April 22, 2019
18 квітня 2019 р. на гуманітарно-педагогічному факультеті НУБіП України відбулась шоста, вже традиційна, науково-практична конференція наукової молоді університету, присвячена найактуальнішим питанням розбудови вітчизняної дипломатії, місцю й ролі нашої держави і її зовнішньої політики в історії й сьогоденні глобальної системи міжнародних відносин.
Цього разу її було приурочено до сторіччя Версальської (Паризької) конференції 1919 р., що стала міжнародно-правовим завершенням першої світової війни, а назва відбила проблематику наукових уподобань й досліджень студентів-міжнародників і всіх, що хто взяли у ній участь: «Українська дипломатія: від Версалю до сьогодення».
Конференцію організовано кафедрою міжнародних відносин і суспільних наук гуманітарно-педагогічного факультету.
Із словом до учасників звернувся голова оргкомітету, декан гуманітарно-педагогічного факультету, доктор філологічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України Шинкарук В.Д.
Відзначивши особливу широту наукової палітри заявлених доповідей, відображених у програмі конференції, наполегливість та послідовність кафедри міжнародних відносин і суспільних наук у залучені бакалаврів до поєднання навчання з науковою роботою, тяжінням студентів до виступів й написання наукових робіт іноземними мовами, декан побажав успіху в роботі молодіжного форуму та всіляких життєвих і навчальних гараздів його учасникам.
До вітального слова приєднався та відкрив роботу конференції заступник голови оргкомітету, завідувач кафедри міжнародних відносин і суспільних наук, професор, доктор історичних наук Білан С.О.
Не залишився осторонь від можливості привітати учасників та побажати їм творчої наснаги і член оргкомітету, заступник декана, кандидат педагогічних наук, доцент Рудик Я.М.
Всього у науковому заході цього року взяли участь близько ста студентів-міжнародників, що відбила, зокрема, яскраво й насичено оформлена програма, підготовлена самими молодими науковцями.
Серед розмаїття тем й питань, що їх було заявлено, звертає на себе увагу, так би мовити, своєрідний науковий напрям, що його присвячено роботі українських представників на конференції у Парижі. Україна з відомих причин не була й не могла бути власне повноцінним її учасником, проте спроба молодих науковців розібратись у складних процесах виходу молодої республіки у, так би мовити, світ післявоєнної дипломатії, дослідити й визначити джерела зовнішньої політики нашої держави заслуговують на схвалення в тому числі й у контексті святкування сторіччя національно-визвольних змагань 1917‒1921 рр., що воно триває протягом останніх років.
На пленарному засіданні було заслухано 11 доповідей, до яких було запрошено студентів як другого, так і першого курсів, причому більшість з них проголошено іноземними (англійською та німецькою) мовами.
Наукову частину конференції відкрила доповідь студентки другого року навчання спеціальності «Міжнародні відносини» Білошапки Анни «Український дипломат Геннадій Удовенко», яка розглянула життєвий та професійний шлях, громадянське, фахове й кар’єрне становлення, досягнення, значення, складнощі та успіхи політичної діяльності відомого українського дипломата, міністра закордонних справ України у 1994‒1998 рр., єдиного поки що українського дипломата – голови Генеральної асамблеї ООН (1998 р.) – Геннадія Удовенка.
Студентка другого курсу, Артемчук Єлизавета винесла на обговорення загалу доповідь «Колізія міжнародних відносин 1918‒1939 рр.: пацифізм проти мілітарізму», в ході якої не тільки звернулась до подій і становища на міжнародній арені в період 1918‒1939 рр., а й проаналізувала зовнішню політику України щодо інших держав в контексті заявленої теми.
Широкого обговорення і набули питання, що вони пов’язані з розвитком українсько-британських відносин. Їх, зокрема, з різних боків висвітили студентки першого та другого курсів Майстренко Оксана з темою «Українсько-британські взаємовідносини в часи Української революції 1917‒1921 рр.» та Віценко Єлизавета ‒ «Політика уряду Маргарет Тетчер в перший період правління ».
Міжнародники акцентували увагу на історії і сьогоденні проблематики відносин України з іншими державами: Угорщиною, Китаєм, Японією тощо.
Натхнена Китаєм – великою країною з багатою історією і найбільшим у світі населенням, Солодка Катерина, виступивши з темою «Становлення відносин України і Китайської Народної Республіки», наприкінці пообіцяла, що один з наступних її виступів буде представлений китайською мовою, а Мазур Дар’я презентувала доповідь про основні напрями та перспективи дипломатичних відносини між Японією та Україною.
Маргітич Тетяна, у виступі «Становлення україно-угорських дипломатичних взаємин» розкрила історію розвитку дипломатичних відносин держав, запропонувавши ефективні, як на її думку, методи вирішення протирічь, що виникли останніми роками.
Основні проблеми і прорахунки української дипломатії та шляхи їх подолання розглянув студент першого курсу Пономаренко Владислав, на думку якого, першим кроком до вирішення визначених проблем є реформування чинного законодавства, що регулює сферу зовнішніх відносин. Цю місію можна довірити перевіреному, зацікавленому колу осіб, які мають досвід у цій сфері та володіють фаховими знаннями з усіх норм міжнародного законодавства. Першочерговим кроком у роботі такої групи може стати, на погляд молодого аналітика, зокрема, зміна певних статей у «Положенні про роботу МЗС».
Відзначимо широку, зацікавлену, науково обґрунтовану дискусію, що її викликали виступи доповідачів.
Перші підсумки роботи пленарного засідання, аналіз їх наукового потенціалу задля покращання навчання бакалаврів-міжнародників, підвищення й поглиблення дослідницької складової підготовки фахівців з міжнародних відносин зробив науковий керівник конференції, доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук С. Асатуров.
Далі роботу було подовжено у трьох секціях, де отримали можливість взяти участь в обговорені проблематики науково-практичної конференції всі, хто заявили своє бажання й прагнення до дискусії та наукових змагань.
Чергову, вже шосту студентську науково-практичну конференцію кафедри міжнародних відносин і суспільних наук гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП успішно завершено. Далі на студентів чекають участь у фестивалі «Голосіївська весна», травневі свята, завершення навчального року й такі довгоочікувані канікули, але студентське життя триватиме й ніколи не закінчуватимуться його наукові обрії.
Наталія Мотенко,
студентка групи МВ-17001б
Сергій Асатуров,
доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук