До міжнародного жіночого дня. Студентка Єлизавета Артемчук: робота в НАЗЯВО відповідальна та цікава
Третьокурсниця гуманітарно-педагогічного факультету Єлизавета Артемчук – дівчина цікава і вельми цілеспрямована: наразі встигає успішно навчатися і працювати у складі фокус-групи Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). Про останнє – наша розмова.
Як трапилося, що потрапила до складу фокус-групи?
– Ще з другого курсу працювала в деканаті і про цю можливість розповів наш заступник декана Ігор Буцик. До того навіть не уявляла собі, що це таке – НАЗЯВО. За своєю природою я дуже допитлива і вважаю, що якщо є можливість – нею варто скористатися. Тож заповнила відповідну анкету і за літо встигла про неї… забути. Вже у вересні, на парі, яку вів завідувач кафедри міжнародних відносин і суспільних наук Сергій Білан, дізналася від нього, що пройшла перший відбірковий етап.
І який етап був наступним?
– Онлайн навчання. Нам розповідали все з азів: що таке НАЗЯВО, хто такий експерт, які є критерії оцінки освітньої програми. Далі – тестування, за результатами якого я пройшла пороговий бал і вже очні тренінги. Вони проходили у жовтні на базі Національного авіаційного університету. На них нам, так би мовити, зсередини, показували, як проходить робота фокус-груп зі всіма учасниками – викладачами, студентами, адміністрацією. І проводили симуляції: розбивали на групи і кожна грала свою роль – експерта, студена і т.д. То були дуже насичені дні: працювали з 9-ї і до 18-ї, величезний об’єм інформації. Було складно, але надзвичайно цікаво!А вже через три тижні після закінчення навчання мені запропонували взяти участь у першій акредитації. Звісно, я погодилася.
Наскільки навчання і симуляції підготували до реальності?
– Дуже і дуже добре. У реальності виявилося навіть простіше. Наприклад, із реальними студентами працювалося легше, ніж на симуляції, де для кращої підготовки стикалися навіть з хамством. Нам же чесно і чітко відповідали на поставлені питання, всі ставилися з розумінням. Коли готували до найскладніших умов, як це було з нами, звичайна ситуація вже не викликає питань чи стресу.
Після того, як інформація зібрана і підкріплена відповідною документацією наших фокус-груп, вона подається безпосередньо до НАЗЯВО. Наша місія на цьому закінчується.
Це досить відповідальна робота. Чи не тисне розуміння цього?
– Як і будь-який член фокус-групи, я це прекрасно розумію. І – не тисне. Ми чесно і якісно виконуємо свою роботу, тому я абсолютно спокійна.
В університеті вивчаєш міжнародні відносини. Чи не розчарувалася у своєму виборі – і вишу, і фаху?
– При вступі мала вибір. І НУБіП обрала після довгого моніторингу всіх провідних українських вишів. Те, що я тут змогла вже зараз так зреалізуватися, показує правильність зробленого вибору. Якщо ж говорити про українські виші взагалі, то потрібно піднімати рівень освіти, покращувати її якість. І в цьому акредитація через НАЗЯВО дуже потужний стимул. Думаю, тут потрібно саме жорсткіше ставлення.
А щодо фаху, то політика та історія цікавили мене завжди, а ще – хотіла розібратися, як функціонує держава, і бути дотичним до змін на краще. Тож і цей вибір був правильним: мені це цікаво, це моє, я це люблю.
Вже маєш якийсь фаховий досвід?
– Так, ми проходили практику у архівному відділі Міністерства закордонних справ: займалися його впорядкуванням. Хочу зауважити, що зовні МЗС виглядає велично, хотілося б, щоб так само все було і зсередини. Можливість попрацювати нам організував наш викладач Сергій Асатуров, ця практика була по бажанню і виявилася дуже корисною.
Чим саме?
– Зрозуміти більше про професію. Ми багато спілкувалися з досвідченим дипломатом Олександром Сомарським і зрозуміли, наскільки це важкий труд. Якщо хочете, навіть самопожертва. Адже дипломат працює там, де він потрібен, незалежно від особистих обставин. Тут особисте життя підпорядковує професійному. Не знаю, чи готова до цього. А от проєктний менеджмент я б спробувала. Навіть переглянула пропозиції, які є на ринку. Вимоги там шалені! Мені ще працювати і працювати…
Розмовляла Ірина Білоус
