Зустрічаємо 30-річчя кафедри аквакультури: «Стан та перспективи розвитку аквакультури в умовах глобальних викликів»
26 березня факультет тваринництва та водних біоресурсів став епіцентром наукових дискусій. Міжнародна науково-практична конференція «Стан та перспективи розвитку аквакультури в умовах глобальних викликів», присвячена 30-річчю кафедри аквакультури, зібрала провідних вчених України, представників державної влади та міжнародних експертів.
Роботу конференції розпочав декан факультету Руслан КОНОНЕНКО, який підкреслив символічність ювілею підрозділу, що три десятиліття формує інтелектуальний капітал рибної галузі.
З вітальним словом до учасників звернувся ректор університету Вадим ТКАЧУК. Він акцентував на тому, що сучасна аквакультура вийшла за межі простого вирощування риби, ставши ключовим елементом глобальної продовольчої безпеки. Ректор висловив особливу вдячність викладачам кафедри, чия відданість натхненно формує майбутнє галузі.
Важливість синергії науки та держави відзначив заступник Голови Держрибагентства Андрій ЗІНЧЕНКО, наголосивши, що розробки кафедри мають пряме прикладне значення для модернізації галузі, а її випускники сьогодні успішно змінюють державний сектор. Питання освітніх стандартів та успішного поєднання традицій з інноваціями висвітлив начальник науково-дослідної частини Володимир ОТЧЕНАШКО.
Доповідь завідувача кафедри Віталія БЕХА стала ретроспективою тридцятирічного шляху. Кафедра, заснована у 1996 році, пройшла етап становлення завдяки сміливості її фундаторів. Віталій Валерійович згадав усіх, хто стояв біля витоків вітчизняної школи аквакультури, та представив сучасний склад — унікальну команду, де досвід науковців-корифеїв органічно поєднується з енергією молоді. Сьогоднішнє життя кафедри — це не лише лекції, а й наукові гуртки, виїзні лабораторні заняття та активна співпраця з роботодавцями.
Конференція стала справжнім майданчиком для глобального діалогу завдяки широкій участі іноземних колег з Литви, Хорватії, Латвії, Гани та Індії.
Змістовна частина конференції стала відображенням багатогранності сучасної науки про водні біоресурсів та аквакультуру. Український науковий пул представив результати, що мають не лише теоретичне, а й критичне стратегічне значення для держави.
Розпочав професійну дискусію перший заступник директора ДУ «Методцентр з аквакультури» Микола ФЕДОРЕНКО. Його аналіз сучасного стану та ключових тенденцій галузі акцентував увагу на необхідності негайного впровадження інновацій для забезпечення продовольчої безпеки України. Важливим доповненням стала доповідь доцента кафедри аквакультури Ірини КОНОНЕНКО, яка висвітлила концепцію благополуччя (welfare) гідробіонтів. Ця етична складова дедалі активніше впроваджується в українську наукову практику як невід’ємна умова ефективного та гуманного рибництва.
Особливий резонанс викликала доповідь Павла КУТІЩЕВА, завідувача Чорноморського відділу ДНУ «ІРГЕМО». Його ґрунтовний аналіз катастрофічного впливу знищення Каховської ГЕС на іхтіофауну Дніпра не залишив байдужим жодного учасника. У дискусії науковці дійшли спільного висновку: стратегічна роль у відродженні втраченого потенціалу, зокрема відновленні осетрових видів риб, належить саме сучасним риборозплідним комплексам.
Марина ПАШКО (керівник рибдільниці ТОВ-СРП «Осетр») поділилася досвідом індустріального осетрівництва, розкривши найскладніші виклики, з якими стикається реальний сектор виробництва.
Василь КОВАЛЕНКО (завідувач відділу аквакультури ІРГЕМО) представив результати досліджень щодо оптимізації годівлі кларієвого сома в рециркуляційних установках (УЗВ) за допомогою спеціалізованих добавок.
Олег ГАБУДА (власник ТЗОВ «Карпатський Водограй») продемонстрував успішну модель регіонального рибництва, де ефективні технології вирощування прісноводних риб гармонійно поєднуються з підтримкою екологічного стану водойм та інтересами місцевих громад.
Питання збереження національного надбання підняла завідувачка лабораторії селекції Інституту рибного господарства Ганна КУРІНЕНКО. Жваве обговорення точилося навколо створення ефективної системи селекції в коропівництві, яка має на меті не лише підвищення продуктивності, а й збереження унікальних генетичних ліній, що формувалися десятиліттями.
Новий погляд на любительське рибальство представив голова ГО «Рибальський клуб «Флагман»» Михайло ОРЛОВ. Він обґрунтував трансформацію цього напряму у потужний сектор рекреаційного господарства. Фахівці погодилися, що впровадження принципів цивілізованого рибальства та створення спеціалізованих зон відпочинку стане дієвим інструментом залучення інвестицій та економічного відродження громад у післявоєнний період.
Підбиваючи підсумки ювілейної конференції, можна впевнено констатувати: кафедра аквакультури зустрічає своє 30-річчя як потужний науково-освітній центр, здатний генерувати рішення для найскладніших викликів сучасності.
