Як проводити гуманітарне розмінування та очищення сільськогосподарських земель від вибухонебезпечних предметів
Цього тижня за підтримки Національного університету біоресурсів і природокористування України спільно з проєктом «Німецько-Український aгрополітичний діалог (АПД)» відбувся круглий стіл «Гуманітарне розмінування та очищення сільськогосподарських земель від вибухонебезпечних предметів. Приклади з Німеччини, перспективи для України».
Захід зібрав понад 140 учасників. Тема викликала особливий інтерес як серед німецьких так й українських учасників. До заходу долучилися представники державних установ, зокрема Міндовкілля, Мініагрополітики, Держгеокадастру, Лісагенції, ДСНС, наукових установ Національної академії аграрних наук, закладів освіти, сільськогосподарських підприємств, органів місцевого самоврядування, федерального міністерства оборони Німеччини, а також Міністерства продовольства та відомства з гуманітарного розмінування.
На початку зустрічі керівник фахового діалогу із земельних питань АПД (BVVG) Катя Деллс привітала учасників круглого столу, представила головних спікерів і зупинилася на програмі зустрічі, після чого пані Деллс надала вітальне слово заступнику Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіяну Дмитрасевичу.
Маркіян Орестович подякував німецькому уряду за підтримку і співпрацю, що особливо стала відчутною останнім часом. Наразі аграріям надзвичайно важко працювати, адже близько 20-21% території України перебуває під окупацією, або на них ведуться бойові дії. З таким реаліями сьогодення доводиться виживати і працювати. Як зазначив заступник міністра на Київщині, Чернігівщині, Сумщині ставалися випадки, коли аграрії гинули при обробітку своїх земель. Це дуже болючі новини. Тому для України та аграрного сектору, питання підняте на круглому столі, на жаль, як ніколи актуальне. Поряд з тим, сил на розмінування й очищення в України недостатньо. І це вкотре підкреслює, що піднята тема дуже важлива. Після розмінування, наступним кроком мають стати рекультивація і відновлення родючості земель. Ці питання поряд з відновленням логістичних ланцюгів, експорту є важливим, а розмінування наразі є пріоритетним.
Після вітального слова заступника міністра й добре описаної ним проблематики з якою стикатиметься у найближчій та середньостроковій перспективі Україна перейшли до доповідей фахових експертів.
Першим виступом на порядку денному була доповідь інженера-консультанта з питань очищення площ від вибухонебезпечних предеметів, доктора Кайя Вінкельмана «Розмінування територій, постраждалих від війни – виклики та потреби для України». Пан Вінкельман розпочав доповідь з досить ретельного аналізу перебігу військових дій в Україні. У нинішній фазі військових дій за добу вистріляються близько 50-60 тис артилерійських снарядів. Якщо помножити їх на кількість днів, а врахувати, що 10-15 % їх не розриваються, то залишається надзвичайно велика кількість вибухонебезпечних предметів на площі близько 150-180 тис. кв. км. Ці території потрібно ретельно обстежити, визначити інтенсивність обстрілів і забруднення. Далі пан Вінкельман зазначив, що Україна має потужну службу з розмінування при ДСНС. Ця служба і в мирні часи багато працювала, але зараз вона просто фізично не в змозі очистити такі великі площі.
Особливо небезпечними є касетні боєприпаси, які заборонені міжнародною спільнотою. Але як Україна так і росія не є підписантами цієї угоди, тому використовують ці боєприпаси дуже часто. Касетні боєприпаси не розриваються у 50 % випадків. І вони становлять велику небезпеку для людей. ДСНС має багато прикладів роботи для піротехніків. Особливо небезпечними для сільськогосподарських робіт є протитанкові міни. З обох сторін застосовується велика частка танкових мін. Зазвичай для людей вони є безпечні, проте їх встановлення може нерідко супроводжуватися протипіхотними мінами і розтяжками, що становить небезпеку. Дуже багато таких прикладів. Їх легко знайти. Проте, російською стороною часто застосовують протипіхотні пластикові міни, а їх вже важко знайти з допомогою міношукача. На жаль, сьогодні ми не знаємо які площі постраждали. Тому, потрібно скласти кадастр постраждалих площ та класифікувати їх за ступенем небезпеки. Для цього можна застосовувати різні технології. Можна комбінувати дистанційні з наземними. Зондування використовується для виявлення. Що стосується вартості робіт з розмінування, то при забруднених 25 000 км кв. земель для їхнього очищення необхідно близько 10 млн. людино днів. При витратах за людино-день, включаючи техніку, близько 200 євро, загальні витрати на очищення сільськогосподарських земель становитимуть більше 2 млрд. євро.
Головними викликами на сьогодні є великі площі забруднення. При цьому потрібно розуміти де гуманітарне розмінування потрібно проводити, а де інше. Поряд з тим, великий обсяг зруйнованої цивільної інфраструктури. Але при цьому сільськогосподарські площі у пріоритеті. Тому, первинні заходи, це те що робить ДСНС. Надати можливість населенню повернутися до своїх домівок. Потрібне картування небезпечних територій для проведення оцінки небезпек. Системне очищення поселень і доріг від вибухонебезпечних предметів. Останній крок це вже очищення і рекультивація. Потрібно шукати проміжні рішення для сільського господарства. Не можна покинути через те, що там проводилися бойові дії. Треба розуміти які площі є безпечні, низький ступінь забруднення де можливе ведення господарських дій із захисними заходами. На площах і середнім і високим рівнем потрібне розмінування.
