Співбесіди з керівниками навчально-дослідних господарств: впровадження біо-, інформаційних технологій – запорука якісної навчальної, дослідницької та господарської діяльності

11 січня 2022 року
     11 січня 2022 року згідно з розпорядженням ректора Станіслава Ніколаєнка стартував цикл співбесід з керівництвом навчально-дослідних господарств.

     Першими представили короткий звіт та плани на найближчу перспективу керівники Боярської лісової дослідної станції на чолі з її директором Анатолієм Карпуком. Він зупинився на проблемах, які спільними зусиллями ректорату та колективу станції, вдалося подолати в минулому році, і з квітня, отримавши позитивну оцінку з впливу на довкілля, розпочалася активна господарська, навчальна і наукова діяльність. Здійснений перехід від принципу суцільних рубок до вибіркових, відповідно була обрана повністю нова модель ведення лісового господарства. В полі зору постійно перебуває земельне питання: уперше внесені до держгеокадастру земельні ділянки, які знаходяться в межах міста Києва. Щодо земель в Київській області, то 46%, а це 846 гектарів, з тих, що потребують упорядкування, також внесені до держгеокадастру. Для решти розроблена необхідна технічна документація і протягом І кварталу 2022 року ця робота буде завершена. Минулого року на базі станції були виконані наукові дослідження на 1,9 мільйона гривень, а на 2,5 мільйона гривень подано проектів дослідників, які будуть фінансуватися. Більше 800 студентів на базі Боярської лісової дослідної станції пройшли практичне навчання, була організована лісопожежна школа для фахівців лісової галузі України. У межах реалізації програми розвитку «Голосіївська ініціатива – 2025» в поточному році заплановано розробити прикладні тематики наукових досліджень на наступний період, посилити екологопросвітницьку та профорієнтаційну роботу серед учнівської молоді, спорудження лісо насіннєвого комплексу, завершення оформлення документів на землю, проведення спільно з факультетом ветеринарної медицини тренінгу з організації мисливських господарств.

     Проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Вадим Кондратюк поцікавився змінами штатної чисельності і причинами їхньої зміни: чи це вимушена, чи планова зміна? На що Анатолій Карпук зазначив, що наявна штатна чисельність є оптимізованою і оптимальною. Проректор з науково-педагогічної роботи та розвитку Сергій Кваша акцентував увагу на економіці вирощування сіянців. Як зазначив очільник станції, посадковий матеріал використовується виключно для потреб господарства. Начальник науково-дослідної частини Володимир Отченашко зупинився на проблемах висвітлення діяльності та здобутків колективу станції в ЗМІ, а також перспективах залучення коштів до спецфонду за виконання досліджень. Анатолій Карпук відповів, що активізація співпраці з університетськими медіа, а також всеукраїнськими виданнями є, але потребує посилення. Що ж до виконання дослідів на госпрозрахунковій основі, то вона певним чином ведеться, триває постійна співпраця з FAO, члени колективу станції постійно беруть участь в загальнонаціональних заходах, презентують можливості, а також подібні заходи проходять на базі станції. Участь в дискусії взяти директор ННІ лісового і садово-паркового-господарства Петро Лакида, директор галузевого НДІ Роман Василишин, учений секретар Оксана Барановська. Підбиваючи підсумки, ректор Станіслав Ніколаєнко відзначив позитивну роботу колективу і оцінив перспективні наміри на найближчу перспективу, акцентувавши увагу на застосування біо-, інформаційних технологій, цифризації галузі та впровадження штучного інтелекту, проведення відповідних наукових досліджень тощо.

 

 

     Доповів про основні показники діяльності та плани на майбутнє директор навчально-дослідного господарства «Великоснітинське ім. О.В. Музиченка» Микола Журавель. Минулого року значно зросли виробничі показники господарства: виручка на один гектар та на одного працівника, оптимізований штат, удосконалені управлінські рішення тощо. Майже 1000 студентів на базі господарства пройшли виробничу, навчальну практику. Постійно триває співпраця з науковцями університету щодо ефективності вирощування європейських зернових культур в умовах посухи, вирощування сорго, застосування безпілотних літальних апаратів для моніторингу стану посівів, поливу, внесення добрив та засобів захисту, застосування КАС тощо.

