Киянка Марина Алексеєва: мої творчі задуми потребують професійного менеджменту, тому обираю факультет аграрного менеджменту НУБіП
Киянка Марина Алексеєва цього року закінчує спеціалізовану школу №43 з поглибленим вивченням англійської мови і гуманітарних предметів. І перед нею, як і перед більшістю її ровесників, постає питання вибору фаху та університету, для його здобуття. Марина для себе вже визначилася, обравши факультет аграрного менеджменту НУБіП і спеціальність «Менеджмент».
Чому зацікавив саме менеджмент?
— Це управлінська робота, яка потребує творчого підходу та вміння працювати з людьми, що мені особисто дуже імпонує. Крім того, сподіваюся отримані навички допоможуть мені в майбутньому втілити мрії – відкрити власну арт-галерею чи книжну кав’ярню. А можливо, й обидві.
Дуже цікаві задумки. І досить неординарні. Любиш малювати?
— Дуже. Малюю на стінах, бо на листку не цікаво: він маленький, а амбіції великі. І у своїй галереї хочу створити простір, де буде багато порожніх стін, з якими можна робити все, що захочеш. Втілювати всі творчі задуми. Можливо, обклею стіни паперовими шпалерами, які можна швидко міняти. І ще – можна встановити дошку для малювання крейдою. Взагалі, дуже люблю, коли інтер’єр міняється. Так, у своїй кімнаті постійно щось переробляю.
А інший проєкт?
— Книжна кав’ярня? Це дуже атмосферне місце. Одне таке знаю у Києві, називається «Палітурка». Я там часта гостя. Хотілося б і собі створити місце зі смачною кавою, куди люди могли б прийти зі своїми книгами, поділитися враженнями від прочитаного і обміняти принесену книжку на іншу. Це такий симбіоз бібліотеки і кав’ярні.
Бачу, ти людина на 100 відсотків творча, і все ж обрала менеджмент…
— Так. Адже всі ці задуми потребують вдумливого і дуже професійного та вдалого менеджменту. Переконана, що отримаю їх у НУБіП. А ще у цьому університеті дуже багато цікавих міжнародних програм, про що мені розповів декан Анатолій Остапчук. Я ж більше 10 років вивчаю англійську і це чудова можливість застосувати отримані знання, поїхавши навчатися паралельно ще в якийсь виш.
Я справді людина творча, і люблю гуляти та придумувати щось нове, а в університеті чудовий ботанічний сад. Дуже сподобалась також Алея слави: на ній дуже пропорційно розміщені лавочки. Я вже бачу, як сидітиму на них у перервах між заняттями з кавою і милуватимусь природою. Крім того, виявилося, що в НУБіП вирує творче життя, а я чотири роки займаюся танцями і прощатися з цим сегментом життя не хочу.
Іще один приємний бонус – живу недалеко. А в мегаполісі на дорогу часто витрачається купа часу, який можна витратити на щось приємніше та корисніше.
Розмовляла Ірина Кушніренко