Якби Тарас ШЕВЧЕНКО вів блог: «Журналъ» як прототип сучасного автофікшн-блогу
09 березня 2026 року виповнюється 212 років від дня народження Тараса ШЕВЧЕНКА — видатного українського поета, художника та мислителя. Це важлива дата, яка в сучасних реаліях набуває нових сенсів. Для майбутніх журналістів постать Кобзаря сьогодні — це не лише літературний канон, а передусім зразок майстерної комунікації, боротьби з пропагандою та формування національної ідентичності.
Студенти 1-го курсу групи Журн-25001 разом з доцентом кафедри журналістики та мовної комунікації Світланою ЛИТВИНСЬКОЮ на засіданні гуртка «Наукова майстерня» через призму журналістської майстерності проаналізували «Журналъ» / «Щоденник» Тараса ШЕВЧЕНКА. Вони з’ясували, що поет свої записи називав журналом і планував передати їх для прочитання своїм друзям. Оскільки не всі його друзі читали українською мовою, то він писав російською.
Дослідивши історію шевченківських дописів, студентка Анастасія МАРТОШЕНКО повідомила, що Тарас Григорович цю збірку дописів надіслав Михайлові ЛАЗАРЕВСЬКОМУ, який зробив обкладинку і назвав його щоденником. Згодом «Журналъ» / «Щоденник» Тараса ШЕВЧЕНКА видавець Василь БІЛОЗЕРСЬКИЙ опублікував у часописі «Основа» у Петербурзі.
Тарас Григорович не намагався у цих текстах здаватися ідеальним і не приховував свої вразливості (сучасні блоги про ментальний стан), писав про побут, погоду, зустрічі з людьми (лайфстайл-контент), доповнюючи власними замальовками (мультимедійність), критикував суспільні явища (блог із громадянською позицією).
«Журналъ» наповнений відгуками на книги, вистави та музичні твори. Це готовий формат культурного оглядача, де особиста думка стає головним фільтром сприйняття світу. Навіть в умовах жорсткої імперської цензури автор знаходив способи залишатися вільним у своїх висловлюваннях, що нагадує сучасну боротьбу блогерів із алгоритмами та пропагандою.
«Журналъ» Тараса ШЕВЧЕНКА — це не просто щоденник, а перший український автофікшн-блог, створений задовго до появи інстаграму та фейсбуку. Якби КОБЗАР жив сьогодні, його «Журналъ» збирав би тисячі переглядів як ідеальний приклад сторителінгу.
Для нинішніх студентів-журналістів спадок Т. ШЕВЧЕНКА — це урок того, як персональний досвід перетворити на потужний інструмент впливу на суспільство. Кожен блог – це особистий простір правди: «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля».
