Сімейний дует співаків Дмитра Хоми та Ольги Кашул опановуватиме педагогічний фах у магістратурі НУБіП

      Сьогоднішні наші співрозмовники – сімейний дует співаків Дмитра Хоми та Ольги Кашул. Вони виявили бажання навчатися у НУБіП України на гуманітарно-педагогічному факультеті за спеціальністю «Освітні, педагогічні науки» («Педагогіка вищої школи»). Чим обумовлений вибір педагогічної освіти та університету, розмова далі.

– Розкажіть трішки про себе.
     – Дмитро Хома: Народився на Буковині. Закінчив на відмінно школу і Чернівецьке училище мистецтв. Там почав писати пісні. Потім закінчив Київський інститут культури ім. Корнійчука (академічний хор). Працював у різних музичних гуртах Чернівецької області. Із 2005 р. працюю в Академічному ансамблі пісні і танцю Державної Прикордонної служби України (соліст, автор-виконавець). А моя дружина, Ольга Кашул, родом із Чернівців. Закінчила музичну школу по класу бандури, Чернівецьке училище мистецтв (хорове відділення), музично-педагогічне відділення Чернівецького університету. Працювала викладачем у музичній школі. Любить працювати з дітьми. Дитячі колективи, якими вона керує, неодноразово ставали переможці різноманітних конкурсів і фестивалів. Сама або ж разом зі мною бере участь у різних заходах як солістка. Є лауреатом міжнародних та всеукраїнських конкурсів. У 2018 році здобула другу вищу освіту (магістр) викладача педагогіки та психології дошкільного віку і організатора дошкільної освіти.

– Які маєте досягнення у мистецтві?
     – Дмитро Хома: За 15 років творчої діяльності разом з Ольгою і 30 особисто, як автор та виконавець, ставали неодноразовими переможцями та лауреатами міжнародних та всеукраїнських телерадіофестивалів «Прем’єра пісні», «Рідна мати моя», «Соловейко долі» (почесний гість), «Від Черемоша до Прута», «Пісенне джерело», телерадіопрограм «Моя пісенна сповідь», «Будьмо знайомі», «Моя любов – Україна», «Українське мереживо» (автор В. Крищенко), «Надвечір’я» (Тамара Щербатюк), «Надвечір’я долі» (з Мар’яном Гденком), «Фольк-мюзік», «Промоверсія», «На перехресті доріг», «Український альбом», «Мелодія двох сердець» (разом із синами Миколкою та Іванком) та багатьох інших концертних програм до різноманітних свят, подій країни та окремих її особистостей. Маємо багато дипломів, різних нагород.
     Я випустив чотири аудіоальбоми, два з них авторські «Українська пісня» та «Надії, віри і любові». У 2015 р. вийшла збірка моїх віршів «Хай щастить – з роси вам і води». Пісні та вірші пишу переважно про любов до України, до матері, про кохання; укладаю сценарії до різноманітних свят та заходів. Співпрацюю з Вадимом Крищенком, Мар’яном Гаденком, Миколою Луків, Іваном Красовським, Лілією Сандулесою, Надією Шестак, Юрієм Васильківським, Андрієм Вінцерським, Євгеном Столяром, Геннадієм Синєоком, Миколою Гордійчуком, Андрієм Гуралєм, Павлом Мрежуком, Віктором Кавуном, Олександром Бурміцьким, Ніною Мирводою, Оленою Лукашовою, Сергієм Ковалем, Ігорем Охріменком та ін.

– Чому обрали саме цю спеціальність і саме НУБіП України?
     – Давно знаємо про цей навчальний заклад, адже він є одним із кращих в Україні. Багато почули про НУБіП України, насамперед, із виступів ректора Станіслава Ніколаєнка, з розповідей Вадима Крищенка, з яким співпрацюємо, Наталії Шелепницької та тих, хто свого часу навчався чи викладає в університеті. До того ж брали участь у творчому вечорі В. Крищенка, який проходив у стінах вашого навчального закладу.

– Чого ви очікуєте від навчання в університеті?
     – Навчаючись в університеті, насамперед прагнемо опанувати педагогічний фах. Також хочемо бути активними учасниками цікавого насиченого мистецького життя вишу.

– Чи маєте вже якісь плани після закінчення навчання?
     – Після закінчення навчання плануємо і надалі займатися творчою та концертною діяльністю, а також хочемо займатися викладацькою роботою. Тому навчання в університеті за спеціальністю «Освітні, педагогічні науки» («Педагогіка вищої школи») для нас є вкрай необхідним. А, крім того, це – велика честь навчатися у такому знаному у нашій країні і далеко за її межами вищому навчальному закладі.

Розмову вели
професор Оксана Васюк, доцент Світлана Виговська