Постаті Михайла Грушевського, Івана Франка та Василя Стуса – у лекції відомого львівського історика

16 березня 2018 року магістри гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України мали унікальну можливість долучитись до однієї з сторінок в історії літературного поступу, прослухавши лекцію знаного історика, людини, закоханої в українську мову та все українське – Богдана Зіновійовича Якимовича – доктора історичних наук, заслуженого працівника культури України, професора кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету імені Івана Франка.

     Свою розповідь Богдан Зіновійович присвятив трьом видатним постатям: Михайлові Грушевському, Іванові Франку, Василеві Стусу. З вершини 80-річчя від дня народження Василя Стуса було подано роздуми про тяглість титанів культури українського народу, певну реінкарнацію геніальних особистостей через десятиліття після смерті попередників. На основі глибокого вивчення реальних досягнень у галузі української культури та крізь призму видавничого процесу було зроблено нову спробу вивчення проблеми франкознавства, грушевськознавства та стусознавства. Доповідач проаналізував творчу та видавничу діяльність І. Франка, М. Грушевського та В. Стуса в реалізації низки творчих і наукових проектів. Лектор дійшов висновку, що без тісної взаємодії велетнів українського духу – Івана Франка, Михайла Грушевського, Василя Стуса – національний рух українців, зокрема й до соборності українських земель був би, принаймні, довший, а їх внесок у розвиток української культури просто безцінний.

     Б. Якимович акцентував, що проведення першої серйозної наукової конференції з нагоди 80-річчя від дні народження однієї із знакових осіб українського резистансу Василя Стуса – людини могутнього таланту і незламного духу, що відбулася в Національному університеті біоресурсів і природокористування України, є «певним викликом нашій академічній науці». Такого рівня особистостям, яким був Василь Стус, «мали б хоча раз на десять років бути присвячені Міжнародні наукові конгреси, хай, може, і невеликі кількісно, але могутні за глибиною студій».

Н. В. Мазур,
кандидат філологічних наук