Нова сторінка із життєпису групи Журн 23001б: підбиття підсумків, накреслення планів на близьку перспективу

Закінчується наш трудовий п’ятий семестр. Наспів час нам, третьокурсникам, поговорити про досягнення і проблеми, яких, до речі, у нас чималенько. Ми були готові до такого спілкування, чекали лише, коли нам повідомить про це куратор Микола Іванович Степаненко. І ось цей день настав. Зібралися всі, за винятком тих, хто через різні обставини опинився далеко від дому. Попросили розпочати розмову Миколу Івановича. Він говорив конкретно, згадав із приємністю всі наші здобутки, не оминув і негативних моментів (пропуски занять, неоперативне реагування на зауваження, прохання й ін.). Важливо, що наш наставник вірить нам і, як він мовив, гордиться нашими успіхами. Це тішить і зобов’язує.

Розмова вийшла системна, рівна, навіть задушевна. Трішки посперечалися, зізналися у «своїх гріхах» (бо ж одна родина, як любить повторювати наш куратор, тож один про одного маємо дбати). Я, як староста, фіксувала роздуми, пропозиції, міркування моїх одногрупників, попросила трьох наших лідерів викласти свої міркування письмово. Вони зголосилися. «Вийшов», на моє переконання, цікавий сюжет на конкретну тему «Нова сторінка із життєпису групи Журн-23001б: підбиття підсумків, накреслення планів на близьку перспективу».

***

«Протягом цього семестру навчання на спеціальності «Журналістика» я отримала багато нових знань і практичних навичок, які є важливими для майбутньої професійної діяльності. Навчальний процес був насичений і різноманітний, він гармонійно поєднував теоретичні заняття з практикою.

На лекціях ми вивчали основи журналістської діяльності, принципи роботи з інформацією, стандарти журналістської етики та відповідальність медіа в сучасному суспільстві. Окрему увагу приділяли вивченню сучасної української мови засобів масової інформації: особливостям журналістського тексту, нормам сучасної української літературної мови, а також побудові словосполучень, речень і цілісного журналістського матеріалу, що є фундаментальними навичками справжнього журналіста. Також аналізували приклади текстів із різних медіа та вчилися редагувати матеріали відповідно до мовних і стилістичних вимог.

Практичні заняття були особливо цікавими, адже ми вчилися працювати з телесуфлером, пробували себе в ролі ведучого, також редагували справжні журналістські матеріали.

Для мене цей семестр став особливим, адже разом з іншими студентами ми мали змогу навідуватися до медіацентру «Суспільного мовлення», де протягом півтора місяця щовівторка здобували нові вкрай важливі фахові навички.

Загалом семестр залишив позитивні враження. Навчання було інтенсивним, але водночас мотивувальним і цікавим. Я краще зрозуміла специфіку професії журналіста, її виклики та важливу роль у суспільстві» (Віталіна Заєць).

***

«Навчання було цікавим і змістовним. Ми знайомилися з новими людьми, багато спілкувалися та працювали разом, що зробило навчальний процес ще приємнішим. Ми отримували цінні знання, пробували застосовувати їх на практиці. Викладачі ставилися з розумінням, завжди були відкриті до діалогу й допомагали, коли це було потрібно. Атмосфера в університеті була спокійною та дружньою, тому навчатися було комфортно. Загалом це був хороший, позитивний і корисний семестр, який залишив приємні враження. У групі ми почуваємося як одна сім’я. Дякуємо за це Миколі Івановичу» (Юлія Праведна).

***

«Кожен семестр у студента зазвичай починається з моря сподівань на додачу з хвилюваннями, чи справдяться вони все ж таки. Я, звісно ж, не був винятком – на початку, після вкрай приємного літнього сезону практично безперервних ультрафіолетових ван в атмосфері, наближеній до ідеальних умов для архетипу природної людини Руссо, мені неймовірно хотілось наново пірнути у вир університетського навчання, хоч і з крихтою скепсису, чи вдасться взагалі будь-кому об’єктивно налаштованому досягти такої мети. Якісь нові предмети, дещиця нових емоцій, коливання між фрустрацією, непевністю та героїчно п’янким ентузіазмом, страх щодо сплющення черепа через тривале носіння накладних навушників, студіювання праць Френсіса Фукуями, Річарда Мюллера, Умберто Еко, Володимира Єрмоленка, екзистенційна криза через прихований детермінізм, вимушений конформізм та інфантилізацію мислення індивідів, насолода від пісень Алії та Дзенкінга, насичення свого макрокосму драмами Лесі Українки і т. д. – так чи так мій п’ятий семестр у НУБІП був тісно пов’язаний із цією вервечкою – водночас причиною, призмою, тлом, сценою, килимком із цвяхів, дощечкою для шахів та навіть інколи (як мені здавалось) садовим секатором, що підрівнював вершечки надто кучерявого кущика. Досвід цього семестру однозначно був вартий праці мозільної та результативної. P.S. Finita la commedia, signori» (Дмитро Земляной).

***

Розумно, переконливо, креативно, а ще –… щиро та правдиво. Можна, ясна річ, щось доточувати чи скорочувати. Я цього не робитиму, а поставлю крапки (ми вправно аналізували глибину сенсів цього розділового знака на заняттях із синтаксису сучасної української мови) й цим промовисто засвідчу найсутніше: наше студентське життя триває, ба ні – вирує, упевнено прямує на нові духовно-пізнавальні видноколи…