Синергія університету та стейкхолдерів в підготовці інженерів: панельна дискусія в рамках форуму SEB-2025

В рамках масштабного форуму «SEB-2025: Співпраця науки, освіти і бізнесу для Перемоги та відбудови України», що відбувся 11 листопада в НУБіП України, пройшла ключова панельна дискусія «Підготовка майбутніх інженерів: синергія університету та стейкголдерів». Захід зібрав понад 200 учасників, представників бізнесу, освітнього, наукового середовища та здобувачів вищої освіти з метою вироблення дієвих механізмів співпраці між академічною спільнотою та реальним сектором економіки.

Модератором дискусії виступив декан механіко-технологічного факультету Вячеслав БРАТІШКО. Він задав відвертий тон обговоренню, окресливши фундаментальний виклик: бізнес часто характеризує випускників як «сирих», вказуючи на розрив між академічними знаннями та реальними виробничими потребами, тоді як університет потребує активної участі стейкголдерів у формуванні освітнього процесу.

До фахового обговорення долучилися провідні представники бізнесу та професійних асоціацій, які безпосередньо формують ринок праці інженерів. Серед головних спікерів панельної дискусії були президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктор ГОНЧАРЕНКО, директор Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Л. Погорілого Станіслав ХАЛІН, менеджер компанії «КУН-Україна» Віктор ШЕВЧУК, керівник навчальних програм компанії «Агробудівельний альянс «Астра» Олександр РАДОВИНЧИК, керівник HR-агенції Business Partner Тамара МАТЮХ та директор з розвитку дилерської мережі та дилерів компанії «Сканія Україна» Олександр ТИЦЬКИЙ.

Перший блок панельної дискусії був присвячений «Діагностиці» поточних проблем. Спікери одностайно відзначили, що окрім фундаментальних технічних знань, сучасним випускникам часто бракує розвинених «м’яких навичок». Зокрема, представники бізнесу вказали на дефіцит навичок самоорганізації, критичного мислення та ефективної комунікації, які є необхідними для швидкої адаптації на робочому місці. Було підкреслено, що цей розрив змушує компанії витрачати значні ресурси на «донавчання» молодих спеціалістів.

У блоці «Синергія» обговорення перейшло від констатації проблем до пошуку конкретних рішень. Учасники зосередились на тому, як зробити бізнес не просто формальним рецензентом, а реальним співавтором освітніх програм. У цьому контексті відбулося предметне обговорення змісту та напрямів удосконалення освітніх програм факультету за спеціальностями H7 «Агроінженерія» та J8 «Автомобільний транспорт». Ключовою тезою стала необхідність глибокої інтеграції практичного досвіду, реального наставництва та роботи над реальними бізнес-кейсами безпосередньо в навчальний процес.

Блок «Майбутнє» був присвячений підготовці до попиту на інженерів, який очікується в період повоєнної відбудови України. Спікери наголосили на критичній важливості розвитку компетенцій у сферах цифровізації, автоматизації та сталого управління процесами. Дискусія викликала жвавий інтерес аудиторії. Запитання із залу стосувалися механізмів співпраці з компаніями та, що важливо, шляхів підвищення кваліфікації самих науково-педагогічних працівників і їхнього володіння сучасними технологіями.

Панельна дискусія була зосереджена на вирішенні гострих проблем інженерної освіти в Україні, зокрема в аграрному секторі. Учасники обговорили існуючий розрив між теоретичною підготовкою випускників та реальними потребами галузі, що створює дефіцит кваліфікованих кадрів. Випускникам часто бракує не лише практичного досвіду, але й ключових м’яких навичок, таких як самоорганізація, критичне мислення та комунікація, що ускладнює їхню адаптацію на робочому місці.

Рішенням цієї проблеми є тісна синергія між університетами, бізнесом та державою. Учасники панельної дискусії закликали до фундаментальних змін у підході, де бізнес бере активну участь у розробці навчальних програм, забезпечує можливості для стажувань та реального наставництва. Такий підхід має на меті не лише усунути поточний дефіцит навичок, але й підготувати фахівців до майбутніх викликів, включаючи швидкі технологічні зміни, цифровізацію, автоматизацію та штучний інтелект.

Завершенням панелі стало формування низки конкретних зобов’язань щодо проходженню виробничої практики студентів, надання тем для курсових і дипломних проектів (з можливою фінансовою мотивацією), організації практичних занять на базі компанії. Принциповою домовленістю стала організація стажувань для викладачів на базі підприємств з метою актуалізації їхніх знань. Асоціація фермерів висловила готовність сприяти таким стажуванням у фермерських господарствах, а HR-агенція Business Partner запропонувала посередництво в систематизації цих практичних ініціатив.

Адміністрація механіко-технологічного факультету висловлює глибоку подяку всім шановним спікерам за конструктивну, відверту дискусію та готовність до реальної співпраці, а також усім учасникам панельної дискусії за активну участь у формуванні майбутнього інженерної освіти.