Викладачі та аспіранти кафедри фінансів взяли участь в IV Міжнародній економічній конференції «Конкурентоспроможність та сталий розвиток»

4 листопада 2022, 14:55
   3-4 листопада 2022 р. у Технічному університеті Молдови (до складу якого з 1 вересня 2022 р. увійшов Державний аграрний університет Молдови) м.Кишинів відбулася IV Міжнародна економічна конференція «Конкурентоспроможність та сталий розвиток», в якій взяли участь завідувач кафедри фінансів професор Надія Давиденко, доценти кафедри фінансів Юлія Негода, Галина Скрипник, Зоя Тітенко, Аліна Буряк, Олена Лемішко та аспіранти кафедри фінансів Світлана Войцехівська, Руслан Воробей, Софія Подик, Віктор Карбівський та Іван Оліфер.

   З вітальним словом до учасників конференції звернувся декан факультету економічного інжинірингу та бізнесу Технічного університету Молдови доцент Рафаел Чілочі. Він побажав учасникам наукового заходу подальших успіхів та продуктивної роботи, а також подякував членам наукового та організаційного комітету за організацію проведення даного заходу.
    До вітального слова була запрошена член наукового комітету професор Надія Давиденко, яка подякувала Молдові за підтримку, надану українським громадянам, що вимушені були залишили свої домівки в зв’язку із війною в країні та шукати прихистку в містах, де були створені центри для прийому біженців Кишиневі, Дондюшанах, Бєльцях, Унгени, Оргєєві, Каушанах, Кагулі, де були створені центри, які прийняли наших співвітчизників.
    Надія Давиденко розповіла про виклики, які виникли внаслідок російської агресії. Загарбницька війна росії проти України значно збільшила ризики продовольчої безпеки, спричинила збої в сільськогосподарському виробництві, ланцюгах поставок і торгівлі, які призвели до безпрецедентного рівня світових цін на продукти харчування та добрива. Ситуація на світових аграрних ринках, що склалася на середину 2022 року, показала важливість українського аграрного сектору для глобального ринку сільськогосподарської продукції в цілому, та для економіки Європейського Союзу, зокрема.

    Модератором пленарного засідання виступив доцент Рафаел Чілочі, який своєю чергою, окреслив тематику доповідей, що пролунали на пленарному засіданні конференції, та представив авторів наукових досліджень.
    Першою, хто презентувала результати своїх досліджень учасникам конференції була професор Лариса Бугаян (Технічний університет Молдови). Вона представила доповідь: «Розвиток підприємницьких навичок майбутніх інженерів».

   Наступним доповідачем був Баррі Л. Бенделл, доцент (Саффолкський університет, Бостон, США). Спікер у своїй доповіді зупинився на питаннях зміни клімату та підприємницьких можливостей. Доцент Баррі Л. Бенделл відмітив, що глобальна зміна клімату стала однією з найнагальніших екологічних проблем, до вирішення якої прикута увага людства. Її наслідками є небезпечні погодні катаклізми, різкі зміни погоди, паводки, повені, сильні вітри, зливи і дощі, град, посухи, що призводять до значних екологічних та економічних збитків у всьому світі. Адаптація до глобальної зміни клімату є процесом пристосування у природних чи людських системах у відповідь на фактичні або очікувані кліматичні впливи, що дозволить знизити їх негативні наслідки та скористатися сприятливими можливостями. Доповідач зауважив на необхідності врахування змін клімату у підприємницькій діяльності.

    Професор Надія Давиденко представила доповідь на тему: «Ризики в аграрному секторі України». Доповідач розкрила місце аграрного сектору України на світовому аграрному ринку, представила аналіз структури експорту та імпорту сільськогосподарської продукції, динаміку аграрного експорту України та вказала на основні причини її негативної зміни. Вона зазначила, що основними ризиками у період війни для українського аграрного сектору є: окупація українських територій, розрив логістичних ланцюгів всередині країни, так і назовні, зменшення обсягу внутрішнього ринку та зниження купівельної спроможності українського населення, недостатність ресурсів для сільськогосподарського виробництва, проблеми з робочою силою та крадіжки української сільськогосподарської техніки і продукції. Вітчизняний аграрний сектор потребує підтримки як з боку держави, так і з боку іноземних фондів, організацій та держав. Український уряд створив ряд програм підтримки сільськогосподарських товаровиробників у період військових дій. У податковій сфері підтримка відбулася за рахунок зменшення ПДВ, сплати податків для ФОПів 1 і 2 групи за бажанням, сплати державою ЄСВ за мобілізованих працівників, скасування акцизу на нафтопродукти та ін. Підтримка державою аграрного сектору у фінансовій сфері здійснюється за рахунок надання доступу до дешевих кредитів та відкриття нових грантових програм. На державному рівні відбулися також процеси дерегуляції: відміна перевірок бізнесу, впровадження декларативної системи роботи бізнесу, спрощення митних процедур. Важливим для відновлення аграрного сектору є розвиток аграрної освіти і науки, створення стійких логістичних ланцюгів, розвиток малого та середнього бізнесу у регіонах, інтеграція з конкурентоспроможною продукцією у світові ринки, адаптація до клімату, стійке та екологічне сільське господарство, технологічний розвиток та цифровізація аграрного сектору

