Фахівчиня Департаменту безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та контролю у сфері органічного виробництва Тетяна Манойленко: "Я вдячна долі, що навчалась на факультеті ветеринарної медицини"

До Вашої  уваги інтерв'ю з випуксницею колишнього Національного аграрного університу (нині НУБіП Украни), заступницею начальнка відділу організації протиепізоотичних заходів управління здоров'я та благополуччя тварин Департаменту безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та контролю у сфері органічного виробництва Тетяною Манойленко.

 - Розкажіть про себе, про місце, де Ви народились.

 - Я народилася у невеличкому селі на Київщині, в сім’ї, де мама – бухгалтер, а тато – водій. Зростала звичайною сільською дівчиною, яка старалась вчитися і допомагала батькам по господарству.

 - Яким був Ваш шлях до вибраної професії? Чи складно було у виборі професії?

 - Не буду лукавити, скажу відверто – я не мріяла стати лікарем ветеринарної медицини, бо хотіла бути як мама – бухгалтером. У рік вступу до Національного аграрного університету на омріяний факультет був великий конкурс, близько 45 абітурієнтів на одне вступне місце!.. У Приймальній комісії вузу мені порекомендували подати документи на факультет ветеринарної медицини. Мабуть, сама доля вирішила тоді все за мене. Трішки спочатку повагавшись, але добре обміркувавши власні шанси, мною було прийнято рішення про вступ на запропонований факультет, про що я ніколи не пожалкувала.

 - Як проходило навчання? Що найбільше запам’яталося із студентських років на факультеті ветеринарної медицини?

- Навчатися у столиці спочатку було непросто, точніше незвично, адже багато нових викладачів, інші умови (проживала у студентському гуртожитку) та й вимоги зовсім інші. Але згодом звиклося, мабуть тому, що заохочувало навчання. Воно було дуже цікаве, насичене подіями, різними виїздами на навчальні та виробничу практики. Правду кажучи, я тоді і не думала, що професія ветеринара настільки різноманітна і багатогранна. 

 - Як склалось ваше життя після отримання диплому?

- Після закінчення університету у 2006 році я відразу влаштувалася на роботу за фахом, працювала лікарем ветеринарної медицини спочатку на м’ясопереробному підприємстві, потім у лабораторії та в лікарні обласного рівня. Зараз працюю у Центральному органі виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері ветеринарної медицини – Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

- Чи не шкодуєте ви про вибір університету та професії?

- Ні! Навпаки, я дуже вдячна долі, що все склалося саме так у моєму житті. Іншого життя, іншої професії – не уявляю. Завдяки вибору саме цього університету, саме цього факультету – у свій час, я мала всі можливості набути відповідних знань, щоб здобути професію, яка не тільки є потрібною, а й приносить особисто мені нині велике задоволення. Я зустріла і потоваришувала з чудовими людьми – прекрасними спеціалістами у ветеринарній медицині сьогодні.

- Чи доводиться вам бувати у рідному університеті, на факультеті ветеринарної медицини? Чи бачите Ви зміни в організації навчального процесу та розвитку матеріально-технічної бази факультету?

- Так, мені доводиться бувати у стінах своєї Alma mater, зокрема на курсах підвищення кваліфікації, брати участь у різних навчально-практичних семінарах тощо. Чи помітні зміни? – так, звичайно, адже прогрес не стоїть на місці, і факультет ветеринарної медицини впевнено крокує разом з часом. У першу чергу, високої оцінки заслуговує музей анатомії, адже у період мого навчання ще тривали роботи з його облаштування і оформлення. Наскільки я пам’ятаю, були ще плани про зведення зимового саду над частиною корпусу анатомії, тому маю надію про втілення цієї ідеї. Також пишаюсь здобутками кафедри клінічної діагностики – скільки новітнього обладнання з’явилося зараз, що дуже добре для майбутніх клініцистів у подальшій роботі. На високому рівні розвиваються й інші кафедри : фармакології, паразитології і тропічної ветеринарії, акушерства, гінекології і біотехнології відтворення тварин та інші, створюються нові сучасні лабораторії. Єдине, що не міняється, це те, що пріоритетним завданням факультету було і є підготовка висококваліфікованих фахівців для галузі ветеринарної медицини України.

- Що ви можете розповісти майбутнім абітурієнтам про факультет ветеринарної медицини НУБіП України? На вашу думку, у чому переваги навчання на нашому факультеті перед факультетами інших ЗВО?

- Наш факультет – без перебільшення найцікавіший! Тут працюють найкращі, найдосвідченіші викладачі, які намагаються вкласти у кожного студента частинку себе. Навчаючись на факультеті ветеринарної медицини, у студентів є багато перспектив у майбутньому. Адже ні для кого не є таємницею, що, з одного боку, наші домашні улюбленці, з іншого – продукти харчування потребують великої уваги фахівців ветеринарної медицини.

- Чи рекомендуєте Ви факультет ветеринарної медицини НУБіП України випускникам шкіл та коледжів 2022 року?

- Однозначно так! Професія лікаря ветеринарної медицини була і є високо затребуваною. Зі студентської лави добре запам’ятався правдивий вираз, що «медицина лікує людину, а ветеринарна медицини – все людство», і це не просто слова! За пріоритетного вибору факультету ветеринарної медицини НУБіП України – випускник ні в якому разі не помилиться з таким рішенням.

- Що Ви можете побажати майбутнім абітурієнтам – вступникам 2022 року?

- Перш за все, хочу побажати всім здоров’я, особливо у цей складний період для всіх. Майбутнім вступникам хочеться побажати бути наполегливими у своїх бажаннях, успішно досягати поставлених цілей! У період навчання в школі необхідно достойно підготуватись до вступу, а за майбутнього навчання в університеті треба неодмінно дослухатися до порад викладачів, максимально брати участь у всіх заходах, якомога більше набувати практичних навичок, а не байдуже відсиджуватися  на останніх партах аудиторій. Знання – це такий багаж, який нічим не обтяжує, але дуже може знадобитися у подальшому житті. Тому потрібно вірити у себе, у свої сили і рухатися лише вперед!

- Дякую, Тетяно! Навзнаєм міцного здоров’я тобі та всіляких гараздів!

Розмову вела Ірина Деркач,

доцент кафедри фармакології, паразитології і тропічної ветеринарії