Академічна доброчесність: від античних рукописів до алгоритмів ШІ

Чергове засідання наукового гуртка «Історико-правничі студії» було присвячене бесіді на тему: «Етика наукового пошуку: Від традицій до сучасних освітніх стандартів». Учасники заходу, напередодні I туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт, спробували розібратися, де проходить межа між науковим запозиченням і крадіжкою ідей, та яких пертурбацій зазнало поняття «чесного імені дослідника» впродовж століть.

На початку засідання, керівниця гуртка Ірина Єрмоленко поділилася свої досвідом, отриманим під час проходження підвищення кваліфікації на тему «Доброчесність у сучасному освітньому та науковому середовищі». Зокрема, Ірина Єрмоленко наголосила на тому, що під час здійснення наукового дослідження потрібно слідувати академічній доброчесності, яка базуються на етичних принципах, зокрема уникнення плагіату. Жвава дискусія розгорілася під час розбору таких понять, як «самоплагіат», «фальсифікація», «фабрикація» даних.

Учасники заходу дискутували також про те, чому в давнину цитування не було обов’язковим, а переписування праць вчителів чи запозичення їхнього стилю вважалося формою величезної поваги, мудрості та приналежності до високої традиції, а не плагіатом.

Окрему увагу приділили питанню використання ШІ під час здійснення наукового дослідження. Спробували відповісти на ряд дискусійних питань, зокрема: «Чи є ШІ інструментом еволюції науки, чи початком її деградації»; «Чи змінить ШІ правила гри так само кардинально, як у середньовіччі друкарський верстат»; «Чи можна використовувати ШІ під час написання судового рішення»?

Щиро дякую всім учасникам заходу за змістовну дискусію та критичне мислення! До нових зустрічей!

Керівниця наукового гуртка, Ірина Єрмоленко