Пізнаємо світ Лесі Українки з унікальних експозицій музеїв

  25 лютого 2023 р. в Україні відзначають 152 річницю з дня народження Лариси Косач-Квітки, більш відомої як Леся Українка.
  Поетка, драматургиня, перекладачка і громадська діячка Леся Українка є надважливою постаттю для української літератури та історії.

  Науковий співробітник музею Лесі Українки в Києві Микола Захарнів стверджує: «Якщо говорити про Лесю як про людину, то є три моменти. За характером вона дещо схожа зі своїм старшим братом Михайлом. Він видатний науковець і завжди шукав поезію у науці, а Леся Українка шукала наукову точність у мистецтві. По-друге, вона не боялася змін. Завжди питала себе, що слід зробити нового задля української культури. Саме тому вона підтримувала експедиції для запису співу кобзарів на фонограф, які зараз є частиною культурної спадщини. По-третє, мала непересічний характер. Наприклад, Леся кохала Сергія Мержинського, який помирав від туберкульозу легень. Коли його стан критично погіршився, вона приїхала до нього у Мінськ. На той момент письменниця сама була виснажена хворобою і знала, що Сергій її не кохає, але все одно сиділа біля його ліжка. Мержинський не міг писати, тому надиктовував Лесі Українці листи до жінки, яку кохав, – Віри Крижанівської. Уявіть, наскільки потрібно бути відданою людиною, щоби витримати таке. А Леся Українка не лише витримувала, вона ще й в одному з листів звернулася до Віри, написавши: "Благаю, не припиняйте йому писати"».
  Думається, що багатьом з нас було б цікаво дізнаватись про Ларису Петрівну більше, а саме про її життя, дитинство, про відносини у родині. І, напевно, найцікавішим способом доповнити свої знання про українську поетесу – це завітати до музеїв, які зібрали безліч цікавих фактів про Ларису Косач. Адже в кожному музеї панує своя, неповторна атмосфера. До речі, а ви знали, що в Україні існує п’ять музеїв, присвячених життю та творчості Лесі Українки? Тож хочемо поділитися інформацією про них:
  Літературно-меморіальний музей Лесі Українки. На Житомирщині, у невеличкому місті Звягель розташоване помешкання, де народилася поетеса. В цьому домі і розташований музей.

  Експозиція музею складається з оригінальних речей родини Косачів-Драгоманових. Тут було повністю відтворено дитячу кімнату Лесі, родинну вітальню, робочий кабінет Косачів.
  В цьому ж містечку розташований і музей родини Косачів.

  Це єдиний у світі музей, який присвятив свою експозицію саме сім’ї Косачів, славетній та неординарній.
  Музей Лесі Українки в Києві, знаходиться на вулиці Саксаганського, 97. Саме в цьому будинку мешкала Леся Українка у різні періоди життя.

  У музеї представлені світлини та різні матеріали про життя письменниці. А на першому поверсі, за спогадами сестри Ізідори, відтворено інтер’єр квартири того часу.
  Ще один знаковий музей, присвячений Ларисі Косач, знаходиться у селі Колодяжному Ковельського району Волинської області.

  Заснований музей ще у 1949 році в садибі, в якій Леся прожила дитячі та юнацькі роки. Співробітниця музею Ольга Бойко зазначає: «Можливо, українці більше знали б про життя Лесі Українки, якби музей-садиба у Колодяжному був хоч трішечки популярнішим, ніж він є… Якщо вважати, що щороку у музеї бувають 30 тисяч людей, то за 30 років незалежності його відвідали лише 900 тисяч. Це набагато менше від тих, хто використовує образ Лесі Українки у своїх найрізноманітніших цілях – від культурологічних до політичних».
  Напевно, ці слова є ще одним свідченням того, що наші знання про Лесю Українку є узагальненими, без заглиблення в пізнання її особистості.
  Є музей Лесі Українки й в Криму, а саме в Ялті.

  Музей розміщений у будинку дачі Ліщинського. Тут, в зручному помешканні, що розташоване неподалік від моря, Леся Українка провела два роки свого життя. На жаль, зараз ми не можемо відвідати цей музей. Проте, після перемоги України у війні та повернення Криму, ми обов’язково відвідаємо експозицію музею в Ялті.
  Тож, якщо ви маєте бажання ближче познайомитись з життям Лесі Українки, відвідуйте музеї, прислухайтеся до гідів і ви обов’язково відкриєте для себе нову Лесю Українку, невідому вам досі.

Неллі Маркова-Пипко,
заступниця директорки наукової бібліотеки