Пам’ять, що гартує стійкість: про головні події січня-лютого

Формування національної свідомості та глибока повага до історичного минулого є невід’ємною частиною цінностей нашої кафедри. Початок року став часом переосмислення ключових віх українського державотворення — подій, що закарбували як трагічні, так і героїчні сторінки нашої історії. Січень та лютий для нашої спільноти пройшли під знаком вшанування дат, які є фундаментом духовної стійкості та єдності.
22 січня, коли вся країна згадує День Соборності України, особлива увага зосереджена на одній з найважливіших подій в історії державотворення – акті злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, який став символом об'єднання українських земель і утвердження єдності нації. Цей день нагадує нам про важливість політичної та духовної консолідації для зміцнення національної ідентичності та єдності України в її сьогоденні.
Згадавши про об'єднання земель, не можна оминути іншу важливу дату – 27 січня, Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Ця дата стала можливістю згадати трагічні події Другої світової війни та відзначити масштаб страждань, яких зазнали мільйони людей. Голокост залишив глибокий слід в історії людства, і тому важливо пам'ятати його уроки, щоб не допустити повторення подібних трагедій. Усвідомлення цих уроків історії є необхідним, щоб протистояти будь-яким проявам нетерпимості та дискримінації в сучасному світі.

20 лютого згадуємо подвиг Героїв Небесної Сотні, вшановуючи пам'ять тих, хто віддав своє життя під час Революції Гідності. Цей день став важливим нагадуванням про жертовність і мужність людей, які стали символами боротьби за свободу, гідність і незалежність України. Це не лише нагода згадати трагічні події 2014 року, а й вивчити уроки, які вони несуть для майбутнього країни, наголошуючи на важливості збереження демократичних цінностей.
24 лютого, у Національний день молитви в Україні, у кожного свої переживання. Звернення за мир, благополуччя та стабільність стає важливим актом солідарності, що сприяє консолідації всього суспільства.

Ці дати є важливими етапами і в житті кафедри. Вони дозволяють не лише вивчати історію, а й відчувати безпосередній зв'язок із подіями, що визначають сьогодення і майбутнє України. Вшанування таких моментів сприяє зміцненню національної свідомості, розвитку патріотичних почуттів та вихованню небайдужої молоді.

Чотири роки – це не просто дата
Це тисячі історій та імен…
Це ми, що вміємо боротись і стояти
Під безліччю приспущених знамен.
/Катерина Рабчун-Мосійчук/