Вишиванка – духовна броня українця! Так вважають в Бобровицькому фаховому коледжі

     День вишиванки святкують щороку у третій четвер травня. У 2022 році цей день припадає на 19 травня. У ВСП «Бобровицькомуо фаховому коледжі імені О. Майнової НУБіП України відзначили День вишиванки – свято, яке за роки пройшло шлях від флешмобу чернівецьких студентів до культурної події міжнародного рівня. Мета свята полягає у тому, щоб українці змінили або доповнили звичайний одяг національною вишиванкою.

    Вишиванка – це не тільки частина гардеробу нашого народу, що передавалась нащадкам та служила оберегом для його власника. Сьогодні, як і колись, вишита сорочка є надважливою річчю для кожного українця. В минулому вишиванка була підставою для переслідування, цькування, вона рятувала в голодомор (її обмінювали на хліб), її закопували в землю, аби зберегти для майбутніх поколінь, бо вважалась найдорожчим предметом в родині.
     Вишиванка ще з давніх давен супроводжувала український народ і була для них символом нескореності й того, що вони є українцями. Сорочки, вишиті спеціальними символами, носили козаки-характерники, чумаки. А воїни УПА носили з собою чорні вишиванки на випадок раптової смерті. Тисячі людей через ті вишиті сорочки страшенно страждали, гинули, терпіли голод…
     Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи. Ще за свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елементами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які проживали в наших землях в період VIII ст. до н. е. - IV ст. н. е. Знаменитий арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях також згадує про русів, які носили вишитий одяг. У ході сучасних досліджень, наприклад, на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків, датування знахідок VI ст., дослідження яких показали ідентичність елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костюма XVIII-XIX століть. Вишиванка – це нерозривний зв’язок поколінь.

     Цікаві факти про українську вишиванку:

1. Українська вишиванка має надзвичайно давнє походження. Численні дослідження свідчать, що вишите вбрання створювали ще до VI ст. Проте, зразки української вишивки з тих часів, на жаль, не збереглися.
2. Щороку в Україні у третій четвер травня відзначають День вишиванки. У цей день прийнято одягати вишиванку і в такому вигляді відправитися у звичних справах.
3. Вишивати національний одяг бралися тільки жінки, адже саме вони дарували виробу потужну позитивну енергетику, а вишиванка символізувала добро, вірність та любов. Це ремесло матері передавали своїм донькам, бабусі, онукам.
4. Вишивка хрестиком є найпопулярнішим швом, який використовують не лише у вишиванках, але й у інших вишитих виробах. Найчастіше хрестиком виконували елементи рослинного та геометричного характеру.
5. Першим, хто поєднав українську вишиванку із буденним одягом став Іван Франко. Саме він стильно скомбінував вишиту сорочку із піджаком. В такому вигляді його можна побачити на 20-гривневій купюрі.
6. У кожному регіоні України техніка вишивання, орнамент, традиційні кольори, якими вишивають сорочку є різними.
7. Найбільша кількість людей у вишиванках, яка зібралась в одному місці, була зареєстрована у 2011 році у місті Рівне. У День Незалежності на центральний майдан міста прийшло 6570 людей у вишиванках. Цю цифру зафіксовано у Книзі рекордів України.
8. Сьогодні найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. А, наприклад, вишиванки чорного кольору у давнину одягали виключно чоловіки. Сині вишиті сорочки було прийнято одягати жінкам, що вже не планували народжувати, або ж маленьким дівчаткам.
9. Орнаменти з вишивки з кожним днем стають все більш популярними. Сьогодні їх втілюють не лише на сорочках, але й на будь-якому сучасному вбранні, на автомобілях та навіть “викарбовують” у вигляді татуювання.

     Під час операції «Вісла» і депортації українців їм було заборонено брати з собою вишиті сорочки. Можна було взяти в одному випадку − якщо випороти вишитий орнамент. Українці цього робити не хотіли і закопували сорочки в дубові скрині в землю. Багато хто так і не зміг повернутися додому, але знання про те, де закопані сорочки, передавалася з покоління в покоління. Уже в 90-х роках нащадки тих українців почали їх знаходити під землею. І на диво, ті сорочки, що пролежали більше пів століття, зовсім не зотліли.
     Нині вишиванка є символом, який об’єднує дуже різних українців за політичними, релігійними поглядами, за мовною ознакою. Саме тому вона є сучасною зброєю проти ворога. Дуже важливо усвідомлено носити вишиту сорочку, адже значення вишиванки є дуже глибоким. Вона несе в собі українську нескореність, свободу, солідарність з українцями іноземців, які цього дня також одягають вишиті сорочки, аби висловити свою підтримку, що вони на українській стороні в протистоянні з РФ.

     Вишиванка — поема життя, закодована вічність в узорах. Їй ніколи нема забуття! Ми – українці! І гордимося цим.
     Одягнімо, друзі, вишиванки – наш чарівний український стрій.
     Не для когось, не для забаганки, а для себе, вірний друже мій.

Вітаємо усіх з Днем вишиванки та бажаємо натхнення до навчання та праці для світлого майбутнього нашої держави.
Вражаймо світ красою українських вишиванок!

Євенко Тетяна,
завідувач міжкафедральної навчальної лабораторії
на базі ВСП «Бобровицький фаховий коледж
імені О. Майнової НУБіП України»,
методист коледжу