Україні сьогодні надається й міжнародна підтримка у цьому питанні. Так, США фінансує 100 команд з очищення територій (89 млн доларів фінансова допомога), Італія – 2млн. Але цього мало. Україна потребує більшої підтримки.
Потому слово тримав генерал-майор служби цивільного захисту, директор Департаменту реагування на надзвичайні ситуації ДСНС Володимир Демчук. Він також наголосив, що тема піднята сьогодні актуальна і буде актуальна ще багато років. Щоденно працівники служби працюють над усуненням ризиків. Обсяги робіт зросли в десятки разів порівняно з попередніми роками. Якщо до лютого, щорічно знищувалося близько 50 тис. боєприпасів, то на сьогодні піротехніками їх вже було знищено понад 190 тис. Все це кропітка робота, щоденна робота наших піротехніків. Працівників не вистачає, не дивлячись навіть на збільшення чисельності служби на 400 осіб. Постійно проводимо комплектування й навчання. Сьогодні маємо близько 1000 піротехніків. Головні зусилля проводяться у Київській, Житомирській, Сумській, Чернігівській областях. Крім того, у тих областях де ведуться бойові дії. За оцінками ДСНС небезпечними є 185 тис. кв. км. є небезпечними, а це майже третина країни. Найбільші ризики це касетні боєприпаси, мінні загородження особливо на сільськогосподарських угіддях, це вибухові пристрої, що встановлювалися окупантами проти мирного населення. Ми працюємо над очищенням території України, активно ведемо співпрацю з міжнародними організаціями, які виявили бажання допомагати Україні.
Після свого виступу Володимир Демчук надав слово своєму колезі головному спеціалісту відділу організації піротехнічних робіт управління організації піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування Департаменту реагування на надзвичайні ситуації ДСНС Андрію Бевзу. Він представив на розсуд учасникам доповідь на тему «Виконання ДСНС заходів щодо гуманітарного розмінування забруднених вибухонебезпечними предметами територій України». Нині у розрізі областей розміновано близько 48 тис. 630 га на деокупованих територіях. Найголовніше нагадав головний принцип при побаченні з вибухонебезпечними предметами – «Не підходь, не торкайся, зателефонуй 102».
Далі заступник програмного менеджера та керівник операційної діяльності HALO Trust в Україні Денис Головецький розповів про «Досвід та поточну діяльність HALO Trust в Україні з розмінування та знешкодження вибухонебезпечних предметів». ХАЛО Траст Україна працює по 28 країнах світу працює. 430 місцевого персоналу, що займається добровільним розмінуванням в Україні. До лютого було 326 небезпечних зон і очищено близько 10 млн. кв. м. Після лютого 16 груп працювали в трьох областях. На вересень 2022 року в компанії – 21 група ручного розмінування і три групи механічного розмінування. З лютого ведемо карту інцидентів та забруднення боєприпасами, їхня класифікація за характеристикою боєприпасів і впливу. 145 інцидентів було на протитанкових мінах починаючи з 24 лютого. Ціна розмінування залежить від типу загрози. Якщо протипіхотна, то один фахівець в змозі розмінувати за робочий день 10-30 м кв. У місяць це близько 500 м.кв. Якщо протитанкова, то швидкість розмінування буде значно швидша.
Після виступу Дениса Головецького розпочалася панельна дискусія. До експертів, які виступили доєдналися генеральний директор ВГО Українська аграрна конфедерація Павло Коваль, голова Товариства лісівників України, завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції НУБіП Юрій Марчук, декан факультету землевпорядкування НУБіП України Тарас Євсюков. Юрій Миколайович наголосив, що наразі прикордонні та й багато інших лісів заміновані. Попереду зима, має відбуватися заготівля дров. Ліса півдня масово горять, Ізюмські ліси, ліси Сєверодонецька також. Питання розмінування лісів залишається відкритим. У полезахисних смугах теж проблема розмінування, плюс лісосмуги вздовж залізниць і доріг. Лінійні захисні насадження потрібують обстежень. Для лісівників України треба окрема навчання, окремий семінар. Дякую за підходи, робимо все для того, щоб зберегти людей. Тарас Олексійович також наголосив на актуальності тематики й важливості її врахування при підготовці фахівців. Декан зазначив, що в НУБіП до робочих програм підготовки бакалаврів і магістрів спеціальності 193 «Геодезія та землеустрій» вже зроблені відповідні правки, а також запропонував поглиблювати співпрацю у рамках німецько-українського агрополітичного діалогу та проводити подібні зустрічі для здобувачів цієї спеціальності. Адже бажають вони того чи ні, у їхній професійній діяльності їм доведеться стикатися з цим питанням ще десятки років. Далі були питання відповіді. На завершення слово тримав аграрний аташе Посольства Федеративної республіки Німеччина в Україні Франк Мюллер, який подякував всім учасникам круглого столу і запросив до подальшої співпраці.
Людмила Гунько,
доцент кафедри землевпорядного проектування
