Виклики, тенденції та можливості сучасного ринку праці було обговорено представниками НУБіП України на V Міжнародній конференції в Словаччині

    10-11 листопада 2022 р. на базі факультету соціальних та економічних відносин Університету Олександра Дубчека в м. Тренчині, Словаччина відбулася V Міжнародна конференція «Виклики, тенденції та можливості сучасного ринку праці», в якій взяли участь завідувач кафедри фінансів професор Надія Давиденко, доценти кафедри фінансів Галина Скрипник, Зоя Тітенко, Аліна Буряк Наталія Шевченко та аспіранти кафедри фінансів Світлана Войцехівська та Дмитро Оліфер.

    Міжнародна наукова конференція «Виклики, тенденції та можливості сучасного ринку праці» базується на попередніх успішних конференціях 2018, 2019, 2020 та 2021 років. Конференція відбувається на базі факультету соціальних та економічних відносин Університету Олександра Дубчека в Тренчині та підтримується проектами Грантового агентства Міністерства освіти Словаччини. Тематика конференції зосереджена на актуальних питаннях ринку праці та управління людськими ресурсами, пошуку роботи, трудової міграції, соціології, політичних науках, правових дисциплінах, економічній політиці, міжнародних економічних відносинах, міжнародній торгівлі, регіональному розвитку, демографії та питаннях впровадження нових технологій. у всіх сферах економічного і соціального життя.
   З вітальним словом до учасників конференції звернулися Голова організаційного комітету конференції Андріанна Гренчікова та декан факультету соціально-економічних відносин у сферах управління персоналом, управління персоналом та ринку праці Єва Іванова. Вони побажали учасникам наукового заходу успіхів та продуктивної роботи.

   На пленарному засіданні виступили два доповідачі. Перша доповідь «Актуальні проблеми підприємницького середовища в Словаччині» Мартіна Хостака, секретаря Національного союзу роботодавців Словаччини. Доповідач зазначив, що важливість малого і середнього бізнесу для економіки країни визнано в усьому світі. Мале та середнє підприємництво не лише вносить значний внесок в розвиток сучасної економіки, воно розвивається як самостійний сектор, безперервно зростає його соціально-економічне значення. Внесок вітчизняних малих і середніх підприємств в розвиток економіки визначається гнучкістю і мобільністю реагування на зміну ринкового попиту. Малий бізнес швидше апробує інновації. Саме з його розвитком пов’язані перспективи щодо зміцнення середнього класу, який є фундаментом соціальної стабільності та модернізації. Мале підприємництво допомагає громадянам, які залишилися без роботи, знайти нове робоче місце і зберегти рівень доходів. В умовах негативного впливу пандемії коронавируса на економіку і бізнес інтенсивна цифровізація бізнес-процесів малого і середнього бізнесу як способу економії витрат, отримання інформації та зворотного зв’язку від споживачів може стати засобом виживання, а після завершення кризи – і вирішальною конкурентною перевагою і чинником подальшого розвитку для малого і середнього бізнесу.

   Другою доповідачкою на пленарному засіданні була Лючія Дітетова, менеджер відділу ринку праці та кадрів TREXIMA, м.Братислава з доповіддю «Ринок праці 2030+ – загрози чи можливості?”. Доповідачка зазначила, що людський потенціал у постіндустріальному суспільстві розглядається як найвища цінність та важливий стратегічний ресурс, що є підставою для усвідомлення необхідності його ефективного формування, збереження та раціонального використання з метою зростання будь-якої соціально-економічної системи. Міста як драйвери прогресивної суспільної динаміки є середовищем розвитку людського потенціалу та, водночас, потребують людського потенціалу нової якості для виконання ролі суб’єктів, спроможних коректно визначити напрями модернізації, забезпечити відповідні умови та безпосередньо реалізувати трансформацію економічної моделі, поступово формувати партнерський тип відносин між суб’єктами громади та оновлювати міський простір. Якість людського потенціалу в парадигмі нової економіки передбачає розвинені когнітивні характеристики, актуальну освіту, інноваційну активність, відповідальну поведінку, креативність та стійке відчуття власної суб’єктності.
    Далі робота конференції відбулалася за секціями. Представники НУБіП України працювали в секції номер 4 під модераторством Марселя Кордоса.
    Першою, хто презентувала результати своїх досліджень учасникам конференції на секції була завідувач кафедри фінансів Надія Давиденко, яка представила результати роботи авторського колективу кафедри. Вона представила доповідь: «Інвестиційне забезпечення створення нових робочих місць в аграрному секторі України», виконану за результатами напрацювань по ініціативній темі кафедри.

    Доповідач зазначила, що в основі відновлення та розвитук сільських територій будь-якої країни лежить добробут населення, яке там проживає. На сьогодні проблемою в українських селах є брак робочих місць, тобто безробіття. Сьогодні вітчизняний ринок праці залишається у кризовому стані, потребує зміни, а також адаптації внаслідок військової агресії росії. У сучасних умовах основними чинниками, що впливають на процеси, які відбуваються на ринку праці, є: переважаючий розвиток галузі сільського господарства; нарощування потенціалу підприємництва; інформатизація суспільства; державне регулювання розвитку трудового потенціалу, ринку праці та зайнятості.
    Серед інструментів регулювання ринку праці найбільш перспективними є ті, що враховують об’єктивний вплив глобальних трендів і спрямовані на активізацію інноваційної зайнятості, підприємницької активності населення, забезпечення збалансованості ринку освітніх послуг та ринку праці, прогнозування обсягу й структури попиту та пропозиції на ринку праці, підвищення конкурентоспроможності фахівців і розширення кола гідних робочих місць. Розвиток органічного сільського господарства в країнах світу показав низку переваг для села, які можуть бути реалізовані і в Україні: створення нових робочих місць у сільській місцевості; підвищення ефективності функціонування малих фермерських господарств за рахунок диверсифікації сільськогосподарської продукції; збільшення доходів сільськогосподарських підприємств і, як наслідок, збільшення бюджетів сільських громад, інші позитивні соціальні зрушення, що є надзвичайно актуальними для держави.

   Докторант кафедри фінансів Зоя Тітенко представила результати своїх наукових досліджень та виступила із темою «Зростання інвестиційної привабливості аграрного сектору України». Повномасштабна війна стала новим і визначальним чинником впливу на рівень ділової активності й інвестиційного клімату в Україні. Воєнна агресія проти України очікувано очолила перелік чинників, що негативно вплинули на інвестиційний клімат, на другому місці опинилась корупція, на третьому - слабка судова система. Серед основних проблем, що негативно впливають на інвестиційну привабливість стали: тіньової економіки, пошкоджене майна, трудова міграція, валютні обмеження, ціни на енергоносії, часті зміни у законодавстві. До позитивних факторів, які забезпечують зростання інвестиційної привабливості можна віднести надання Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу, скасування мит і квот на український експорт й «транспортний безвіз» із ЄС.

Наталія Шевченко,
доцент кафедри фінансів