«…Тільки рідна мова дасть … найбільше духовних цінностей»: II науковий вебінар «Українська наука рідномовности в контексті європейської духовної парадигми»
21 травня в Національному університеті біоресурсів і природокористування України на базі гуманітарно-педагогічного факультету з ініціативи кафедри журналістики та мовної комунікації проведено в режимі онлайн-офлайн II науковий вебінар «Українська наука рідномовности в контексті європейської духовної парадигми», основна мета якого – обговорення питань рідномовности як маркера етнічности, державности, гаранта цивілізованого духовного розвитку з огляду на українські традиції і випрацюваний у європейському контексті досвід; знайомство з досвідом соціолінгвістичної діяльности кафедри журналістики та мовної комунікації цього університету.
Його співорганізаторами стали українські й зарубіжні освітні заклади: Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Ардаханський університет (м. Ардахань, Туреччина), Полтавська академія неперервної освіти імені М. В. Остроградського, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Університет імені Адама Міцкевича в Познані, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. Учасники цього наукового дійства – науковці і студенти із цих та інших університетів.
З вітальним словом до присутніх звернулася завідувачка кафедри журналістики та мовної комунікації НУБіП доктор філологічних наук, професор Світлана ХАРЧЕНКО. Вона закцентувала на значущості й перспективності обговорюваної проблеми, що має не локальний, а універсальний характер. Світлана Василівна виголосила доповідь на тему «Категорія рідномовности у філософському та соціолінгвістичному вимірі», яка викликала конструктивну дискусію.
Логічним продовженням розглядуваного питання вже під іншим кутом зору стали доповіді професорів Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Тетяни ОСІПОВОЇ (Рідномовність і цифрове мовне середовище»), Олени ОЛЕКСЕНКО «Рідномовність і сімейна спадщина: теоретико-прагматичний вимір»), Наталії ПІДДУБНОЇ («Рідномовність і міжмовний перенос»), професорів Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Людмили ШИТИК («Рідномовність і вимушена еміграція»), Валентини КАЛЬКО «Рідномовність і когнітивний розвиток дитини»), Миколи КАЛЬКА («Рідномовність, друга мова, успадкована мова: категорійне покордоння»), професораНаціонального технічного університету «Дніпровська політехніка» Світлани ІГНАТЬЄВОЇ («Рідномовність та полілінгвальність: українська модель»), професора НУБіП Миколи СТЕПАНЕНКА («Рідномовність крізь призму родинної мовної практики»), доцента Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка Тетяни ХОМИЧ («Рідномовність і прагматична мовна норма»).
Винятково важливі питання, що прямо та опосередковано торкаються рідномовности українців і світової спільноти порушено в наукових виступах зарубіжних філологів. Професор Університету імені Адама Міцкевича в Познані Ярослав ПОЛІЩУК у доповіді «Рідномовність у сфері релевантної проблематики сучасної мілітарної літератури» розкрив візію війни в сучасній українській літературі, запропонував розглядати красне письменство в широкому контексті новітніх суспільних та культурних процесів. Доцент Ардаханського університету (Туреччина) Олена КАРПЕНКО в доповіді «Особа, що не зросла на рідній мові, загублена для нації…»: патріотична рецепція проблеми» вдокладнено прокоментувала з позицій світового виховного досвіду «Науку про рідномовні обов’язки» І. Огієнка, зокрема ті її фрагменти, які пов’язані із сімейним вихованням. Керівник творчого колективу «Pomlad» м. Любляна (Словенія) Валентина ЛАВРІНЧУК у повідомленні «Рідна мова як соціолінгвістичний феномен» проаналізувала процеси термінологізації поняття «рідна мова».
Із цікавістю слухали учасники вебінару доповідь «Набутки кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України в царині соціолінгвістичної практики» доцента НУБІП Ніни СТЕПАНЕНКО, зверталися до неї із численними запитаннями, на які одержали конкретні відповіді.
Науковці високо оцінили повідомлення магістрантів НУБІП Карини ЗАДОРОЖНОЇ – «Оцінювання мовленнєвої компетенції дітей у ситуації рідномовности» та Карини МАРКІТАН – «Домашня мова як засіб міжпоколіннєвого звʼязку».
Підбиваючи підсумки роботи семінару, його учасники наголосили на винятковій актуальності обговорюваної проблематики, результативності розв’язання її окремих аспектів й констатували потребу проведення III наукового вебінару «Українська наука рідномовности в контексті європейської духовної парадигми», присвяченого новітнім пріоритетним напрямам у царині рідномовности як лінгвістичного та соціолінгвістичного явища.