До свята, присвяченому 117-ій річниці НУБіП України, яке відбулося 29 травня, на факультеті конструювання та дизайну було проведено творчий конкурс на кращий вірш.
Серед науково-педагогічних працівників факультету своїм віршем про університет відзначився доцент кафедри технології конструкційних матеріалів і матеріалознавства Котречко Олексій Олексійович:
АЛЬМА-МАТЕР МОЯ
Серед лісу, озер
На високій горі
Альма-матер стоїть
Сто сімнадцять тобі
Ні нужда, ні війна
Не скорила тебе
Ти завжди молода
Альма-матер моя
Тут я вчивсь і творив
Тут я знань набував
Вперше тут покохав
Свою долю кував
Де б ходив, де б я жив
Я завжди пам’ятав,
Що путівку в життя
Альма-матер дала
Тож шануймо тебе
І несім у життя
Твої скарби святі
Альма-матер моя
А ти стій мов скала
Серед лісу озер
І нащадків навчай
Завжди будь молода
Котречко О.О.
Доцент кафедри технології конструкційних
матеріалів і матеріалознавства
До Вашої уваги представляються вірші переможців та учасників конкурсу серед студентів факультету.
1 МІСЦЕ
2 МІСЦЕ
Вже багато років існує сім’я,
Де люди зміні підвладні.
Там панує наука одна,
І їй люди лиш притаманні.
Вони прокладають дорогу до знань,
Камінь за каменем будують людину,
Що сама буде прагнуть великих пізнань
І ніколи не зрадить НУБіПа родину.
НУБіП у життя подарує квиток,
Не згає його жоден учень.
Це буде важливий життєвий виток,
Що буде початком всіх влучень.
Кожен, хто вийде ,згадає хоч раз
Про всіх, хто вчив, як дитину,
Великий багаж епічних тих фраз,—
Дістане з полки світлину.
Корпус свій рідний побачить,
Всміхнеться від згаданих днів.
Студент день цей відзначить,
НУБіП– більше сотні років
СемиряжкоСергій
КД-122
3 МІСЦЕ
Професій безліч є у світі
Письменник, лікар, детектив.
А я хотів би інженером бут
На це у мене свій мотив.
Юристів та економістів є багато
Тож ніби на папері все гаразд
Але кому ж тоді країну будувати?
І інженер розбавить цей контраст!
Він легко зможе світ перевернути
І будь яку здолає висоту
Взірцем природжений для інших бути
Все робить вправно по ДСТУ!
КД – 122
Газдик Євген
Виснажила та учоба
Що не носять мене ноги.
З ранку пари й до смеркання
Вже нема сил на навчання.
Кожен день доповідаєш,
Лабораторні захищаєш
Вдумцілиш одна турбота
Як дожити до суботи?
Щобскорішевихідні
І до дому на два дні!
Дома я вжевідірвуся
відпочину,відісплюся.
Щоб хоть якосьвідійти
Віднавчальних днів тяжких
І в неділюдесь до трьох
Відірвемся з другом в двох.
Ляжуспати я щасливо,
І вжедесьчерез годину
Прокидатися мені
Щоби знову на пари йти.
Юний інженер
Антал Дмитро
Вищий заклад – храм науки
Де зібрало нас життя.
Де закони, аксіоми
Доведуть нас до пуття.
Коженщосьзнайшовдля себе
Друзівхтось, а хтосьзнання!
Хоч і тяжко бути учнем
В рештірештдосягнемовизнання.
Роківбагатовжепройшло
З моменту першого студента.
Але незмінно все одно
Незнаннязнищитьсядощенту
ВУЗ святкує день великий
Кожен з нас боржникйому
Бо НУБіПнайкращій в світі
Віддамойому хвалу!
Студент 3-го курсу
Сьгодні свято, усі ми знаємце
І наш НУБіПвідсерця ми вітаєм
І всіх, хто трудится у нім ,
Провчившись тут нам буде щозгадати
Прийшлисюди ми щедітьми
На світ дивились ми не так
Ми вчились і здавалилишбиздати
Не намагались будь-щозрозуміть
Но час мина і він нас всіхміняє,
І многе у житті нам зрозумітьдає.
А зараз намагаємсязапамятати, розібрати,
Хоч і доводиться ночами нам бува не спати.
Про те це є для нас лише початок,
Чим ближче до кінця, ми більше будем знати
І наш НУБіП довікушанувати.
Бондарук Богдан
КД М-122
Нехай живевін много літ
Мійріднийуніверситет.
Він нам усім знання дарує
І напрямрухупо-життідає
Середусіхнавчальнихвузів
Вінлідеромзавждибува,
І для студентівідеальним,
Даєнатхненняу передіти.
Десятки роківсієштизнання,
Освіту нам даєшсумлінно,
За цевід нас тимаєшвизнанння,
Всідякуютьтобіуклінно.
Відзначаєморічницю ми сьогодні,
Вітання ти отримуєш від всіх,
Вдаруноктиприймичудовий,
Святковийцейізпосмішок букет.
Димарчук Андрій
КД М-122
Підсинім небом на пагорбах ми ранок зустрічали
Із пари в пару з дня удень ми з ним переживали
Найкращі роки ми своївіддатьйомусхотіли
За нашумудрістьйомушанувіддати ми посміли
Тут не приходять за сумними лихими спогадами
Не залишають тут чеснотнайкращих і мудрістьпід ногами
Найкащідрузів і завзяття з собою тут знайшлися
І перший подих в самостійність. Дивись не помилися!
Вже сто сімнадцятьроків тут, шляхи людей точились
Через НУБіП в людей достойних вдалось перетворитись
І кращого для нас нема на світі дому знань
Із року в рікіз дня у день НУБіП в серці лишай
Кашик Богдан
КД М-122
У студентів наших радість,
Цедорожчий з всіх момент
Ми святкуємовсі свято
Небайдужим будь і ти
Сто сімнадцятьгарна дата
Прокидаймосьнумовсі
Будем разом мандрувати
В пошукахвідзнаньключів
Це наш храм, наш дім, скарбниця
Де лежать усізнання
Побажаємозавз'яття
І студентам всім добра
Здобуває той освіту,
Хтопрокинувся в житті,
Хтозахочематичовен,
По життю, щоб в німпливсти
Всістуденти, вклонятьсянизько
Всімхтонавчає нас довгі роки
І слідкує за нами, в цінелегкічаси
Я бажаюяскравихзвершень,
Кращихдружніхусімпобажань,
Хай лунає на весь світ
З днем нарождення НУБіП
Ковальчук Едуард
КД М-122