     Валері Е. Мок, доцент, спеціаліст Фулбрайта, Саффолкський університет, Бостон, США та Рафаел Чілочі, Технічний університет Молдови, Республіка Молдова не оминули питання війни та представили доповідь на тему: «Стійке лідерство в часи кризи – приклад керівництва від час війни в Україні». Жорстока війна росії проти України є темним моментом для Європи. Події, які, як ми вважали, віднесені до історії, знову стали глибоко тривожною реальністю на нашому континенті. Вторгнення в Україну – це насамперед людська трагедія. Життя та засоби до існування були втрачені. Міста були зрівняні. І мільйони українців зараз шукають притулку від насильства, яке охопило їхню країну. російсько-українська війна нагадала нам, як швидко може змінитися світ. Але дії росії розв’язали те, що є лише останньою в серії криз, які відзначили останнє десятиліття. Виклики, з якими ми стикаємося, стають складнішими та глобальнішими в той час, коли сили, що підтримують співпрацю та багатосторонність, слабшають. Роль лідера у цьому процесі є ключовою. На тлі загальної розгубленості, невизначеності, перманентного страху та стресу саме лідери компаній – власники, керівники чи топменеджери – мусять брати на себе відповідальність і продовжувати системну роботу бізнесу. При цьому вони так само, як і всі ми, по-людськи переживають жахіття війни й гостро на них реагують. Дозвольте мені нагадати ті потужні слова Елеонори Рузвельт: «Ніколи нічого не досягла людина, яка каже: “Це неможливо зробити”. Керівники – це, безумовно, флагмани, які з гідністю несуть відповідальність як за свій бізнес, так і за людей. Загалом, у всьому світі підходи до ролі лідера зазнають докорінного перегляду. Технологізація бізнесу диктує глобальні зміни умов роботи, бізнес-процесів, а разом з ними – концепції керівника.

    Далі робота конференції була продовжена у секціях. Модераторами секції 5 «Фінанси та облік» виступили доценти Юлія Негода та Олена Лемішко. На секції виступили представники навчальних закладів Великої Британії, Румунії, Молдови та України.
    Докторант кафедри фінансів Зоя Тітенко виступила із доповіддю на тему: «Зростання інвестиційної привабливості аграрного сектору України». Повномасштабна війна стала новим і визначальним чинником впливу на рівень ділової активності й інвестиційного клімату в Україні. Воєнна агресія проти України очікувано очолила перелік чинників, що негативно вплинули на інвестиційний клімат, на другому місці опинилась корупція, на третьому — слабка судова система. Серед основних проблем, що негативно впливають на інвестиційну привабливість стали: тіньової економіки, пошкоджене майна, трудова міграція, валютні обмеження, ціни на енергоносії, часті зміни у законодавстві. До позитивних факторів, які забезпечують зростання інвестиційної привабливості можна віднести надання Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу, скасування мит і квот на український експорт й «транспортний безвіз» із ЄС.

     Аспірант кафедри фінансів Іван Оліфер представив дослідження на тему: «Вектори точного прогнозу у дослідженні поведінкових фінансів». Він зазначив, що у сучасному світі розвиток промисловості, соціальних, економічних та фінансових систем суттєво залежить від здатності адекватно оцінювати і прогнозувати ризики та пов’язані з ними втрати. Різноманітність множини факторів ризиків та їх проявів, вартість засобів та недостатня швидкість процедур оцінювання ризиків ускладнюють можливість їх ефективного опрацювання. Значними практичними проблемами сьогодні є відсутність достатньої статистичної інформації, науково обґрунтованих рекомендацій для оцінювання і зменшення ризиків, складність формалізації задачі аналізу, недостатність математичного апарату для прогнозування ризиків, недосконалість існуючих систем підтримки прийняття управлінських рішень у ризиковій ситуації.
 
Наталія Шевченко,
доцент кафедри фінансів

 
Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook