Долаємо нові виклики в організації педагогічної практики на факультеті ветеринарної медицини

    Важливість та необхідність проведення педагогічної практики серед аспірантів (здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії, PhD студентів) не може бути переоцінена, адже це певні «золоті ворота» у світ нелегкої, проте надзвичайно багатогранної викладацької діяльності, це нові виклики та випробування своїх можливостей, це певна оцінка спроможності нести відповідальність за посів «зерен знань» серед слухачів, щоб через певний проміжок часу виростити в них безумовну любов до своєї професії, підняти рівень компетенції у професійних питаннях та зібрати вдалий урожай висококваліфікованих спеціалістів, які люблять свою справу і цінують кожне життям, що їм буде ввірено.

     Для сучасних PhD студентів педагогічна практика – це єдиний шлях до набуття навичок практичної педагогічної діяльності, поглиблення теоретичних знань та практичних навичок зі спеціальності, набутих під час підготовки за освітньо-науковою програмою. Системна робота з PhD студентами проводиться і на кафедрі епізоотології, мікробіології та вірусології, навіть в реаліях карантинних обмежень та дистанційного навчання.

     Протягом осіннього семестру PhD студенткою Іриною Маковською  (науковий керівник – професор Недосєков В.В.) педагогічна практика була розпочата офлайн на кафедрі епізоотології, мікробіології та вірусології, але, оскільки нові виклики та епідемічні «коронні» реалії змусили адаптуватись до проведення занять в онлайн-форматі, то заняття були переформатовані із застосуванням можливостей платформи Zoom, ресурсів і можливостей Google форм та комунікаційних сервісів Viber й Gmail. Така форма навчання для студентів 10 групи ІV курсу ОС «Магістр» за напрямом підготовки 212 – «Ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза» вже була знайома, тому налаштування на робочий процес було швидким, а проведення занять – ефективним і зручним.

     Звичайно, формат дистанційних занять має і, мабуть, ще тривалий час буде мати свої недоліки внаслідок відсутності постійного контакту зі студентом через технічні або будь-які інші причини, проте, навіть в таких умовах, Ірина змогла долучити до навчального процесу всіх присутніх за рахунок стабільного проведення тестових опитувань, дискусій під час занять по розкритих темах, обговорення конкретних проблем за пройденим матеріалом, аналіз результатів тестових завдань, а також шляхом мотивування до прояву ініціативи для підготовки доповідачів та опонентів по нових темах. Працювати було легко, адже студенти виявляли активність та зацікавленість, що засвідчило високий рівень обізнаності самих учасників занять. В цілому, проведення педагогічної практики з одного боку дозволило Ірині Маковській підвищити рівень набуття компетентностей щодо здійснення освітнього процесу, навчання, розвитку і професійної підготовки до професійноорієнтованої діяльності, а з іншого – відкрити нові шляхи взаємодії зі студентами та опановувати й вдосконалювати нові методики й технології проведення занять, що було важливим кроком на шляху до вдосконалення, як здобувача вищої освіти ступеня доктора філософії.

Володимир Мельник,
завідувач кафедри епізоотології,
мікробіології і вірусології
Ірина Маковська,
аспірантка кафедри