У фокусі обговорень – актуальні питання цифрової трансформації Державного картографо-геодезичного фонду України

  Топографо-геодезична галузь в очікуванні революційних змін, а тому 23 лютого 2023 року на факультеті землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України спільно із Асоціацією сертифікованих геодезистів України та ГО «Асоціація фахівців землеустрою України» проведено круглий стіл «Цифрова трансформація Державного картографо-геодезичного фонду України: електронна форма документів, накопичення та публікація матеріалів».

  Онлайн-захід зібрав понад 200 учасників, які брали активну участь в обговоренні актуальних питань цифрової трансформації Державного картографо-геодезичного фонду України. Круглий стіл проходив в онлайн-режимі з використанням хмарного сервісу Zoom, а ознайомитися із записом вебінару можна на каналі YouTube за покликанням: https://www.youtube.com/watch?v=lytWCONPsoo.

  На початку засідання, з вітальним словом до учасників звернувся декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков. Тарас Олексійович повідомив, що напередодні висловили своє бажання зареєструватися на захід 227 учасників. І це не дивно, адже тема цифрової трансформації наразі надзвичайно актуальна, що зумовлено кількома причинами. Насамперед підвищується ефективність сервісу і роботи з ним. Оскільки цифровий формат картографічних і геодезичних даних суттєво підвищить ефективність управління та опрацювання геоданих, дозволяючи швидше й точніше аналізувати їх і приймати рішення. По-друге, на інший рівень виходить питання доступності даних. Цифрові картографічні та геопросторові дані можуть бути легко доступні широкому колу користувачів, включаючи фахівців, підприємства, органи місцевого самоврядування і державні установи, що, звісно, покращує прозорість і співпрацю, а також сприятиме економічному розвитку та інноваціям. По-третє, підвищується економічна ефективність. Адже управління цифровими даними безумовно зменшуватиме витрати на збір і підтримку даних, а також відпадає потреба у фізичному зберіганні та обслуговуванні традиційних паперових карт і записів. По-четверте, цифрова трансформація Державного картографо-геодезичного фонду України сприятиме уніфікації національних і міжнародних стандартів збору, зберігання та управління геоданими.

 

  Підтримав думку модератора заходу очільник Всеукраїнської громадської організації «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій Полтавець. У вступному виступі він озвучив основні питання щодо формату електронного документа і правил його верифікації до умов доступу до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів, які виникли у зв’язку з прийняттям Закону України від 19.10.2022 № 2698-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель». Поряд з тим, зазначив Анатолій Миколайович, у фокусі уваги фахівців, представників провідних фахових громадських організацій, академічної спільноти залишаються питання на які б професійна спільнота хотіла почути відповіді від експертів і виступаючих. Серед них:

– як працювати із порталом Держкартогеофонду України?

– яка роль і функції адміністратора Держкартогеофонду України?

– якими будуть нові правила доступу до топографо-геодезичних картографічних матеріалів?

– як ведуться фонди геодезичних і картографічних матеріалів у європейських країнах?

– які підзаконні акти необхідно ще ухвалити?

– якими є виклики цифрової трансформації Держкартогеофонду України?

– яким має бути формат електронного документа, що містить результати топографо-геодезичних і картографічних робіт в електронній (цифровій) формі?

– яким має бути алгоритм автоматизованої валідації результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт?

– як працюватиме авторське право в картографії?

– як нові правила вплинуть на складання планувальної документації на місцевому рівні?

  Голова правління ГО «Асоціація сертифікованих геодезистів України» Павло Матвєєв додав, що спеціалістам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру необхідно провести практичні тренінги для виконавців картографо-геодезичних робіт щодо передачі до Державного картографо-геодезичного фонду України копій створених ними матеріалів.

  Потому до обговорення приєднався Дмитро Макаренко, заступник Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, підтримав думку співорганізаторів круглого столу про важливість піднятої теми. Наразі тривають тестувальні роботи геопорталу. Функціонування геопорталу Держкартфонду дозволить забезпечити органи виконавчої влади, відомчі картографо-геодезичні фонди, органи місцевого самоврядування валідованими топографо-геодезичними та картографічними даними. Також Дмитро Геннадійович запевнив про проведення практичних тренінгів для виконавців картографо-геодезичних робіт щодо передачі матеріалів до Держкартогеофонду.

 

  Директор Департаменту розвитку Національної інфраструктури геопросторових даних Держгеокадастру Андрій Галайда відзначив важливість переходу до передачі картографо-геодезичних матеріалів до Держкартогеофонду через геоінформаційну систему. Важливо, що виконавець картографо-геодезичних робіт буде ідентифікуватись через особистий кабінет. Наразі Держгеокадастром відпрацьовується алгоритм автоматизованої валідації результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт, щоб не перетворити процедуру приймання картографічних матеріалів в експертизу матеріалів.

  В обговоренні проблеми взяв участь директор Державного науково-виробничого підприємства «Картографія» Федір Репей, який зазначив, що функціонування Держкартфонду в електронній формі надважливий крок на шляху до повної цифровізації. Це дозволить забезпечити державу валідованими топографо-геодезичними та катографічними даними, забезпечить державні органи та відомчі картографо-геодезичні фонди (Міністерства оборони України) стандартизованими топографо-геодезичними та картографічними даними, а також збереже бюджетні кошти, зменшить витрати бюджетів громад на дублювання при створенні таких матеріалів. Портал працює у тестовому режимі трохи більше 10 днів. І за цей час на ньому зареєструвалися і пройшли верифікацію 51 сертифікований інженер-геодезист, ще 21 остаточно не пройшли верифікацію.