 

     Проректор Сергій Кваша поцікавився різкими причинами успіху в господарській діяльності. Микола Журавель зазначив, що їх декілька, але головними є перехід на комерційні зернові культури та закупівля насіння за вигідними цінами. Учений секретар Оксана Барановська закцентувала на проблемах в тваринництві та обрахуванні прибутку на гектар та працівника. Щодо останнього то реалізація продукції триває і цей показник буде згодом. А в тваринництві через заміну стада три роки тому, результати будуть навесні цього року. Начальник планово-фінансового відділу Олег Бронін відмітив зменшення використання паливно-мастильних матеріалів та поцікавився подальшими перспективами їх зменшення. Микола Журавель зазначив, що цього вдалося досягнути шляхом використання новітньої техніки і в подальшому це продовжиться. Завідувач кафедри Олександр Вальчук закцентував на належно організованій навчальній практиці на базі господарства, разом із тим тваринництво потребує значного поліпшення. Підбиваючи підсумки, ректор Станіслав Ніколаєнко зазначив, що потрібно звернути увагу на наукову роботу, виконання дослідів, оптимізацію майнового комплексу, продовжити підвищення ефективності праці тощо.

     Продовжив доповідати про стан і перспективи розвитку навчально-дослідного господарства «Агрономічна дослідна станція» її директор Юрій Росамаха. Він зазначив, що у другий рік пандемії господарство прийняло більше 800 студентів на навчальні практики та постійно організовує виїзні заняття. У 2021 році виконувалися дві наукові теми, які фінансувалися з державного бюджету, та 15 ініціативних. Продовжувалося власне відтворення стада, яке нараховує 180 голів. Минулого року вал зерна став рекордним і перевищив п’ять тисяч тонн, поліпшені фінансові показники: +9 мільйонів гривень до 2020 року. Серед планів на майбутній період – спорудження зерносушильного комплексу, запровадження насінництва, поширення практики використання технологій точного землеробства тощо.

 

 

     Проректор Сергій Кваша запропонував описати господарство через п’ять років. Юрій Росамаха бачить Агрономічну-дослідну станцію науковим інноваційним центром, де студенти мають можливість на практиці освоїти сучасні технології в тваринництві та рослинництві. Що ж до господарської діяльності, то керівник бачить перспективи в поглибленні переробки продукції. Проректор Вадим Кондратюк наголосив на розширенні співпраці з факультетами та ННІ університету. Юрій Росамаха зазначив, що окрім агробіологічного факультету, господарство співпрацює з науковцями факультету тваринництва та водних біоресурсів та механіко-технологічного. Професор Семен Танчик висловив пропозицію у зміцненні матеріальної бази. До речі, як зазначив очільник Агрономічної дослідної станції, в цьому році майже на п’ять мільйонів гривень закуплено основних засобів. Підбиваючи підсумки, ректор Станіслав Ніколаєнко завважив, що в діяльності господарство своє місце повинні знайти інформаційні технології, біотехнології, принцип ведення безвуглецевого господарства, використання штучного інтелекту та інтернету речей тощо. Також потрібна оптимізація майнового комплексу, будівництво нових господарських приміщень та житла для працівників.

     Нещодавнопризначений керівник навчально-дослідного господарства «Ворзель» Олексій Тимощук доповів про результати діяльності колективу в 2021 році і перспективи на наступний період.

 

     Господарство прийнято з від’ємним балансом в господарській діяльності, незавершені польові роботи тощо. Проте вже проведений належний аудит, сформовані стратегічні перспективи розвитку, резерви вбачаються в оновленні стада, збалансуванні кормів, в рослинництві ліквідація забур’янення і перегляд культур. Найперспективнішим з урахуванням грунтів є вирощування сої. Має перспективи запровадження і крапельне зрошення, вирощування ягідних культур, а також птахівництво. Декан факультету тваринництва та водних біоресурсів Руслан Кононенко закцентував на направленні студентів на практику та можливості проведення ініціативних досліджень. Підсумовуючи, ректор Станіслав Ніколаєнко дав доручення сформувати чіткий план заходів з допомоги господарству і виведення його з кризи та передбачити можливість надання йому безвідсоткового кредиту. Потрібно провести ретельний аудит майна і оптимізувати його.

     Потому перейшли до співбесід з керівниками суто наукових підрозділів. І першим представив звіт директор НДІ сільськогосподарської радіології Валерій Кашпаров.

