Шанс на підвищення мовних навичок та харчова безпека при мікрохвильовій обробці

     Сучасна харчова промисловість приділяє особливу увагу фізичним методам впливу на вихідну сировину, напівфабрикатам і готовій продукції, які здатні інтенсифікувати теплообмінні процеси, забезпечити мікробіологічну безпеку, а також поліпшити і підвищити харчову цінність сировини. Метод мікрохвильової обробки застосовується у різних технологічних процесах, як у харчовій промисловості, так і в громадському харчуванні.

     В рамках реалізації спільного проєкту із Університетом штату Пенсильванія (США) та НУБіП України «Educational Reform at NULES: Building an Industry Outreach and Training Program for the Growing Food Sector» 19 та 21 січня відбулися вебінари представлені професором Рамасвамі Анантесваран на тему: «Розроблення харчових продуктів-мікрохвильова обробка».
     До учасників та лекторів з вітальним словом звернувся проректор з науково-педагогічної роботи, міжнародної діяльності та розвитку Вадим Ткачук. Він запевнив, що подібні вебінари мають позитивний вплив на англомовну підготовку учасників та висловив сподівання на продовження співпраці.

     На даний час мікрохвильова обробка застосовується в громадському харчуванні і харчовій промисловості у процесах розігріву і приготування страв, сушки, розморожування, варіння, випічки, знезараження, екстрагування, а також в якості стимулюючого фактору, спрямованого на інтенсифікацію технологічних процесів і підвищення харчової цінності сировини, напівфабрикатів і готової продукції.

     Онлайн-семінари наочно зруйнували ряд міфів про негативний вплив мікрохвильової печі, продемонстрували учасникам, ряд переваг, що має мікрохвильова обробка, порівняно з традиційними методами термічної обробки, зокрема: висока швидкість нагріву і його рівномірність внаслідок об'ємної подачі тепла; збереження вітамінів та інших незамінних нутрієнтів харчового продукту; можливість м'якого режиму термообробки, подачі тепла імпульсами, тобто ступеневого нагріву та ряд інших, що забезпечать не лише належний рівень безпечності харчового продукту, а й високу харчову і біологічну цінність сировини, напівфабрикатів та готових виробів.

     Варто зазначити, що вже традиційною була атмосфера вебінарів, інформаційно насичені презентації та вільні дискусії організаторів та учасників, формували її сприятливою для засвоєння представленого матеріалу та поглиблення не лише професійних знань з актуальних питань безпечності харчових продуктів, а й володіння англійською.

     Наступний вебінар, що відбудеться 15 і 17 лютого 2021 року, предсталятиме професор Хасан Гуарама (Університет штату Пенсильванія, США) і присвячуватиметься темі: «Плісняві гриби та мікотоксини в зерні під час його переробки, зберігання та продажу». Проблема боротьби із мікотоксинами (вторинними метаболітами пліснявих грибів) в зерні та продуктах його переробки є світовою, оскільки втрати зерна від контамінації мікотоксинами складають 25%. Тому характеристика продуцентів та умови продукування небезпечних метаболітів, список мікотоксинів та їхні допустимі рівні в зерні і продуктах харчування, методи виявлення та ідентифікації, міжнародний досвід запобігання забруднення і знезараження зерна від мікотокинів є цікавою і вкрай актуальною темою для виробників зерна, зернотрейдерів, фахівців токсикологів, мікробіологів, ветеринарів, спеціалістів переробної та харчової промисловостей.

Наталія Сілонова,
доцент кафедри стандартизації та сертифікації с.-г. продукції
Олександр Лабенко,
директор ННЦ міжнародної діяльності
Наталія Волощук,
доцент кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна