26 листопада – День пам’яті жертв голодоморів

Шановні колеги!

     Сьогодні ми вшановуємо пам’ять мільйонів українців, що загинули від голоду у 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 роках. Найбільшою трагедією в історії України став Голодомор 1932-1933 років, який у багатьох країнах світу нині визнано геноцидом українського народу, здійсненим сталінським режимом. Жертвами цього Голодомору в Україні стали щонайменше 3,9 мільйона людей.

     Розбудовуючи власну державу, ми маємо пам’ятати про кожен наш крок на п’єдестал незалежності, про кожну історичну віху – сумну і радісну. Без належної оцінки Голодомору 1932-1933 років в Україні – цієї найбільш цинічної форми політичного терору в історичному, соціологічному, правовому і політичному аспектах, неможливо сьогодні уявити історію Європи ХХ ст., збагнути саму суть тоталітаризму. За антиукраїнською спрямованістю та масштабністю застосування, голод 1932–1933 років виявився найжахливішою зброєю масового знищення та соціального поневолення селянства, яку використав тоталітарний режим в Україні. Час лікує душевні рани, але рану в серці України загоїти неможливо. Нагадує про неї і сьогоднішній військовий терор, який влаштувала путінська росія. Загарбники своєю ціллю проголосили знищення українського народу, нашої культури та історії, на окупованих територіях спалюють підручники, де є хоч найменша згадка про Голодомор. росія воює з дітьми, руйнує школи, дитячі садки, знищує енергомережі, водогони, залишаючи без тепла і води мільйони громадян України.

     Ми, українці, разом прагнемо вигнати окупанта з рідної землі, жити в мирі, щоб геноциду більше не було. Тож мусимо бути сміливими і рішучими, налаштованими лише на Перемогу!

     Схилімо сьогодні голови в глибокій жалобі і запалімо свічку пам’яті за тими, хто загинув голодною смертю, став жертвою репресій тоталітарного режиму, сумуємо і за загиблими в нинішній війні.

З пам’яттю у серці,

Ректор НУБіП України           Станіслав Ніколаєнко