Проєкт «School of Practical Psychology»: «Дитяча психотравма. Ехо війни»

5 листопада 2020 року

«Війна в однаковій мірі обкладає даниною чоловіків і жінок,
але з одних стягає кров, з інших – сльози. А як же діти?»
Вільям Теккерей

     Ситуація, яку переживає Україна впродовж останніх років, сформована низкою надзвичайних та екстремальних подій, які є травмуючими для різних верств населення.

     Особливих випробувань зазнають військовослужбовці та їхні родини, мирні жителі, що перебувають у зоні воєнного конфлікту, переселенці. У цих людей може погіршитися фізичне і психічне здоров’я, загострюються наявні проблеми та з’являються нові, їм важко адаптуватися в складних обставинах. Однією з найбільш незахищених та вразливих категорій населення, яка гостро реагує на вплив стресових чинників, є діти. Вони «віддзеркалюють» не лише власне напруження, яке виникає через стрес, а й психоемоційний стан значимих дорослих, які їх оточують.
     Саме висвітлення актуальності заданої теми «Дитяча психотравма. Ехо війни» спонукала учасників проєкту School of Practical Psychology «Школа практичної психології» кафедри психології долучитись до вебінару кризового дитячого психолога, практичного психолога вищої кваліфікаційної категорії Світлани Влад.

    На зустрічі було обговорено низку важливих питань щодо визначення особливої дитячої реакції на вплив надмірного стресу. Як правило діти не можуть розповісти про те, що їх турбує. Батьки та вчителі нерідко намагаються просто дисциплінувати дитину, яка «нестерпно» себе поводить, не усвідомлюючи, що такі прояви можуть бути наслідками психотравми. Проте, спостерігаючи за дітьми, можна зрозуміти, що вони потерпають від травмуючих подій. Наслідки сильного стресу проявлятимуться і в поведінці дитини, і у змісті її ігор, фантазій, і у емоційних станах, позначатимуться на пізнавальних процесах, викликатимуть хронічні соматичні захворювання. Багато малюків потребують особливого піклування, допомоги з боку дорослих, розуміння однолітків. Завдання із забезпечення комфортного перебування таких дітей в сім’ях, освітніх закладах покладається в першу чергу на практичного психолога. А тому, в ході активної дискусії учасники заходу намагалися знайти відповіді на найбільш типові питання, з якими стикаються психологи, що працюють з дітьми, постраждалими від військового конфлікту. При цьому спікер прагнула підкреслити суттєві особливості симптоматики посттравматичного стресового розладу і психолого-педагогічних підходів до їх корекції, а також визначити різницю між стресовою і травмуючою подією. Поняття «травма», «психотравма», «травмуючий стрес» часто вживаються як синонімічні. Ними позначають будь-яке переживання, що спричиняє нестерпні душевні страждання. Це переживання невідповідності між загрозою та індивідуальними можливостями її подолання. Зазвичай, травмуючі переживання бувають тоді, коли немає можливості ні втекти, ні протистояти тому, що відбувається. Стан травмуючий стресу супроводжується інтенсивним страхом, гострим відчуттям безпорадності та втрати контролю, фізіологічними змінами та змінами способу саморегуляції. Наслідком психотравми можуть бути тривалі фізичні, психічні й особистісні розлади. При наявності практичних знань, психолог ефективно надасть психологічний супровід та допомогу дитині із застосуванням доречних форм.
     Учасники проєкту детально зупинились на обговоренні психологічних прийомів та технік в роботі з психотравмою дитини. Світлана Влад поділилась власним досвідом, прокоментувала доцільність застосування кожної техніки у відповідності до запиту дитини та надала рекомендації майбутнім психологам щодо психологічної інтервенції системи допомоги психотравмованим дітям.

     Обговорення теми «Дитяча психотравма. Ехо війни» виявилось емоційно непростим та хвилюючим. Тому, на заключному етапі зустрічі, з метою знаходження відповідей на власні глибинно-неусвідомлювані питання психологиня провела з учасниками вебінару медитаційну вправу «Моє безпечне місце як ресурс моєї сили».
     Зустріч однодумців, яка не залишила байдужою кожного учасника! Дякуємо, Світлані Влад, за отриманий безцінний досвід та усвідомлення міри професійної відповідальності!

Чекаємо наступної зустрічі на проєкті!
School of Practical Psychology


Лариса Афанасенко,
керівник проєкту «School of Practical Psychology»,
доцент кафедри психології  

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook