В університеті стартувала «Школа молодого педагога»
26 серпня в університеті розпочала роботу «Школа молодого педагога». Її учасників – молодих викладачів, чий педагогічний стаж не перевищує трьох років – привітав ректор університету Станіслав Ніколаєнко. Звертаючись до аудиторії, він підкреслив, що семінар має на меті допомогти викладачам, які ще кілька років тому вийшли із-за студентських лав, поглибити знання з основ аналізу, дослідництва, методів виховання і навчання.Тож Станіслав Миколайович дав першу і, мабуть, найголовнішу пораду молодим викладачам – читати і класиків, і сучасних педагогів. Принагідно нагадав відомі усім «Сто порад учителю» Василя Сухомлинського і одну з йогопорад: коли виховуєш – не роби це явно.
Безперечно, молодий це чи зрілий педагог, він повинен постійно дбати про підвищення своєї кваліфікації та готуватися ретельно до усіх занять. На цьому теж наголосив ректор. Сьогодні саме на новому поколінні викладачів лежить величезна відповідальність за навчання і виховання студентів – майбутнього нашої держави. Попри труднощі, керівництво докладає всіх зусиль, щоб підтримати молодих педагогів. Так, базовий коефіцієнт рейтингу у цьому році становив 1,2. Якщо вдасться, для початківців він буде ще вищим, продовжив ректор. Не знімається питання і спорудження житлового будинку для співробітників. Попри труднощі, коли відсутні фінансові ресурси, завдяки власним зусиллям та спонсорській допомозі поліпшуємо матеріально-технічну базу та благоустрій.
Профорієнтація, боротьба з нестатутними відносинами принесла позитивні результати, відзначив Станіслав Ніколаєнко. Крім виконаного держзамовлення, у цьому році маємо вже на 231 студента більше, ніж торік. А за цією цифрою стоїть збереження колективів кафедр! Та маємо думати і про день прийдешній. У рейтингу прозорості, продовжив ректор, з вісімдесятого у 2014 році місця наш університет сьогодні піднявся на чотирнадцяте. Та завдання – увійти в п’ятірку кращих вишів країни – залишається. На його виконання і спрямована програма розвитку університету «Голосіївська ініціатива-2020».
Продовжуючи, ректор звернув увагу на 6 характеристик якості американської освіти. Одна з них – спільне управління – означає, що всі викладачі, увесь колектив має брати на себе відповідальність. До чого і закликав присутніх. Говорячи про шляхи модернізації та оновлення вищої освіти, Станіслав Ніколаєнко зазначив, що інтелект науковців має бути спрямований, за зразком колег з кращих вишів світу, на запровадження своїх розробок. Враховуючи, що частина викладачів не працювали на виробництві, започатковуємо стажування викладачівна передових фірмах, залучаючи до цього Раду роботодавців університету.
У НУБіП створені унікальні можливості для зростання, розвитку, удосконалення, зазначив ректор. Від молодих педагогів потрібні ініціатива, творчість, пасіонарність та бажання працювати.
На семінар також завітали перший проректор Ігор Ібатуллін, проректори Сергій Кваша, Володимир Курило, начальник відділу кадрів Микола Михайліченко, директори ННІ та декани факультетів. Модератором сьогоднішньої «Школи молодого педагога» став один з її ініціаторів – декан гуманітарно-педагогічного факультету Василь Шинкарук, науковці якого і виступали перед аудиторією. Власне їх він і представив та запросив до слова.
Першою розповіла секрети уникнення і вирішення педагогічних конфліктів доцент кафедри соціальної роботи та психології Людмила Омельченко, яку, до речі, вже встигла полюбити аудиторія різних факультетів та ННІ за цікаві доповіді на семінарах, що проходили навесні цього року. Основне гасло, яке радила сповідувати доповідачка, – любити кожного студента, яким би він не був.
Потім професор кафедри методики навчання та управління навчальним закладом Ніна Журавська показала майстер-клас з методики проведення лекційно-семінарських занять. Звертаючись до Закону України «Про вищу освіту», вона нагадала про права і обов’язки науково-педагогічного працівника. Після цього закцентувала увагу на алгоритмі підготовки до різних видів занять. А на завершення додала, що в особистості викладача поєднуються і науковець, і педагог. І в першому, і другому випадку він повинен підвищувати свою кваліфікацію. Для педагогічної сьогоднішній семінар – чудова нагода.
Свою доповідь завідувач кафедри соціальної педагогіки та інформаційних технологій в освіті Петро Лузан розпочав з основних елементів педагогічного процесу. Він зачепив і суперечливе для НПП питання оцінки діяльності викладача за допомогою рейтингу. На переконання професора, його нинішня форма не впливає на якість професійної підготовки майбутніх фахівців. А мета вишу якраз у тому, щоб цю якість забезпечити. Наприклад, за рубежем використовують 12 (!) джерел оцінки результатів діяльності викладача. Основну роль в цьому відіграє студент.
Потім перейшли до змісту освіти і навчання. Петро Лузан наголосив, що відправним елементом в удосконаленні навчальних планів має бути спочатку удосконалена освітньо-кваліфікаційна характеристика. Він зачепив і принцип попередньої підготовки до лекції, який серед НПП мало хто використовує. Так, за кордоном студент обов’язково йде на лекцію з попередньо складеним конспектом.
У доступній і легкій для сприйняття слухачів формі доповідач висвітлив також принципи, переваги і недоліки видів та форм контролю знань. І мав чим поділитися, адже є одним із розробників тестового контролю в нашому університеті. Тож окремо спинився на його особливостях. На конкретних прикладах показав, що ним треба користуватися обережно. А щоб цей метод об’єктивного контролю знань залишався дійсно таким, серед іншого, радив використовувати різні типи тестових завдань.
Те, що навчання і виховання – один єдиний нерозривний процес, засвідчила доповідь доцента кафедри соціальної педагогіки та інформаційних технологій в освіті Ірини Сопівник. Насичена цікавими фактами, цитатами корифеїв педагогічної науки вона була присвячена основним технологічним аспектам виховуючого навчання. Наскільки актуальною виявилася заявлена на семінарі тема і що молоді науковці переймаються проблемою виховання студентів, засвідчило активне її обговорення. Під час діалогу слухачі ділилися своїм уже певним педагогічним досвідом. Доповідач звернула увагу на необхідність виховання на кожному заняття патріотизму, громадянської свідомості тощо. Та розповіла, як це можна втілювати на практиці.
Гостру дискусію викликав наведений приклад про ГМО. На що відразу зреагував представник факультету захисту рослин, екології та біотехнологій. Він не погоджувався з думкою про їх небезпечність. Однак беззаперечною залишається істина: перш, ніж щось запроваджувати, маємо оцінити наслідки новації. Враховуючи, що наш університет – виш природозбереження, маємо своїм вихованцям ще з студентських лав прищеплювати соціальну відповідальність.
Завершився семінар доповіддю першого проректора Ігоря Ібатулліна. Презентуючи наукову та інноваційну діяльність, він закликав молодих педагогів брати участь у розробках проектів науково-дослідних робіт, як індивідуально, так і у творчих колективах, здобувати вітчизняні премії та гранти для молодих учених. А що молодь у нас перспективна і напевне більшість із присутніх сьогодні присвятять себе в подальшому науковій роботі, Ігор Ілліч запросив на навчання в докторантуру. Принагідно навів вимоги до присудження наукових ступенів та вченого звання доцента.
Наступні семінари із циклу «Школа молодого педагога» пройдуть ще в кінці вересня та у січні 2016 року.
Ольга Наконечна