 

     Минулого року колектив інституту виконував шість наукових темп за кошти державного бюджету, чотири теми в співпраці з міжнародними партнерами та за рахунок міжнародних грантів, крім цього є базове фінансування в обсязі 500 тисяч гривень. Зміцнилась матеріальна база – обладнання надали японські та норвезькі партнери. Серед значимих результатів досліджень розробка і застосування харчової добавки до раціону риб, які вирощуються в радіоактивно забрудненому озері в зоні відчуження, що абсорбує радіонукліди цезію. Отримана риба є абсолютно безпечною для вживання до їжі людиною. Добавка є дешевою у виробництві та її потрібна незначна кількість для введення в раціон. До виконанню цього дослідження були залучені партнери з Норвезького університету наук про життя, використане унікальне обладнання. Другим напрямом стало виконання обстеження забруднених земель в Житомирській області, яка знаходиться у відповідних зонах забруднення. За його результатами частина земель була віднесена до зони не через фактор катастрофи на ЧАЕС, частина за 30 років вже достатньо очистилася. Такі землі є придатними для ведення сільського господарства. На поточний рік інститут має чотири теми та продовжить дослідження.

     Директор Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК Валентина Корнієнко доповіла про основні здобутки в 2021 році.

 

     Збільшилися обсяги виконання досліджень, відповідно і фінансування, нарощувалася підготовка аспірантів, зросли і надходження від госпрозрахункової діяльності. Оновлено обладнання, встановлений рідинний хроматограф, були налагоджені наявні прилади та устаткування. У планах на наступний рік фінансування виконання досліджень з державного бюджету на 9,2 мільйони гривень, а до спецфонду потрібно щомісяця залучати 800 тисяч гривень. Заплановане проведення міжнародної акредитації, що дасть можливість виконувати дослідження для іноземних партнерів. Реконструкції потребує віварій. Колектив працює над розширенням акредитації, виконання досліджень грунтів та води, нарощуванням співпраці з проведення держекспертизи. Вивчається питання надання послуг з паспортизації. Лабораторія також подала два проекти на фінансування в межах програми HORIZON-2020. Валентина Корнієнко озвучила і господарські питання: утеплення фасаду, капітальний ремонт каналізаційно-насосної станції, ремонт вентиляційної системи, придбання дизель-генератора тощо. Проректор Сергій Кваша завважив, що плани колективу амбітні і разом з тим затратні, тож чи є бізнес-план покриття понесених інвестицій. На що директор лабораторії зазначила, що досвід, який отриманий в тому числі й в УЛЯБ, говорить про необхідність цих кроків, оскільки просте масштабування наявних послуг не дасть необхідного економічного ефекту. Начальник науково-дослідної частини Володимир Отченашко озвучив пропозиції з більш широкого інформування і пропозиції послуг, подання проектів і відновлення співпраці з FAO, ефективно використовувати бюджетні кошти на провадження досліджень. Ректор Станіслав Ніколаєнко доручив Вадиму Кондратюку, Валентині Корнієнко підготувати нараду щодо організації співпраці з факультетами та кафедрами університету. Озвучена пропозиція з запровадження магістерської програми для підготовки фахівців на базі лабораторії. Уваги потребує питання участі УЛЯБ в забезпеченні екобіобезпеки держави.

    Завершувала перший день співбесід керівник Науково-дослідного і проектного інституту стандартизації і технологій екобезпечної та органічної продукції Людмила Філіпова. Колектив у минулому році здійснював наукову діяльність на загальну суму 1,75 мільйона гривень, з них 500 тисяч – надходження із спеціального фонду, що є результатом співпраці з 37 підприємствами. Робота концентрувалася на розробці технологій, стандартів дитячого харчування та продуктів харчування тощо: 32 нові технології, 140 видів продукції, 17 методичних, нормативних документів. На поточний рік заплановано виконання двох перехідних тематик, які фінансуються за кошти державного бюджету, подача двох проектів для участі в конкурсі на фінансування, продовження госпрозрахункової діяльності.

     Проректор Сергій Кваша закцентував на кількості видів продукції, які розроблені колективом. Участь в дискусії взяли декан факультету харчових технологій Лариса Баль-Прилипко та директор Української лабораторії якості та безпеки продукції АПК Валентина Корнієнко.

     З невеликою перервою цикл співбесід продовжать керівників відокремлених підрозділів – інститутів та коледжів університету.

Денис Рудень
 

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook