Відповідальність, активність та співпраця – лейтмотив засідання Координаційної ради з питань науково-технічної діяльності

   14 грудня 2022 року відбулося чергове засідання Координаційної ради з питань науково-технічної діяльності, до порядку денного якого було включено низку важливих питань провадження наукової діяльності в університеті.

   Відкриваючи засідання, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Вадим Кондратюк наголосив, що в умовах воєнного стану вчені університету мають максимально ефективно та оптимально використовувати свій час для реалізації завдань наукової діяльності: підготовка наукових кадрів та відповідальність за розгляд дисертацій, якість наукових публікацій, висока проєктна активність, зв’язки з бізнесом. Закцентовано на сприятливих умовах щодо міжнародної підтримки наукових досліджень, якими потрібно скористатися наполегливою роботою із подання грантових заявок та налагодженням співпраці з міжнародними партнерами.

   Великий інтерес викликала наукова доповідь академіка НААН, доктора ветеринарних наук, професора кафедри хірургії і патофізіології імені І. О. Поваженка Анатолія Мазуркевича щодо перспектив використання стовбурових клітин у вітчизняній ветеринарній медицині. Вказаний напрям у лікуванні людей та тварин нині розглядається не лише з точки зору альтернативних лікарських засобів та розширення спектру використання клітинних й генних технологій у медицині та косметології, але й як більш дієвий засіб вирішення багатьох проблем зі здоров’ям, зменшення економічних витрат та моральних страждань.

   Разом з тим, методологія використання стовбурових клітин у світі відрізняється, що у цілому характеризує цей напрям медицини як експериментальний. Якщо ветеринарні клініки США, Європи, Китаю та інших країн для лікування тварин використовують переважно аутогенні стовбурові клітини, тобто як в гуманній медицині. Вартість такого лікування надто висока, тому цей спосіб не знаходить належного попиту в Україні.

   Статистика щодо використання стовбурових клітин для лікування тварин в Україні практично відсутня, тому оцінка ситуації можлива лише за результатами досліджень вчених НУБіП. Дослідження властивостей стовбурових клітин для використання їх для потреб ветеринарної медицини розпочались вперше в Україні у 2005 році в НУБіП України.
   Командою вчених під керівництвом академіка Анатолія Мазуркевича вперше запропоновано використовувати алогенні (донорські) стовбурові клітини, а у доклінічних дослідженнях доведена можливість безпечного застосування їх з лікувальною метою, що дозволяє на порядок зменшити вартість такого лікування.
   За 15 років виконано 5 наукових завдань ІІ рівня: 3 – фундаментальні і 2 – прикладні. Досліджено стимулюючий вплив мезенхімальних стовбурових клітин на відновлення структури і функції шкіри, м'язів, опорно-рухового апарату, окремих органів і систем організму тварин.

   За результатами досліджень опубліковано більше 140 наукових робіт у вітчизняних та зарубіжних виданнях, з них: 5 монографій (1 - за рубежем), 4 науково-методичні рекомендації, статті, навчальні посібники, протоколи отримання стовбурових клітин і лікування коней, отримано більше 20 патентів. Захищено 3 докторські та 9 кандидатських дисертацій. Розроблена «Концепція наукового забезпечення розвитку клітинних технологій у ветеринарній медицині», якою передбачено впровадження в клінічну ветеринарну практику методів клітинної регенеративної терапії. В Державній Фармакопеї України опублікована наша монографія «Мезенхімальні стовбурові клітини тваринного походження для застосування у ветеринарній медицині», яка є нормативним документом.

   У планах кафедри, яка нині є лідером у розробці таких технологій в Україні, є завершення експериментів з визначення безпечності застосування алогенних мезенхімальних стовбурових клітин у ветеринарній клітинній регенеративній терапії, розроблення та затвердження в установленому порядку пакету нормативно-правових документів, оновлення навчально-методичних матеріалів для підготовки фахівців з питань створення системи використання стовбурових клітин в клінічній практиці. Основна база для впровадження – ветеринарна клініка «Ветмедсервіс» факультету ветеринарної медицини НУБіП України.
   Про результати першого етапу конкурсного відбору наукових проєктів, виконання яких розпочинатиметься у 2023 році доповів начальник науково-дослідної частини Володимир Отченашко.

   Особливості цьогорічного конкурсу пов’язані із відсутністю обмежень на кількість поданих наукових проєктів від університету, збільшенням терміну виконання прикладних досліджень до 3 років та процедурами експертного оцінювання на другому етапі. Це сприяло тому, що більше вчених отримали шанси на здобуття фінансування досліджень і розробок. Серед 62 підготовлених та внесених у базу проєктів 58 – високого рівня (94 %) були рекомендовані для подальшої участі на другому етапі експертизи в Міністерстві освіти і науки. Найбільш високою проєктною активністю у цьому році відзначилися колективи факультетів ветеринарної медицини, гуманітарно-педагогічного, агробіологічного, захисту рослин, біотехнологій та екології, а також ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження.

   За кількістю традиційно переважають прикладні дослідження. Разом з тим порівняно з попередніми роками помітно зросла кількість фундаментальних досліджень.

   Приємно відзначити високу активність відокремлених підрозділів, які підготували чотири проєкти високого рівня.

   На засіданні були розглянуті й інші робочі питання, зокрема якість монографій, що подаються для розгляду, та їх рекомендація на Вчену раду, питання використання коштів за виконання науково-дослідних робіт, списання матеріалів, звітної компанії тощо.

Володимир Отченашко,
начальник науково-дослідної частини