Мистецтво влучного вислову: фразеологія у фокусі журналістики
24 березня 2026 року доцент кафедри журналістики та мовної комунікації Наталія Іванівна КОЧУКОВА провела змістовне відкрите лекційне заняття для студентів 1 курсу спеціальності «Журналістика», присвячене темі «Фразеологія української мови: джерела, структура, семантика. Експресивізація медійного тексту засобами фразеології».
Серед колег, які завітали на заняття на чолі із завідувачем кафедри журналістики та мовної комунікації Світланою Василівною ХАРЧЕНКО, були викладачі Ніна Степанівна СТЕПАНЕНКО, Наталія Василівна АДАМЧУК, Світлана Віталіївна ЛИТВИНСЬКА.
Під час лекції зосереджено увагу на тому, що фразеологія є одним із найрухоміших компонентів сучасної української літературної мови. Саме вона оперативно реагує на суспільно-політичні зміни, відображає нові сенси та оцінки, активно функціонує в мові сучасних медіа та формує громадську думку.
Теоретичний блок заняття охоплював: визначення фразеології як розділу мовознавства розмежування об’єкта і предмета фразеології; характеристику фразеологізму як стійкого, відтворюваного, семантично цілісного словосполучення; основні класифікації фразеологічних одиниць (семантичну, генетичну, структурну); поділ на фразеологічні зрощення, єдності та сполучення; типи фразеологічних висловів: прислів’я, приказки, крилаті вислови, афоризми, сентенції.
Окрему увагу приділено системним зв’язкам у фразеології – синонімії, антонімії та омонімії, які розширюють виражальні можливості мови журналіста.
Джерела української фразеології розглянуто як багатошаровий культурний пласт: народнорозмовне мовлення (побут, праця, звичаї); професійні сфери (ремесла, військова справа, театр, рибальство); фольклор і казки; біблійні тексти; антична міфологія та література; авторські крилаті вислови українських і світових митців.
Практичний аспект лекції був зосереджений на функціонуванні фразеологізмів у журналістських текстах. Наголошено, що стійкі сполучення слів забезпечують лаконічність і змістову насиченість, посилюють емоційно-експресивний вплив, полегшують сприйняття складної інформації, допомагають автору формувати оцінку подій і явищ.
Особливий інтерес у студентів викликало питання трансформації фразеологічних одиниць у медіа. Лекторка продемонструвала, як традиційні вислови набувають нових значень через унаслідок індивідуально-авторських змін.
Яскравими прикладами стали трансформовані фразеологізми з української преси, напр., «Надія покидає людину останньою, гроші – першими»; «Американська коса на іранський камінь»; «Час лікує все, окрім склерозу»; «Робота не вовк – із лісу не прибіжить»; «Не брендом єдиним…», «Якщо спочатку і було слово, то лише тому, що потім був гонорар». Такі трансформації створюють ефект несподіванки, активізують асоціативне мислення читача та підсилюють сатиричне або критичне звучання матеріалу.
У межах заняття також обговорено проблему варіантності фразеологізмів, критерії її відмежування від авторських трансформацій, а також роль узусу в закріпленні мовних змін.
Студенти активно долучалися до обговорення, аналізували приклади з сучасних медіа, визначали типи трансформацій і їхній стилістичний ефект, що сприяло розвитку критичного мислення та професійних навичок роботи з текстом.
Підсумком заняття стало усвідомлення того, що фразеологія – це не лише мовна традиція, а й потужний інструмент сучасного журналіста, який дозволяє створювати оригінальні, яскраві, переконливі та емоційно насичені тексти.