Злочин, мораль та правосуддя на сторінках української прози
Днями відбулося чергове засідання наукового гуртка «Історико-правничі студії» присвячене тематиці: «Злочин і кара в українській прозі». Юридичні лещата відповідальності на всіх етапах цивілізаційного розвитку людства завжди притягували до себе увагу філософів, письменників різних жанрів. На одвічне питання щодо співмірності «злочину» і «покарання» за його вчинення, намагалися дати відповіді гуртківці на цьому засіданні, аналізуючи твори Івана Франка, Лесі Українки, Семена Скляренко, Володимира Малика.
Як відомо, письменники часто ставали своєрідними «суддями епохи», адже вони у своїх творах відображали, як змінювалося розуміння справедливості з плином часу.
Увагу гуртківців, серед творів Івана Франка привернув правовий конфлікт відображений у повісті «Захар Беркут». Аналізуючи перебіг подій у творі, учасники гуртка закцентували увагу на протистоянні копного суду громади та феодального безчинства того часу. Зрада Тугара Вовка була кваліфікована ними як тяжкий злочин проти національної безпеки того періоду розвитку нашої державності, за який громада винесла безапеляційний вирок.
Аналізуючи творчість Лесі Українки, гуртківці дійшли висновку, що в текстах письменниці найстрашнішим є не той суд, що керується писаними законами, а внутрішній трибунал моральних цінностей людини, який деталізується у зраді власним ідеалам, покаранням за яку є моральна, духовна порожнеча.
У романі «Карпати» Семена Скляренка учасники заходу одразу побачили, як література того часу називає «злочином» захист своєї власності та національної ідентичності. Адже, як зазначили гуртківці, справжнім злочином була сама примусова колективізація та депортація цілих родин до Сибіру.
Твір Володимира Малика «Таємний посол» дозволив гуртківцям зазирнути у світ козацького звичаєвого права та відчути суворість військової юстиції Запорозької Січі, зокрема невідворотність покарання за крадіжку у побратима, дизертирство з поля бою чи зрада присязі.
Захід пройшов у надзвичайно цікавій, динамічній атмосфері, де юриспруденція органічно переплелася з літературознавством. Щиро дякую всім доповідачам за ґрунтовні доповіді та активну участь у заході! До нових зустрічей!
Керівниця наукового гуртка, Ірина Єрмоленко.