Воєнні ризики: як захистити людей і зберегти підприємство
У форматі закритої зустрічі на базі кафедри охорони праці та біотехнічних систем у тваринництві механіко-технологічного факультету НУБІП України за участю співорганізаторів редакції Журналу Охорона праці та Європейського співтовариства з охорони праці (ESOSH), відбувся практичний воркшоп «Воєнні ризики: захист та реагування», який об’єднав фахівців із цивільного захисту, промислової безпеки, управління ризиками та страхування.
👉Як підготувати підприємство до ракетних і дронових атак?
👉Хто має ухвалювати рішення в критичній ситуації?
👉Як захистити людей, мінімізувати втрати та безпечно відновити роботу після руйнувань? Саме на ці запитання шукали відповіді учасники.
⚠️ГОТОВНІСТЬ ДО ЗАГРОЗ — ЦЕ ДІЇ, А НЕ ПАПЕРИ
Першу частину воркшопу, присвячену виступам фахівців, модерували Валентина ЗАБЄЛІНА та Сергій РОСС.

🧑💻Тамара БІЛЬКО, доцентка кафедри охорони праці та біотехнічних систем у тваринництві звернула увагу на практичну реалізацію готовності працівників до надання домедичної допомоги. Адже наявність аптечки та проходження навчання ще не гарантують здатності правильно діяти в критичній ситуації. У воркшопі прийняв активну участь Олександр ШУТЕНКО, начальник відділу Мінекономіки з питань умов праці та безпеки та здоров’я працівників Департаменту праці Мінекономіки України.
🧑💻Сергій КУДІН, заступник директора Департаменту, начальник управління організації та координації заходів цивільного захисту Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС України, розповів про організацію цивільного захисту в умовах воєнної загрози. Він наголосив: відповідальність за безпеку розподілена між державою, місцевими органами та суб’єктами господарювання, але саме роботодавець повинен забезпечити готовність персоналу до дій.
Спікер представив шість першочергових рішень, які не можна відкладати: визначення відповідальних, оцінювання ризиків, оповіщення, підготовка захисних споруд, навчання працівників і планування відновлення діяльності.
«Готовність = дія, а не папір» — одна з ключових тез його презентації.
🧑💻Ігор ВАСИЛЬЄВ, громадська спілка «Пожежні-рятувальники України», кандидат наук, доцент, зосередив увагу на запобіжних заходах промислової безпеки в умовах воєнного стану.
КОЛИ ТРАДИЦІЙНОЇ ОХОРОНИ НЕДОСТАТНЬО
🧑💻Сергій КУДІНОВ, голова Комітету партнерства у сфері національної безпеки України в АПКБУ, радник в SK “ Security”, проінформував на практичних прикладах та показав, чому навіть добре організована система охорони підприємства не гарантує його захищеності від воєнних загроз.
Удар по енергетичній інфраструктурі, втрата зв’язку, зупинка виробництва, порушення логістики — небезпеки, що виникає насамперед за межами підприємства.
«Війна змінила загрози. Принципи управління залишаються», — зазначено в презентації фахівця.
Головне завдання — зберегти не лише споруди та обладнання, а й людей, інформацію, критичні процеси та спроможність підприємства працювати.
🧑💻Павло БУЛАВІН, член АПКБУ, розробник пасивного антидронового захисту представив рішення пасивного антидронового захисту споруд та інших об’єктів інфраструктури.
СТРАХУВАННЯ ВОЄННИХ РИЗИКІВ: ЩО МОЖНА ЗАХИСТИТИ?
🧑💻Оксана МОТУЗЕНКО, фахівчиня з управління ризиками, розкрила можливості страхування працівників і майна підприємства.
Воєнні ризики — це не лише зруйновані будівлі. Це також простій, невиконані контракти, втрата клієнтів, порушення логістики та втрати людського капіталу.
«Страховий поліс не є планом безпеки: він частина системи управління ризиками, а не її заміна», — наголосила фахівчиня.
🧑💻Тимофій НЕЧИПОРЕНКО, відділ організації поверення-передачі військовополонених Управління з питань пошуку військовополонених та зниклих безвісти Міноборони України, поділився підходами до організації системи цивільного захисту.
ХІМІЧНА БЕЗПЕКА: НОВІ ВИМОГИ ТА СТАРІ СУПЕРЕЧНОСТІ
🧑💻Анатолій СЕВРУК, консультант з питань охорони праці, представив доповідь «Парадокси хімічної безпеки».
В Україні формується нова система управління хімічними ризиками відповідно до європейських підходів. Однак частина нормативної бази з охорони праці залишається застарілою та неузгодженою з новими вимогами.
Експерт підкреслив: «Хімічна безпека створює інформацію про небезпеку. Охорона праці перетворює її на безпечну організацію роботи».

ВІД ВИСТУПІВ ФАХІВЦІВ — ДО СПІЛЬНОГО ПОШУКУ РІШЕНЬ
Друга частина воркшопу була присвячена практичній роботі в п’яти тематичних групах.
Учасники опрацьовували питання готовності до надзвичайних ситуацій, реагування на воєнні загрози, безпечного відновлення виробництва, страхування та фінансової стійкості, збереження людського капіталу й трудових відносин.
Особливо символічним стало підбиття підсумків воркшопу. Модераторка Валентина ЗАБЕЛІНА запропонувала учасникам поділитися новими знаннями та враженнями, здобутими під час Форуму, передаючи одне одному клубок ниток. Так поступово утворилася символічна мережа зв’язків, що уособлювала єдність, взаємопідтримку та спільну відповідальність за безпеку.
ГОЛОВНИЙ ВИСНОВОК: СТІЙКІСТЬ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ГОТОВНОСТІ
Практичний воркшоп «Воєнні ризики: захист та реагування» ще раз засвідчив: в умовах війни безпека праці не може обмежуватися традиційними виробничими ризиками.
Підсумовуючи роботу, головний редактор Журналу Охорона праці Дмитро МАТВІЙЧУК, наголосив: «Стійкість підприємства - це здатність передбачати загрози, захищати людей, діяти в кризових ситуаціях і відновлювати роботу».
Саме такий комплексний підхід - від оцінювання ризиків до практичної готовності - став головною ідеєю воркшопу.