“Просто спробуй — можливо, це змінить твоє життя.” Історія Христини Плахотнюк, студентки освітньої програми "Адміністративний менеджмент", яка почалась із банера

Христина прийшла в агро не з полів, а з маркетингу — з головою, повною креативу й аналітики. Один випадковий банер — і «цікаво» миттєво змінюється на «йду». Сьогодні вона поєднує два навчання, проходить практику в міжнародній компанії та вже знає, що агро — це не про стереотипи, а про масштаб і можливості. Її історія — про сміливість сказати «так» і перевірити, куди це приведе.

Хто вона — студентка ОП "Адміністративний менеджмент" програми Агрокебети, яка без аграрного досвіду прийшла в Bayer? Почнемо знайомство з короткого бліцу, а вже потім поговоримо про навчання, кар'єру та шлях в агро.

  • Практика чи одразу робота?

Практика

  • Поле чи офіс?

Офіс

  • Працювати самостійно чи в команді?

Команда

  • Місто чи село?

Місто

  • Книга чи YouTube?

Книга


— Твоя історія почалася далеко не з агро. Розкажи трохи про себе та про те, що сформувало тебе як особистість.

Мені 21 рік, я народилася й живу в Києві. На бакалавраті навчалася на спеціальності «Маркетинг» у Києво-Могилянській академії. Обрала її саме через поєднання творчості й аналітики — і, мабуть, ці два слова найкраще описують мене. Я не уявляю свого життя без креативу, водночас дуже люблю розрахунки, дослідження та аналіз. А ще постійно прагну дізнаватися щось нове й пробувати себе в нових сферах.


— І при цьому ти ще й паралельно вчишся на іншій програмі. Як це взагалі не зламало систему?

Насправді це легше, ніж здається. Напевно, тому що спеціальності дуже різні — «Адміністративний менеджмент» і «Зв'язки з громадськістю». Усе нове й цікаве, а я загалом дуже люблю навчатися. Найбільше ж подобається знаходити моменти, коли знання з одного напряму доповнюють і підсилюють інший.

— Маркетинг, PR… і раптом агро. Що привело тебе в агро?

Як не дивно, усе почалось з випадковостей. Я побачила банер «Агрокебети» на 10 корпусі — і зачепилась за саме слово, тому і почала шукати більше інформації в просторах інтернету. Спершу зачепив факт, що програма відкриває можливості практики в топових компаніях, а далі — усвідомлення: агро буде завжди, і вкладатись у це — логічно.

— Але ж не було аграрного бекграунду. Не страшно було заходити в «чужу» для тебе сферу?

Ні, навіть без сумнівів. Було лише внутрішнє «хочу», щоб не втрачати шанси цікавих можливостей програми. Хоча десь і був страх не впоратись із двома навчаннями.

— Чи був колись у твоєму житті досвід, який непомітно наблизив до цієї сфери?

Дідусь і дядько працюють в агро сфері, у дитинстві я часто бувала в селі. Коли виростаєш серед сього — рано чи пізно інтерес з’являється сам собою.

— Давай порівняємо твої очікування й реальність. До вступу агро для тебе — це…

Селяни в полі, техніка, агрохолдинги.


— А зараз?

Інновації, мільярди доларів і величезна кількість складної роботи.

— Момент, на який ти реагувала з емоціями чи “ого, серйозно?” ?

Наскільки складно і довго реєструвати ЗЗР. Це був сюрприз для мене.

— І який стереотип розсипався першим?

Що агро — проста і не дуже технологічна сфера. Це зовсім не так.


— Добре, тепер про практику в Bayer. Кажуть, ти цілеспрямовано хотіла саме туди. Чому?

Це велика міжнародна компанія з можливостями. Хоча раніше я більше знала її як фармацевтичну.

— І що було в перший день: паніка чи ейфорія?

Щастя. Я не очікувала, що мені настільки сподобається така робота. І ще дуже пощастило з командою.

— Чим ти зараз живеш у роботі?

Реєстрація насіння в Україні та на Близькому Сході, трохи ЗЗР. Заповнення заяв, робота з системами, документи. Задач багато і вони різні — це найкраще.


— Що було найскладнішим на старті?

Перебороти страх помилки. Бо працюєш із важливими документами і ще не знаєш усіх нюансів.

— А що виявилось легшим, ніж очікувала?

Внутрішні системи. Я думала, там буде лабіринт, а все досить логічно.


— У тебе є ментор в Bayer. Як це позначається на твоєму професійному шляху?

Мій наставник — Олександр Лавров, керівник департаменту. Він дуже сильно допомагає в адаптації. Це звісно ж розмови про сферу, компанію, роботу нашого відділу. Але найважливіше - це знайомство з усіма і особливо з людьми, робота яких мене цікавить. Це дуже цінно. Також Олександр допомагає в організації моєї роботи у відділах, де я хочу спробувати себе.

— Найкраща порада, яку ти вже отримала?

Завжди казати «так».


— Чи вже отримала пропозицію роботи або плануєш залишитися в Bayer після практики?

Пропозиції ще не було, але я зрозуміла, що це максимально «моя» компанія.

— А якщо ширше: яка твоя робота мрії в агро?

Щось у маркетингу, але ще не впевнена чи щось більш стратегічне чи просто ведення окремих кампаній.

— Що з навчання справді стало корисним на практиці?

Агрономія дуже допомагає в повсякденній роботі. Також навички бізнес-управління на комунікацій в команді.


— Який курс або викладач найбільше запам'ятався?

У нас усі викладачі як на підбір. Дуже приємні люди, професіонали своєї справи, тому обирати досить важко. Але так, щоб заохотити інших до вступу, то напевно «Смарт-технології в агроменеджменті» Вадима Остапенка. Це максимально корисний і інноваційний курс. Для мене напевно всі технології були незнайомим, а завдання в Qgis дуже цікавими. Також викладач завжди готовий допомогти і пояснити щось додатково.


— Уявімо: тебе зараз дивиться людина і думає «я не з агро». Що ти їй скажеш?

Просто спробуй. Можливо, це буде найкраще рішення в житті.


— Чому агро — це перспективно?

Люди завжди хотітимуть їсти. А значить, агро нікуди не зникне.

— Закінчи фразу: «Агрокебети» для мене — це…

Забезпечене майбутнє.