у конфіденційності та безпечності цього ІТ-інструмента.

На підприємствах, в установах і організаціях викривачі співпрацюють насамперед з антикорупційними уповноваженими, головним завдання яких і є формування культури викривання в організації, створення механізмів заохочення повідомлень про корупцію, організація каналів повідомлень про корупцію та робота з повідомленнями й інформування колективу про права викривачів. 

Фахівці переконані, що з урахуванням воєнного часу в українському законодавстві необхідно покращувати питання фізичної безпеки викривачів, варто розповсюдити імунітет захисту не лише на родини, а й на осіб, які сприяли вчиненню викриття, також має бути передбачена медична й психологічна допомога.

Олександр ГРАБОВЕЦЬКИЙ, уповноважена особа
з питань запобігання та виявлення корупції
(огляд за матеріалами сайтів відкритих медіа-ресурсів)
Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook