Науковці кафедри технології конструкційних матеріалів та матеріалознавства виступили на конференції “2025 IEEE 6th KhPI Week on Advanced Technology”

       З 6 по 10 жовтня 2025 року на базі Харківського політехнічного університету відбулася 6 Міжнародна конференція  «2025 IEEE 6th KhPI Week on Advanced Technology», організатором якої є міжнародна організація IEEE – «The world’s largest technical professional organization dedicated to advancing technology for he benefit of humanity». 

      IEEE налічує понад 600 тисяч членів з більш ніж 160 країн світу та об’єднує інженерів, науковців та виробничників у галузі інженерії, нанотехнологій і інших  різноманітних технологій, електротехніки, комп’ютерних наук тощо. 

На цьогорічній  конференції було представлено 6 секцій (tracks), а саме: Power Electronics, Industrial Electronics, Power & Energy Systems, Computer Sciences, Micro-& Nanotechnology, Computational Intelligence (електроніки, електро матеріалів, силових та енергетичних систем, мікро та нано-матеріали, комп’ютерні науки, інженерії в біології та медицині, менеджмент у технології та інженерії) з доповідями виступили понад 150 учасників, які презентували свої наукові доробки. Робоча мова конференції – англійська.

       Свої дослідження у другий день проведення конференції представили науковців кафедри технології конструкційних матеріалів і матеріалознавства факультету конструювання та дизайну, а її матеріали викликали жвавий інтерес в учасників цього поважного наукового заходу.

Доповідь на тему «Synthesis, Structural Characteristics, and Phase Transformations of Iron-Based Nanoparticles Obtained by Electric Spark Treatment and Their pplication in Steel Modification» представили Костянтин ЛОПАТЬКО, завідувач кафедри технології конструкційних матеріалів та матеріалознавства, Оксана ЗАЗИМКО, доцент кафедри технології конструкційних матеріалів та матеріалознавства, Євген АФТАНДІЛЯНЦ, завідувач лабораторії Фізико-технологічного інституту металів та сплавів Академії наук України та Володимир НАЗАРЕНКО, доцент кафедри комп’ютерних систем, мереж та кібербезпеки.

       Доповідач проінформував учасників конференції про особливості електроіскрового диспергування струмопровідних матеріалів в рідині полягає в отриманні ультрадисперсного стану речовини, а також про можливості комп’ютерного моделювання таких процесів.

       Завдяки проведеному експерименту це дослідження продемонструвало, що електрична іскрова обробка гранул заліза в рідких середовищах є ефективним і контрольованим методом синтезу наночастинок на основі заліза з індивідуальним розподілом розмірів, фазовим складом і характеристиками решітки. Авторами була проведена комплексна структурна та термодинамічна характеристика за допомогою скануючої електронної мікроскопії (Jeol-6490LV, Jeol JSM6360, Hitachi SU8000 SC200D), дифракції рентгенівських променів (випромінювання DRON-UM1, Cu Kα), рентгенівської фотоелектронної спектроскопії (ES-2401) та синхронного теплового аналізу (STA 449 F1). 

Практична застосовність наночастинок як модифікаторів мікроструктури сталі була перевірена за допомогою кількісного металографічного аналізу сталі 45L. Встановлено, що додавання наночастинок збільшує вміст перліту в литому стані на 16%, а після відпалу при 860 °С – на 42%, рафінований розмір зерен фериту – до 2,4 раза, зменшує розмір зерна перліту – до 1,5 раза, підвищує структурну однорідність до 2,4 рази.

       Загалом, отримані авторами результати надають докази того, що наночастинки заліза, синтезовані електричною іскрою, мають унікальні властивості структурного та фазового перетворення, які безпосередньо відповідають за суттєве покращення мікроструктури сталі. Отримані результати можуть бути незалежно перевірені та застосовані для сучасного металургійного виробництва сплавів та матеріалознавства. 

Подальші спільні розробки авторів будуть спрямовані на проведення комп’ютерного моделювання досліджуваних процесів та побудову моделей комп’ютерного зору для аналізу зображень отриманих результатів.

        На завершення виступу завідувач кафедри Костянтин Лопатько наголосив, що науковці кафедри технології конструкційних матеріалів та матеріалознавства факультету конструювання та дизайну планують і надалі розширювати наукові зв’язки з різними підрозділами університету та науковими установами.

  Оксана ЗАЗИМКО, 

доцент кафедри технології конструкційних матеріалів та матеріалознавства