Досліджуємо проблеми водосховищ Дніпровського басейну: результати чергової наукової експедиції!

Незважаючи на виклики правового режиму воєнного стану та викликану ними динамічність освітнього процесу, науково-дослідна робота на кафедрі екології агросфери та екологічного контролю здійснюється безперервно. Протягом 26–27 вересня 2026 року університетською науковою групою було успішно реалізовано черговий етап польових досліджень та відбору проб води. Експедицію очолили доцент кафедри Віта СТРОКАЛЬ та молодший науковий співробітник міжнародного проєкту Path4Med, здобувач наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності «Екологія» Єлизавета ДІДУР.

📍 Програма польових досліджень та ретроспектива моніторингу.

Науковий виїзд передбачав відбір гідробіологічних та гідрохімічних проб у 10 репрезентативних пунктах спостереження, розташованих у межах Київського, Канівського та Кременчуцького водосховищ (суббасейн Середнього Дніпра). Ця експедиція є четвертим моніторинговим етапом у поточному вегетаційному сезоні (починаючи з травня 2026 року). Головною метою досліджень є кількісний та якісний аналіз фітопланктонних угруповань – зокрема, синьо-зелених (ціанобактерій) та діатомових водоростей, які є детермінантами антропогенної евтрофікації та зумовлюють хронічне явище «цвітіння» водних об'єктів регіону.

Під час попереднього моніторингового етапу (7–8 серпня 2026 року) в усіх трьох досліджуваних водосховищах було зафіксовано пікові фази «цвітіння». Найбільш інтенсивний розвиток водоростей спостерігався у Кременчуцькому водосховищі. Екстремальна евтрофікація супроводжувалася масовою каскадною загибеллю (замором) іхтіофауни, масштаби якої унеможливлювали точний кількісний облік.

📊 Аналіз метеорологічних умов та їхнього гідроекологічного впливу.

Під час вересневого виїзду науковці констатували регресію рівня води (на 1,0–1,5 м), помітне зниження температури повітря і водного середовища, а також специфічну динаміку розчиненого кисню. Ці зміни стали прямим наслідком синоптичних процесів попередніх місяців. На основі аналізу метеорологічних умов за період з 10 серпня по 25 вересня 2026 року виділено три ключові категорії:

• I категорія (10–31 серпня): Період затяжної термічної та гідрологічної посухи. Характеризувався стабільно високим температурним режимом (денні максимуми становили +30...+34 °C, локально — до +38 °C) та гострим дефіцитом опадів. Інтенсивне випаровування зумовило прогрів поверхневого шару води до пікових значень (>22–24 °C) і падіння її рівня. У поєднанні з низькою проточністю це створило оптимальний гідротермічний режим для спалаху чисельності ціанобактерій. Експоненційне зростання біомаси фітопланктону обмежило проникнення сонячного світла до придонних шарів екосистеми, що спровокувало локальні явища замору риби через нічний дефіцит кисню.

• II категорія (1–20 вересня): Помірно тепла, антициклональна трансформація. Температура повітря плавно знижувалася (вдень до +21...+26 °C), проте водна маса зберігала акумульоване влітку тепло (+20...+22 °C). Антициклональний характер погоди зумовив тривалу відсутність значних опадів, за винятком малоефективних локальних атмосферних фронтів.

• III категорія (21–25 вересня): Різке циклонічне похолодання з обложними зливами. Проходження активного холодного фронту спричинило стрімке падіння денної температури до +11...+16 °C та інтенсивне охолодження водного дзеркала. Період супроводжувався сильними зливами та поривчастим вітром, що викликало «ефект змиву» (flush effect). Поверхневий стік із прилеглих агроландшафтів, селитебних зон та приватного сектору транспортував у водойми значні об'єми органіки, мінеральних добрив і неочищених стічних вод.

Поєднання штормового вітру та температурного шоку зупинило вегетацію теплолюбних ціанобактерій і зумовило вертикальне перемішування водних мас. Це призвело до масової деструкції (колапсу) фітопланктону, його відмирання та седиментації на дно. Активізація гетеротрофних бактерій, що утилізують цю органіку, викликала дефіцит кисню у придонних горизонтах, посилюючи латентну евтрофікацію екосистем.

🔬 Результати експрес-аналізу під час виїзду 26–27 вересня.

Починаючи з 26 вересня, синоптична ситуація стабілізувалася внаслідок вихолоджування та встановлення комфортних осінніх температур (+15...+20 °C) без опадів, що дозволило ефективно провести забір матеріалу.

За результатами польових вимірювань, концентрація розчиненого кисню у водосховищах коливалася у широкому діапазоні – від 3,6 до 15,0 мг/л.

• Низькі значення (близько 3,6 мг/л) фіксувалися у зонах активної деструкції відмерлої біомаси.

• Максимальні значення (до 15,0 мг/л) спостерігалися в локальних осередках акумуляції живих водоростей, що візуально виражалося в інтенсивному зеленому забарвленні, високій каламутності води та наявності мікробульбашкових газоутворень, зумовлених активним денним фотосинтезом фітопланктону.

🎯 Висновки та перспективи дослідження.

Глибокий аналіз динаміки гідрохімічних та гідробіологічних показників, а також остаточне встановлення генезису й шляхів надходження біогенних речовин будуть виконані після завершення повного циклу лабораторно-аналітичних досліджень відібраних проб.

Проте вже зараз зіставлення метеорологічних та гідрологічних даних дозволяє чітко виділити дві ключові синоптичні фази вегетаційного періоду на цей період забору проб води:

• Фаза І – інкубація та макровегетація (10 серпня – 20 вересня): накопичення біогенів та температурний оптимум для цвітіння.

• Фаза ІІ – змив нутрієнтів та структурний колапс (21–26 вересня): припинення активного вегетаційного циклу з переходом процесів деструкції у придонні шари.

Систематична організація таких експедицій та комплексний моніторинг підтверджують високу науково-практичну спроможність дослідницької команди й є вагомим внеском у розробку стратегій подолання критичної екологічної проблеми України – антропогенної евтрофікації поверхневих вод.

Віта СТРОКАЛЬ, доцент

Єдизавета ДІДУР, молодший науковий співробітник,

здобувач наукового ступеня

доктора філософії зі спеціальності «Екологія»