Як я потрапила до студентського наукового гуртка кафедри соціальної роботи та реабілітації гуманітарно-педагогічного факультету «Школа організатора соціально-психологічного простору особистості»?
Я – Рибальченко Єлизавета – студентка НУБіП, заочної групи спеціальності «Соціальна робота», і познайомилася з Інною Іванівною Осадченко на одній із лекцій для нашого курсу. Вона застосувала арттерапевтичну практику, що мене дуже зацікавило, і коли Інна Іванівна запросила на чергове засідання гуртка (студентського наукового гуртка кафедри соціальної роботи та реабілітації гуманітарно-педагогічного факультету «Школа організатора соціально-психологічного простору особистості»: https://nubip.edu.ua/plan-roboty-hurtka-86), я без вагань погодилася, нічого про нього не знаючи, окрім того, що його учасники надзвичайно дружні і називають себе родиною, а очолює гурток, як науковий керівник – проф. Осадченко І. І. – доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри соціальної роботи та реабілітації НУБіП України, практикуючий психолог.
Перед першим засіданням гуртка хвилювалася, як усе пройде, чи не буде мені ніяково серед старших здобувачів освіти та навіть спеціалістів, які давно закінчили університет, але досі відвідують гурток уже у якості супервізорів та експертів. Червоніла, соромилася, але завдяки підтримці щоразу ставало легше. Тут ти не боїшся осуду, відчуваєш безпеку і натхнення, бо головне гасло від наукового керівника: «Ми не помиляємося: ми набуваємо цінного досвіду!». Тому навіть досвідчені спеціалісти-випускники нашого університету ділилися з гумором своїми професійними помилками, бо без них досвіду не набути.
Хтось застосовує отримані знання у роботі з тими, хто цього потребує, хтось – у роботі з дітьми, а хтось, як і я, використовує їх для власного саморозвитку. Саме для цього і про це наш гурток.
Навіть чат спільноти містить стільки корисної інформації, що можна залипнути на години (власне, як це сталося зі мною): відео, лекції, презентації, протоколи, опитувальники та багато іншого.
Поки що мала можливість відвідати засідання гуртка протягом кількох місяців, але кожне з них було надзвичайно інформативним. Знання, що важливі не лише для фахівців, а й для кожного з нас, адже в житті трапляються різні ситуації, і краще бути до них готовими. Окремо хочу виділити авторські психопедагогічні вправи Інни Іванівни, які допомогли краще пізнати себе.
Дякую всім учасникам за теплу атмосферу, а Інні Іванівні – від кафедри соціальної роботи та реабілітації гуманітарно-педагогічного факультету – за створення такого унікального освітньо-наукового простору ❤️ Долучайтеся до нас! Не втрачайте можливості!
