«А сорочка мамина біла-біла…»: гуманітарії провели акцію до Дня вишиванки
«А сорочка мамина біла-біла…»: гуманітарії провели акцію до Дня вишиванки
19 травня 2022 року
Уже понад 15 років у третій четвер травня міста і села України, та й не тільки України, яскравіють від різноманіття візерунків одного із див культури – української вишиванки, адже саме в цей день відзначають свято – Всесвітній день вишиванки. Свято не державне, не релігійне, але воно запрошує кожного свідомого громадянина до простого вчинку – одягнути вишиванку, піти в ній на роботу чи на навчання і відчути потужну оберегову силу.
Цьогоріч свято має ще глибший контекст – у час війни воно ілюструє національну та громадянську позицію українців, нашу духовну свідомість, розуміння того, що вишита сорочка – не просто елемент гардеробу. Саме про це говорять студенти нашого університету, які вивчають курс «Етнокультурологія». Так, першокурсниця гуманітарно-педагогічного факультету Ірина Сушко вважає, що українські традиції-одні з найяскравіших у світі, і в наших силах розповісти про них усьому світові.
«Одягайте свої вишиванки – нехай всі побачать, яка прекрасна наша Україна і її символи! Нехай наш патріотизм допомагає захищати Україну та робити її цілісною, успішною державою. Ми – Українці, зможемо все!» – впевнена дівчина.
Одногрупниця Ірини Анастасія Чулакова каже, що вишиванка – це національний скарб, символ патріотизму, демонстрація вірності українським традиціям: «Відчуваю її енергетику і щиро вірю, що люди одягають вишиванки не заради моди».
Ще одна майбутня міжнародниця Іванна Бусло носить вишиванку, подаровану бабусею, бо саме у ній відчуває українську щирість, теплоту душі і гордість за націю. А бабуся дівчини була директором Будинку культури на Полтавщині, у цій вишиванці знайомила з українською культурою багатьох людей за межами України.
Родина Дарії Добруцької має оберіг-вишиванку, якій понад 100 років:
А Каріна Тимощук почувається красивою у подарунку мами:
Студентка агробіологічного факультету Любов Тхорик пишається вишиванкою від прабабусі:
Росте калина під вікном
Кущем розлогим та квітучим,
І на сорочці розквіта моїй,
Що прабабуся присвятила внучці.
І хоч старенькою бабуня вже була,
Та шила й говорила: "мушу,
Щоб встигнути правнучці дорогій,
Щоб ця сорочка зігрівала її душу».
Минають дні, проходять і літа,
Та доля предків в пам’яті жива.
А вишиванка, як надійний талісман,
Дарує щастя й захищає від оман
– написала Люба про свій оберіг.
Першокурсниця механіко-технологічного факультету Надія Кравець має улюблену поезію про вишиванку (авторкою її є Надія Красоткіна):
А українська вишиванка — диво,
У ній народу код, його душі.
І кожному в ній зручно і красиво,
Вдягнути ж вишиванку поспіши.
І гордо йди у ній по цілім світі,
Та мовою своєю розмовляй!
І хай сміється сонечко в зеніті —
Ти рідного свого не забувай!
А це фото наших воїнів-захисників, серед яких і студент-першокурсник механіко-технологічного факультету. Вони зробили це фото спеціально для нас.
Вишиванка – символ, який зберігає коріння народу, його ідентичність, розуміння себе. Це наша історія, міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого народу, – вважають хлопці.
Ще одна першокурсниця МТФ Анастасія Штацька горда з того, що має можливість торкнутися дива вишивки – кролевецького рушника, бо у її рідному селі живе вишивальниця, хата якої схожа на музей, – Любов Олексівна Яценко:
Тож зі святом усіх, з Днем вишиванки ! І хай більше буде у наших вишиванках червоного, а не чорного кольору!
Ірина Майданюк,
завідувач кафедри культурології