  Потому його колега Олександр Березенць ознайомив із розробленим алгоритмом автоматизованої валідації результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт. Реєстрація сертифікованих інженерів геодезистів на геопорталі відбувається один раз. Після проходження перевірки сертифікований спеціаліст може передавати матеріали і дані до Держкартгеофонду. Вхід до системи можливий виключно через id.gov.ua (ЕЦП або КЕП) з міркувань безпеки та для персоналізації відповідальної особи.

  Наразі в режимі дослідної експлуатації геопорталу Державного картографо-геодезичного фонду України, встановлено обмеження розміру файлів в розділах «Документи» та «Матеріали вишукувань-робіт» в 100 МБ (для одного файлу), у випадку якщо матеріали вишукувань у форматі SHP, GDB…, наприклад, мають більший обсяг допускається розділення архіву на частини із розміром менше 100 МБ.

  Держкартгеофонд встановлює відповідність зазначених метаданих до переданих матеріалів та проводить верифікацію даних. Система генерує електронний акт приймання-передачі (норма чинного законодавства).

  Завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрій Мартин, в своєму виступі відмітив, що Закон України від 19.10.2022 № 2698-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» вніс зміни до статей 1, 7, 13, 19 та 20 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», які наберуть чинності 18 травня 2023 року.

  Ці зміни приймалися щоб забезпечити:

– наповнення Державного картографо-геодезичного фонду України;

– доступність матеріалів, що створені коштом платників податків;

– цифровізацію бізнес-процесів роботи із топографо-геодезичною і картографічною інформацією, в т.ч. електронною формою документації;

– захист інтересів виробників геоданих в Україні.

  Усі геодезичні, топографічні, картографічні, гідрографічні матеріали і дані, отримані за результатами здійснення топографо-геодезичної і картографічної діяльності, а також матеріали і дані дистанційного зондування Землі підлягають обов’язковій передачі до картографо-геодезичного фонду України.

  Професор Андрій Мартин наголосив, що матеріали топографо-геодезичних і картографічних робіт, прийняті на облік до Державного картографо-геодезичного фонду України, є офіційними. Поряд з тим, використання неофіційних топографо-геодезичних і картографічних матеріалів для формування та ведення банків (баз) геодезичних та топографічних даних, використання таких матеріалів органами державної влади та органами місцевого самоврядування як матеріалів вторинного використання забороняється. Використання матеріалів, які підлягають передачі до Державного картографо-геодезичного фонду України, у тому числі в процесі розроблення містобудівної документації, документації із землеустрою, може здійснюватися лише після внесення таких матеріалів до Державного картографо-геодезичного фонду України.

  Експерт з питань управління земельними ресурсами проєкту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» Сергій Кубах у своєму виступі зауважив, що останнім часом Державний картографо-геодезичний фонд України не відігравав важливої ролі щодо накопичення матеріалів. Після вступу в дію нових правових норм, що регулюють ведення Державного картографо-геодезичного фонду України в процесі наповнення фонду інформація не повинна дублюватися.

  Своєю думкою щодо законодавчих проблем картографічного забезпечення просторового планування територіальних громад поділилася заступник директора ТОВ «УкрДніпцивільсільбуд» Тетяна Криштоп. По-перше, оскільки в законодавстві відсутнє визначення «оновлена картографічна основа», то варто використовувати ортофотоплани з Державного земельного кадастру.

  По-друге, нормативно-технічними документами не встановлено вимог до топокарти/топоплану із спрощеним змістом, тому для відображення об’єктів місцевості потрібні топографічні карти з розширеним змістом.

  По-третє, необхідно уточнити масштаб картографічної основи, оскільки існує розбіжність у Постанові Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2021 р. № 926 «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації» та в Постанові Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2013 р. № 661 «Про затвердження Порядку загальнодержавного топографічного і тематичного картографування».

  По-четверте, потребує гармонізації Постанова КМУ від 01 вересня 2021 р. № 926 «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації» із Законом України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» (в редакції Закону України від 19.10.2022 № 2698-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель») щодо надання замовником матеріалів через портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ).

  По-п’яте, не внесено зміни про погодження матеріалів топографо-геодезичної та картографічної діяльності в Закон України від 19.10.2022 № 2698-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель».

  Шоста проблема стосується структури бази геоданих, яка затверджена Наказом Мінрегіону від 22.02.2022 №56, і яку варто взяти за основу при визначенні Кабміном вимог до електронного документа щодо результатів топографо-геодезичної та картографічної діяльності.

  До обговорення долучився президент Громадської спілки «Українське товариство геодезії та картографії», професор кафедри геодезії Інституту геодезії Національного університету «Львівська політехніка» Ігор Тревого, який переконаний в необхідності цифрової трансформації Держкартгеофонду. Але на його думку після вступу в дію нових правових норм, що регулюють ведення Державного картографо-геодезичного фонду України виникне проблема щодо контролю якості виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт. Крім того, залишається питання щодо трансформації матеріалі із старої (паперової) бази даних Держкартгеофонду.

  На противагу попереднім доповідачам із критикою на адрес авторів виступив директор Громадської спілки «УКРГЕО» Роман Челноков. На його думку необхідно розмістити матеріали топографо-геодезичної і картографічної діяльності на порталах Національної інфраструктури геопросторових даних і ні в якому разі не концентрувати в базах державних підприємств.

  Була гаряча дискусія, перестороги, але найважливішим є спільне переконання, що для покращення ситуації в галузі зміни все ж потрібні. Пропозиції щодо функціонування та подальшого удосконалення роботи геопорталу Державного картографо-геодезичного фонду України, які надійшли під час онлайн-заходу, організатори узагальнять і направлять до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.