Від поля до лабораторії: дослідження нітратів у продуктах харчування та воді

У сучасних умовах питання якості продуктів харчування та безпечності питної води набувають особливої актуальності. Саме тому дисципліна «Agroecology» відіграє ключову роль у підготовці майбутніх агрономів, адже вона поєднує фундаментальні знання з практичними навичками екологічного контролю.

Яскравим прикладом такого підходу стало практичне заняття, під час якого студенти нашої групи разом із викладачами – доцентами Ольгою Кравченко та Ларисою Владиславівною – долучилися до виконання міжнародного європейського проєкту «EU_NITRA_UKR». Участь у цьому проєкті надала можливість працювати за сучасними європейськими методиками та відчути себе частиною наукової спільноти, що займається вирішенням актуальних екологічних проблем.

У межах цього проєкту було проведено комплексне лабораторне дослідження, присвячене визначенню вмісту нітратів у свіжих овочах, фруктах та питній воді. Основною метою заняття стало не лише закріплення теоретичних знань, а й формування практичних навичок аналізу екологічної безпеки продуктів харчування. Особливу увагу було приділено ризикам, пов’язаним із надмірним накопиченням нітратів, їх впливу на здоров’я людини та способам зниження їхнього вмісту.

Лабораторна робота складалася з кількох етапів, кожен із яких мав важливе навчальне значення. На початковому етапі студенти опанували правила підготовки сучасного вимірювального обладнання — нітратоміра. Зокрема, було виконано очищення сенсора дистильованою водою та проведено двоетапне калібрування приладу, що є критично важливим для отримання точних і достовірних результатів.

Для дослідження використовували широкий спектр зразків: овочі та фрукти як із приватних господарств, так і з торговельних мереж — огірки, редис, картоплю, кабачки, полуницю, ківі, банани, яблука та інші. Окремий блок досліджень було присвячено аналізу питної води, що мало особливу практичну цінність: студенти мали змогу перевірити якість води зі своїх регіонів і зробити власні висновки щодо її безпечності.

Після теоретичного ознайомлення з європейськими нормами вмісту нітратів ми перейшли до підготовки зразків. Було застосовано різні підходи: частину продуктів досліджували у сирому вигляді, іншу – після термічної обробки (варіння протягом 10–15 хвилин) або вимочування у фільтрованій воді. Додатково проводився аналіз соку, отриманого з фруктів, щоб визначити, як змінюється концентрація нітратів після механічної обробки.

На етапі вимірювань ми зафіксували початковий (базовий) рівень нітратів у сирих зразках, після чого провели повторні дослідження для оброблених продуктів. Окремо визначали вміст нітратів у відварі, що дозволило оцінити інтенсивність їх переходу у воду.

Особливо цікавими виявилися результати аналізу кабачка. У сирому зразку вміст нітратів становив 38 одиниць, тоді як після варіння цей показник зріс до 110 одиниць, а в відварі було зафіксовано 15 одиниць. Такий результат є нетиповим, адже зазвичай термічна обробка сприяє зниженню концентрації нітратів. Під час обговорення з викладачами було висунуто обґрунтовану гіпотезу, що під час варіння кабачок втратив значну кількість води, що призвело до відносного підвищення концентрації нітратів у тканинах продукту.

На завершальному етапі студенти здійснили комплексний аналіз отриманих результатів: дані були систематизовані у таблицях, порівняні з нормативними значеннями та використані для розрахунку допустимої добової дози (ADI) споживання нітратів. Також було зроблено висновки щодо якості питної води з різних регіонів України.

Практичні заняття з агроекології такого формату є надзвичайно важливими для формування сучасного фахівця. Вони поєднують теоретичні знання з реальними дослідженнями, розвивають аналітичне мислення, навички роботи з лабораторним обладнанням та вміння оцінювати екологічні ризики. Саме завдяки таким дисциплінам студенти отримують не лише знання, а й практичний досвід, який є ключовим для майбутньої професійної діяльності агронома.